Нормальна ненормальність

Posted by on August 19, 2011
Журнал Пробудження

Гребенщиков и Пелевин

Планета Земля – божевільний дім нашої галактики.

Якось в одному царстві, жив був мудрець, який багато-багато всього знав. А ще там жив один могутній злий чарівник, який вирішив зробити всьому царству велику пакість (бо ж злий був). А саме: одного дня він отруїв всю воду цього царства, як тільки люди випивали тої отруйної води, так одразу божеволіли. Та мудрець, якимось чином дізнався про той його злий намір і попередньо зробив запаси чистої води у своїй печері. Коли все населення царства збожеволіло, він один продовжував лишатися нормальним (оскільки не пив отруйної води). Та іронія була в тому, що всі люди подумали навпаки – збожеволів мудрець (а не вони). Коли, врешті, йому набридло виглядати божевільним, він, навмисне, так само випив отруйної води і збожеволів по справжньому. Зате всі люди подумали: “Він вилікувався”, – бо став таки м як всі – нормально ненормальним.

Отака гарна суфійська притча. Хоча в ній є ще інший, більш веселіший кінець: мудрець лише зробив вигляд, що випив тої отруйної води, а вся його поведінка нормальної ненормальності (без якої ніяк не влитись в людський соціум) не що інше як акторська гра. Або ж “контрольоване дуркування”. (рос. мовою “контролируемая глупость” ). Цей веселий термін – “контрольоване дуркування” прийшов до нас і книжок Карлоса Кастанеди, де його вчитель – мудрий індіанець Дон Хуан використовував “контрольоване дуркування” для опису своїх стосунків із людським соціумом.

Але повернемось до нормальної ненормальності. От як ви думаєте: чи дійсно всі так звані “нормальні” люди по справжньому нормальні? Щось в мене є великі сумніви з цього приводу. А люди ненормальні, там різні постійні клієнти психлікарень, може вся їхня ненормальність лише в тому, що вони не змогли влитись у людський соціум, вписатись у суспільство, адаптуватись до нього. А де взагалі межа між нормальністю і ненормальністю? Мабуть це питання так і лишатиметься відкритим ще не одне століття. Он терорист з Норвегії на перший погляд здавалось був цілком нормальним, законослухняним, добропорядним громадянином, а тут раптом ні з того ні з сього взяв і вбив стількох людей.

З іншого боку, багато видатних, творчих людей: музикантів, художників, письменників знаходились майже на межі так званої нормальності (в психології то називається – “граничний або маргінальний” стан). І ці творч,і дивакуваті люди доволі частенько переходять цю межу. Наприклад, видатний художник Ван Гог відрізав своє вухо, а потім і зовсім вкоротив собі віку.

Якщо брати психологічні визначення нормальності – ненормальності, то такого чіткого визначення просто не має, та і бути не може. У середні віки так званих ненормальних людей могли вважати одержимим дияволом і у лікувальних цілях спалити на вогні. Звичайно, одержимість чортиками і бісами є однією з причин ненормальності і божевілля. З точки зору сучасної психології і психіатрії такі люди є душевнохворими, а з точки зору релігії – вони одержимі нечистою силою і потребують не психіатричного лікування, а досвідченого священика-екзорциста, який може провести обряд вигнання злих духів із людини (обряд екзорцизму).

Та окрім людей одержимих злими духами, західні психологи і психіатри рахують ненормальними всіх, хто не вписується в їхнє уявлення про “нормальність”. (а це вже прояв нашої нормальної ненормальності – рахувати ненормальними тих, хто не такий як ми). Так відомий філософ Фрідріх Ніцше свого часу був визнаний ненормальним і деякий час перебував у псих. лікарні. Довгий час західна психологія рахувала ненормальними і божевільними шаманів, мотивуючи це тим, що під час магічного спілкування з духами, так званого ритуалу шаманського камланія, шамани ведуть себе, м’яко кажучи, не зовсім адекватно. І лише зовсім не давно психологи і психіатри визнали шаманів, цілком здоровими, нормальними і адекватними людьми. І дійсно, коли шамани не входять у транс, не спілкуються з духами, вони цілком пристойно себе поводять. Більше того, сучасно передова психологія кардинальним чином змінила своє відношення до шаманів і тепер навпаки намагається поєднати шаманські ритуальні практики із різними психотерапевтичними методами. (Так мені пару років назад довелось взяти участь у психологічному шаманському тренінгу, що проводили в Криму на мальовничому мисі Ая, психологи із Харкова)

Тож шамани увійшли в моду, їх перестали рахувати божевільними, більше того, навпаки визнали мега нормальними. А що як нормальність-ненормальність то просто дань моді. Кажуть, мода давно вийшла з моди, але то не так. Кожна людина то цілий світ, тож давайте не судити своїх ближніх (і дальніх) своїми мірками про “нормальність” (бо та сама “нормальність” може виявитись ілюзією, мильною бульбашкою). А якщо хтось відчуває себе чимось трішки ненормальним, то прекрасно! Полюбіть і прийміть свою ненормальність, вона того вартує, адже саме через неї проявляється ваша неповторна унікальність.

Ейнштейн

P. S. Духи вещают: А еще тема «нормальной ненормальности» в последнее время интересно обыгрывается в современном кинематографе, во многих культовых фильмах, как например «Пролетая над гнездом кукушки», «Босиком по мостовой» и многих других. Порой даже сериалы в hd качестве создаются на эту интересную и непростую тему.

4 Responses to Нормальна ненормальність

  1. Світлана

    Коли моя сестра проходила курс психіатрії у Львівськом Медінституті, то на першій лекції професор психіатрії сказав : “Запам’ятайте, нормальних людей не існує. Норма – це умовна річ. Просто є люди, які дуже сильно відрізняються від умовної норми. Їх називають божевільними.” Причому ця норма змінюється і плином часу. Раніше тих, кого зараз показують у “Битві Екстрасенсів” запроторювли у божевільні за твердження, що вони спілкуються з духами. Це вважали галюцинаціями. Так само, як і прояви яснобачення.

    З усіх людей найбільше шансів зірвати психіку є у трьох категорій людей: людей, які перебувають у тяжких життєвих обставинах і піддаються психічному і фізичному насильству, у творчих особистостей, та у людей, які займаються духовними практиками (так, саме так). Про першу категорію само по собі зрозуміло, для творчості необхідне змінене і неординарне бачення життя, що може привести до надекватного сприйняття сьогодення. Про третю категорію слід сказати особливо. Маса майстрів різних релігійних поглядів, даючи різні практики забувають попередити, що при переборі і занадто інтенсивних заняттях, особливо, якщо людина концентрується тільки на заняттях і перестає бувати в соціумі і втрачає зв’язок із щоденним життям, може запросто “поїхати дах”. І такі випадки бували неодноразово. У деяких просто “їхав дах” і вони якимось чином виходили. Деяких “витягали” їхні духовні наставники. Так що, у всьому має бути міра. Як то кажуть, золота середина.

    Не сприймайте мій коментар як “антиагітацію” до занять духовними вправами. Ризик є завжди і у всьому. Є він і у щоденному житті. Просто при вищевказаних заняттях цей ризик мож бути дещо вищим, про що не завадило б повідомляти людей перед передачею їм духовних вмінь, щоб надати можливість вибору. Є ж бо більш ризикові і менш ризикові шляхи.

  2. Pavlo

    Повінстю з вами погоджуюсь, люди що займаються духовними пошуками знаходяться у групі ризику (з приводу божевілля). Та як кажуть, хто не ризкує той не п’є шампанського :)

  3. Pavlo

    Хай голова буде високо в небі, але ноги стоять твердо на землі, тоді божевілля не грозить і все буде файно.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers