Мудрість любові

Posted by on February 8, 2012

Амур

Прийшов якось один шукач мудрості в гості до шанованого та просвітленого мудреця та й каже:
– Хочу вчитися у вас мудрості о шановний мудрець, щоб пізнати вищу істину, Бога та досягнути просвітлення.
– А чи любив ти коли-небудь? – спитав мудрець
– Що?! – розгубився гість, – ви мабуть не зрозуміли: я шукач істини та мудрості і все своє життя присвятив служінню Богу, різним духовним практикам, вивченню священних писань і тепер стою тут перед вами о мудрець в надії стати вашим вірним учнем, щоб по справжньому пізнати Бога. А земна любов (тим більше кохання) мене зовсім не цікавило, і не цікавить, тільки істина та Бог.
– Подумай добре, – продовжував мудрець, – чи кохав ти в своєму житті хоч кого-небудь: бодай якусь жінку, може дитину, може тваринку, там песика чи котика, хоч когось?!
– Я ж вже сказав – я не звичайний якийсь собі мирянин, я шукач істини і ніяка любов мене не цікавить і не цікавила, – відповів шукач.
Очі мудреця наповнились глибоким смутком і він промовив.
– Ти питаєш мене як стати на останню сходинку, а сам навіть не ступив ще на першу. Спершу тобі треба пізнати, як когось по справжньому любити – це є перша сходинка до Бога. Іди і когось полюби! (Індійська притча)

Це дуже гарна старовинна індійська притча і справді любов – перша сходинка до Бога, адже сам Бог і є любов.

Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любові не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любові не маю, то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любові не маю, то пожитку не матиму жадного! Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить в усе, сподівається всього, усе терпить! Любов ніколи не переминає! (Гімн любові – Перше послання апостола Павла до Коринтян 13:1-8)

А що ж таке та любов? Велика загадка, чудесна таємниця, найкраще в світі почуття. Якщо спитаємо, що таке любов, у мільйона людей – отримаємо мільйон різних відповідей. Але без жодних сумнівів, всі люди, так чи інакше, прагнуть любові. (Навіть такі, що ніби-то не прагнуть, все одно прагнуть, просто вони про це не знають, або забули…)

А ще з любов’ю все дуже-дуже не просто (а може навпаки дуже просто?), навіть кажуть, від любові до ненависті один крок. А скільки в світі вже було страждань, всіляких розчарувань, та розбитих сердець – і знов через любов. Але скільки в світі було великих звершень, героїчних вчинків, скільки випадків чудесного спасіння та преображення людських душ – і знов через любов. Так, любов буває різна.

Навіть лінгвістично різна: в російській мові є лише слово «любов», а в українській є «любов», а є «кохання» (просто «любов» може бути до будь-чого, скажімо любов до ковбаси, а от кохання – це вже та вища романтична любов заради якої можна й гори перевернути). А от в давньогрецькій мові любов має аж 4 значення:

Сторге – батьківська любов батьків до дітей і навпаки (цікаво «сторге», звучить майже як «строге», а що будь-яка батьківська любов має урівноважуватись строгістю, щоб дітки не були балувані особливо)

Ерос – любов пристрасна, сексуальна. Ерос – лишень фізичний вимір любові, який ґрунтується на фізичній привабливості та задоволенні.

Філео – дружня братня любов, прив’язаність.

Агапа – найвища форма любові, любов лагідна та милосердна, довготерпива та безкорислива. Агапа любить навіть коли нема взаємності і за будь-яких обставин прагне добра коханій людині. І це дійсно справжня любов…

Може вся біда в тому, що та любов, яка так культивується у суспільстві – лишень ерос. Ерос – звісно добре і без нього нікуди, але коли стосунки між чоловіком та жінкою будуються виключно на одному еросі, така любов рано чи пізно зазнає краху і розчарувань. Адже ерос він такий непостійний (особливо в чоловіків) раз і нема, пройшла любов – зів’яли помідори. Саме через нього в світі стільки розлучень, сімейних сварок, непорозумінь та поламаних доль. А от ерос разом з філео – вже запорука міцної сім’ї, адже міцна та любов, яка будується на дружбі, спільних інтересах, уподобаннях, захопленнях без цього ніяк (Хоча без цього можна теж кохатись, але недовго…).

І врешті, коли присутні всі три виміри любові: ерос, філео та агапа – тоді це справжня істинна любов, яка все здолає, все переможе, це про неї писав апостол Павло у своєму посланні і лише така любов здатна привести людину до щастя і до Бога. На жаль її в світі не так вже й багато, адже така справжня любов-агапа – це передусім праця душі, а лінюхів кругом багато – чимало людей, як хлопців, так і дівчат хочуть одразу мати мінімум принца/принцесу на білому коні (чи лексусі?), однак не розуміють – щоб їх мати треба тоді самому як мінімум стати принцом/принцесою, а це вже праця (і часом важка праця).

Але що це я розписався, бажаю всім читачам по менше тут читати цієї писанини (і взагалі сидіти в інтернетах), а піти і когось полюбити, кохаймося…

P. S. Духи вещают: А еще настоящей любви не смогут помешать никакие трудности (даже такие как выпадение волос), и все она сможет преодолеть, все победить.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers