Кохання та закоханість – 7 відмінностей

Posted by on

Ромео та Джульєтта

Кохання не коли ви дивитесь один на одного, кохання – коли ви дивитесь в одну сторону. (Екзюпері).

І я повністю погоджуюсь з паном Екзюпері. Багато непорозумінь у людських стосунках, розчарувань та розбитих сердець криється в тому, що ми частенько плутаємо кохання та закоханість. А це далеко не одне і те ж саме: закоханість – те, що давні греки називали еросом, любов сексуальна та виключно пристрасна, коли гормони з усією юнацькою силою в голову луплять. Через деякий же час гормони то вивітрюються і начебто кохання як не бувало. З другого боку закоханість теж дуже класна і позитивна штука, правда через неї буває чимало страждань (особливо коли закоханість не розділена) тим не менше, ці страждання дуже корисні для загартування нашої душі. Головне, щоб ми самі то розуміли і робили висновки з своїх сердечних невдач, адже проблема наших любовних негараздів завжди не у інших людях, проблема всередині нас, у нас самих. І мудрий той, хто не звинувачує інших (як іноді кажуть щось на зразок: «всі хлопці баламути», чи «всі дівчата легковажні»), а зазирає всередину себе і там шукає причину. Таким чином закоханість може спонукати людину до розвитку, роботи над собою, до самопізнання. І взагалі вважаю закоханість першою сходинкою до справжнього кохання (але лише першою сходинкою). А справжнє кохання – це вже великий дар і найбільше щастя. Але як відрізнити одне від другого, про це читайте далі.

Отож:

- Кохання не приходить одразу, воно росте поступово, неначе маленьке пташеня, що спершу відігрівається та висиджується мамою у яйці. Так само кохання відігрівається та настоюється (як хороше вино) на дружбі, симпатії, взаємоповазі та розумінні. А потім маленьке пташенятко чудесним чином вилуплюється з яйця – народжується кохання. Закоханість ж може виникати миттєво, навіть з першого погляду раз і всьо – гормони в голову вдарили і ось він ідеал… Але як закоханість скоро з’являється, то і скоро може зникнути. (Як бачите, абсолютно не вірю у «кохання з першого погляду» – з першого погляду може виникнути лише закоханість. Звісно потім вона може перерости у справжнє кохання, але може і не перерости…).

- Так само як пташенятко, яке щойно вилупилось з яйця активно пізнає світ, а також росте, стає все більшим та сильнішим, кохання росте та міцнішає, коли ми пізнаємо (і приймаємо) усі якості людини, яку кохаємо. Закоханість же навпаки – спочатку ми бачимо перед собою прямо таки ідеал краси та досконалості, але коли починаємо пізнавати кохану людину, а вона виявляється зовсім не такою вже ідеальною (скажімо, хропить по ночах чи шкарпетки по хаті розкидає) аж раптом закоханість кудись зникає. Ну а далі вже починаються сварки, скандали, взаємні претензії, вияснення стосунків і так далі і тому подібне. Просто, при закоханості з самого початку ми насправді закохуємось не у іншу людину, а у якийсь свій ідеал (фактично самого себе), і просто цей ідеал проектуємо на іншу людину, а вона ж то може бути зовсім не така як ми собі її уявили (та і не має бути такою).

- При коханні партнери повністю і у всьому довіряють один одному, почуваються впевнено та захищено, адже знають, що кохають одне одного, а кохання може все подолати, стерпіти, зрозуміти, пробачити. При закоханості такої впевненості та довіри до партнера не існує. Через це частенько виникають ревнощі. Взагалі ревнощі не мають нічого спільного з коханням і якщо у любовних стосунках є їм (ревнощам) місце, тоді це ніяке не кохання – лише закоханість.

- Вогник кохання палає завжди і ніщо не може його загасити. Вогник закоханості хоч і буває палкий, (і частенько пекучий) але лишень більш-менш сильний вітер подує, як він одразу згасне. А ще вогник кохання дуже теплий і м’який, він зігріває душу, а от вогник закоханості душу може обпекти…

- Коли люди дійсно кохають одне одного, статевий потяг та фізичний контакт займають лишень невелику (однак важливу) частину їхніх стосунків. При закоханості сексуальні стосунки чи не найважливіші.

- Кохання вміє чекати, нікуди не спішить, але й не зволікає. А от закоханість – дуже нетерпляче, хоче все і негайно та багато, багато, багато …

- Кохання завжди зосереджується на коханій людині, передусім дбає за неї. Закоханість ж навпаки, передусім дбає за себе та свої інтереси. Кохання не має жодних домішків егоїзму, а от в закоханості їх купа. Частенько закоханість – це коли ми у свій егоїзм впускаємо ще когось окрім себе.

На останок гарна притча від Ентоні де Мело:

Закоханий юнак прийшов до дому своєї коханої та став стукати у двері
– Хто там? – запитала дівчина.
– Це я, твій коханий, – відповів юнак.
– Забирайся геть, ти не мій коханий. – відповіла дівчина та прогнала юнака.
Бідака юнак спершу довго і сильно страждав, потім став мандрувати по світу, шукати мудрість, в надії зрозуміти та збагнути велику таємницю кохання. І ось одного дня через кілька років він знов прийшов до дому тієї дівчини, яку далі продовжував кохати та постукав у двері.
– Хто там? – спитала дівчина
– Це ти, – промовив юнак.
І двері відчинились…

Кохайте, закохуйтесь і будьте кохані, і пам’ятайте: закоханість теж може (та має) переростати у кохання (як у того юнака з притчі), але для цього потрібно докласти зусиль.

P. S. Духи вещают: Что ни говорите, а любовь – самое прекрасное чувство на земле и когда вы влюблены ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА – новый интересный сайт, кстати, нашел с таким же названием, наверное автор познал великое счастье любви.

5 Responses to Кохання та закоханість – 7 відмінностей

  1. Vorobus

    Кохайте і будете коханими, що тут ще сказати)))
    P.S. Пан П, треба до тебе на курси притч записатися, де ти їх береш?) невже коли пиво п’єш придумуєш?)))))))))))

  2. Pavlo

    Притчі не мої, я їх сам не придумую, ця притча як я написав у статті – від Ентоні де Мело. Ентоні де Мело – мандруючий монах-єзуїт, який спеціально мандрував по світу та збирав притчі, (може деякі і сам придумав) а потім видав кілька збірок з тими притчами, в інтернеті їх можна запросто скачати і почитати, там багато цікавих притч :)

  3. Jack

    8. Вірити в казку ніхто не забороняє

  4. Masha

    це заставло мене плакати…
    я неможу повірити що у мене не кохання а по всім вашим словам тільки закоханість:((
    і що робити?порадьте я хочу щоб моя і його заклханість переросла в кохання,будь-ласка підкажіть щось(

  5. Pavlo

    Masha, тільки не плачте. Адже закоханість це перша сходинка кохання, тож не бачу приводів для суму з вашої сторони. Питаєте, що треба робити, щоб ваша закоханість переросла у кохання? От ви самі (і тільки ви) на це питання маєте відповісти, це ж ваша закоханість, а не моя, і якихось універсальних рецептів тут бути не може. Хоча поради можна написати, але вони і так вже є у статті:
    1. Навчіться довіряти вашому коханому, не ревнуйте його.(а судячи з вашого коментарю ревнощі та недовіра у вас є).
    2. Приймайте коханого таким яким він є, з усіма недоліками.
    3. І розберіться у собі, хто кохає та кого, чи це ви кохаєте іншу людина, а може кохаєте себе у іншій людині?
    4. І універсальна порада: працюйте над собою, читайте мудрі книжки, цінніть те що маєте та радійте життю.

    Якось так. До слова, незабаром до наступного дня святого Валентина тут зявиться ще трохи статей про кохання тож добавляйте наш сайт в закладки :)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers