Про задоволення

Posted by on December 24, 2018

задоволення

Давайте спочатку спробуємо зрозуміти, що ж таке задоволення? Задоволення – позитивно забарвлена емоція, що супроводжує задоволення однієї або кількох потреб. Точно і коротко, але спробуємо ще спростити для повного розуміння. Вам було коли-небудь приємно? Просто приємно. Так ось, всякий раз, коли Вам приємно, – ви відчуваєте задоволення. Багато, чомусь відчувають деяку неприязнь до слова задоволення, особливо люди віруючі. Задоволення асоціюється у них з гріховністю. Питаю, – Ви, коли дивитеся на ікону Божої Матері, хіба не відчуваєте задоволення? Відповідь отримую – ні, мені просто приємно. Повторюся ще раз, – всякий раз, коли Вам приємно, Ви відчуваєте задоволення.

Тепер розглянемо, які бувають задоволення?

А з чого, власне, складається людина? В цілому людина містить в собі три складові, які цілком і повністю її визначають і характеризують. Правда, ці три складові в різних напрямках світорозуміння називаються по-різному. В релігії це тіло, душа і дух. Спробуємо підібрати до них наукові визначення, що б спробувати глибше зрозуміти, з чого все-таки складається людина. З тілом все зрозуміло – це все, що стосується фізіології людського організму і фізичних, хімічних, біологічних процесів, що в ньому відбуваються. Коротше – фізіологія. Душа – це емоційний світ людини, її психіка (в грецькій душа – Ψυχή «психо»). Дух – це в загальному розумінні розум людини, який в даному випадку проявляє себе через моральність. Звідси і зв’язок людини через підсвідомість з Всесвітнім розумом (з абсолютом, з Богом). Звідси і поняття Святий дух, він же всесвітній розум, абсолют, Бог. В результаті отримуємо – людина складається з фізичного тіла, емоцій та розуму. Все. Більше в ній немає нічого.

Очевидно, і задоволення можна розділити на задоволення фізичного тіла (тілесні), задоволення емоційні (душевні) і задоволення моральні (духовні).

Припустимо, у нас є яблуко, – звичайне червоно-зелене, ароматне, кисло-солодке яблуко. Як ми можемо отримати з цього задоволення, так бажане всіма нами. Можна просто з’їсти яблуко, відчувши його аромат і смак і задовольнивши свій травний тракт. Ми отримаємо задоволення фізичного тіла, або тілесне задоволення. Можна покласти його на підвіконня і отримати насолоду від переповнюваних вас емоцій в результаті милування їм в сонячних променях ранкового сонця. При цьому ми отримаємо емоційне задоволення, задовольнимо свою психіку, або насолодимо душу. А можна віддати яблуко сусідові, і тиждень ходити, переповненим гордістю за себе хорошого. При цьому ми отримаємо моральне задоволення, задовольнимо свій розум (або дух). Як бачимо, що б ми не робили, все в кінцевому підсумку зводиться до отримання задоволення, – тілесного, душевного, духовного. Все одно, це задоволення, як би нам не хотілося чогось більш пафосного. І не потрібно намагатися підміняти його малозрозумілим словом щастя.

Фізіологічні задоволення люди успадкували від тварин. Емоції або душа – це те, що відрізняє людину від тварини. А ось моральність визначає не просто людину, а людину розумну, тобто людину, що володіє розумом. Не плутати розум з умом. ум – це логіка як така, або міркування з використанням логіки. А розум – це ум, плюс моральність. Хоча, якщо спробувати копнути глибше, то і моральність визначається теж через логіку, але логіку стратегічну. Підтвердження цьому криється в далекій перспективі і тому виглядає не явно. Ми ж, для простоти будемо вважати, ум – це логіка, а розум – ум плюс моральність.

Тілесними задоволеннями в основному займається фізіологія. Емоційними задоволеннями в чистому вигляді – естетика. Моральними задоволеннями – етика.

Ми коротко розібрали так звані первинні задоволення людини. Але, це ще не все.

Крім задоволень тілесних (фізіологічних), душевних (емоційних) і духовних (моральних), є ще одне задоволення, одержуване від володіння чимось або кимось. Воно не вписується в зазначену вище класифікацію і стоїть осібно. Але, за своїм впливом на людину, воно часто перевершує всі три разом узяті. Особливо необхідно звернути увагу на задоволення, що отримується від володіння кимось, – задоволення влади. З одного боку, в чистому вигляді, задоволення від володіння навіть не можна назвати задоволенням. Спочатку це був тільки факт наявності інструменту для отримання задоволення.

Але з часом ми забули про це, і почали відчувати задоволення від самого цього факту. Спробую пояснити на прикладі. Для того що б відчути фізичне і емоційне задоволення, одержуване під час їзди на автомобілі, бажано мати свій автомобіль. Тоді можна отримувати ці задоволення в будь-який зручний час (звичайно при наявності дороги, бажано хорошої). Можна отримувати задоволення навіть при відсутності цієї самої дороги, – від милування автомобілем: красою форми, химерністю забарвлення і т. д. Це так само можна віднести до емоційних задоволень. Але, з часом ми навчилися отримувати задоволення від самої наявності цього автомобіля. Мені просто приємно, що у мене є свій автомобіль. А це вже неможливо співвіднести ні до одного з розглянутих раніше первинних задоволень. Так факт наявності інструменту для отримання задоволення з часом став самим задоволенням.

Вплив на людину задоволення, одержуваного від володіння чимось (або влади над кимось), такий великий, що воно, в основному, визначило і визначає весь шлях розвитку людства останнім часом. Я вважаю, що це тупиковий шлях. Це патологія. Що з цим робити і як від цього позбутися, поки не знаю. Може, у когось з читачів будуть ідеї з цього приводу…. Ось над чим необхідно працювати.

Вже трохи проглядається хоч якась конкретика в подальшу стратегію розвитку людства, виходячи з мети життя людини (див. попередню публікацію «Мета життя»).

А що ж із задоволеннями? Виявляється і це ще не все.

У всіх розглянутих варіантах отримання задоволень людина виступає як суб’єкт, який прагне до задоволення. А то, за допомогою чого вона отримує задоволення – об’єкт. Однак є ще одне задоволення, що отримується в результаті взаємодії двох (і більш) суб’єктів.

Це задоволення, отримане від домінування. Домінування – чільне становище над іншими. Ми всі хочемо бути хоча б трохи вище, розумніше, красивіше (і т. д. і т. п.), ніж інші люди, нас оточуючі. Кожен з нас хоча б на міліметр, хоча б в чомусь хоче підніматися над іншими (або хоча б над кимось). І коли це так – ми отримуємо незрівнянне задоволення. І нас вже зігріває одне лише усвідомлення нами самими цього факту, не кажучи вже про визнання цього факту іншими. Виходячи з цього, задоволення домінування можна поділити на пасивне і активне. Пасивне ми отримуємо від внутрішнього усвідомлення домінування. Активне – при явному прояві цього домінування. Здавалося б, відмінність не велика, але насправді між ними прірва.

Куди співвіднести задоволення домінування? Що це, чергова патологія, або щось інше? Відповісти на ці питання нам належить в майбутньому.

А що ж робити сьогодні, зараз, звичайній середньостатистичній людині?

Необхідно більше звертати увагу на природні задоволення: задоволення дихати, задоволення рухатися, задоволення бачити. Ви бачили блиск роси на траві в променях ранкового сонця? Це крутіше ніж Рембрандт. Це крутіше ніж будь-який витвір мистецтва в кращих музеях світу. А якщо в цей час ще вдихнути повільно і глибоко свіжого ранкового повітря…. Або відчували приємну втому тіла після помірного фізичного навантаження…. Навколо так багато приємного, яке обіцяє нам масу задоволень і для цього не обов’язково обмежувати чиюсь свободу і заподіювати оточуючим біль і страждання.

Ну а якщо хтось вважає себе вище звичайної середньостатистичної людини, хай зосередить свої зусилля на вирішенні глобальних завдань людства, що випливають із сказаного тут, а так само у моїй попередній публікації «Мета життя».

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers