Роздуми про самогубство та самогубців

Posted by on February 16, 2017

сеппуку

З точки зору християнства та багатьох інших релігій немає гіршого гріха, ніж самогубство, коли людина сама з власної волі позбавляє себе життя. Недарма у середні віки церква навіть відмовлялась ховати та відспівувати самогубців. Хоча звісно є й культури, де самогубство навпаки вважалося чеснотою, як тут не згадати про безстрашних японських самураїв, що позбавляють себе життя, роблячи сеппуку – японське ритуальне самогубство шляхом розрізання живота самурайським мечем. Причому згідно самурайського кодексу сеппуку належало робити в разі негідної поведінки та негідних вчинків, смерті господаря, якому служив самурай, програній битві. До речі цей середньовічний варварський (з нашої точки зору) звичай проіснував до середини минулого ХХ століття: під час другої світової війни багато японських офіцерів (справжніх нащадків самураїв) воліли краще зробити собі сеппуку, ніж здатися ворогу в полон.

Також схвальне ставлення до самогубства серед деяких особливо небезпечних радикальних мусульманських сект, що заразились бацилою релігійного фанатизму і нажаль ця проблема у наш час злободенна, адже терористи-смертники, шахіди у всіх на слуху. З точки зору самих шахідів, вбиваючи себе та інших «невірних» людей вони таким чином здійснюють «святу» справу та одразу після смерті потрапляють в рай, де вже їх чекають прекрасні гурії.

Але самогубство мусульманського фанатика шахіда, який підриває себе у натовпі «невірних» чи самогубство японського самурая, який робить собі сеппуку, щоб не зазнати безчестя за своїми мотивами вельми відрізняються від так званого «побутового самогубства», коли людина просто без жодної видимої причини позбавляє себе життя. Що ж штовхає людей на такі жахливі вчинки?

Проблема ця давня і доволі поширена, ще в античній Греції був такий собі філософ Зенон, який переконував молодих людей у беззмістовності життя. Причому переконував настільки переконливо, що багато молодих людей наслухавшись його промов наклали на себе руки. Цікаво те, що сам Зенон прожив до глибокої старості та помер від неї ж. І в наш час у Зенона є свої послідовники, так довгий час в англійському інтернеті навіть існував спеціалізований сайт самогубців, де давалися поради як краще та безболісніше звести рахунки з життям, він же на манер філософа Зенона переконував, що самогубство найкращий вихід із цього незрозумілого непорозуміння під назвою життя. Сайт для самогубць проіснував кільканадцять років і за цей період тисячі американців та європейців скориставшись його порадами відійшли у інший світ.

Хоча звісно людина яка хоче втекти із цього світу знайде шляхи і без сайту, але знову таки, в чому причини такої радикальної втечі? Мабуть відповідь частково криється в самому питанні, так самогубство це втеча від життя з його проблемами, негараздами, стражданнями, нерозумінням, біллю, і втеча доволі радикальна. Звісно є менш радикальні втечі, такі як, наприклад алкоголізм, чи наркоманія, хоча останні теж свого роду самогубство, тільки повільне.

Через самогубство людина намагається одним махом вирішити всі свої проблеми, але чи справді вирішує їх? Мабуть якщо дивитись на це все з буддійської точки зору, то втікаючи із життя з його проблемами через самогубство людина не вирішує їх, і всі ці проблеми обов’язково повернуться до неї в наступному житті, може навіть ще складніші, через накопичену негативну карму. Якщо ж дивитись на це з християнської точки зору, то тут все чітко й однозначно: така людина потрапляє у пекло, де спокутуватиме цей один з найважчих гріхів.

Інша причина самогубства екзистинційна – це той випадок описаний вище із філософом Зеноном, коли людина позбавляє себе життя, бо не бачить в ньому сенсу. Часто це стає результатом затяжної депресії, і що найприкріше, це те, що в групі ризику є творчі, думаючі люди. І справді особливо багато самогубць було серед письменників, поетів, художників. Адже екзистинійними питаннями про сенс життя може перейматись тільки людина саме такого, творчого складу розуму і дуже важливо щоб вона знайшла відповіді на свої внутрішні питання, знайшла те джерело, яке буде в змозі втамувати внутрішню духовну спрагу, та перетворити пустку душі у квітучий сад. Джерело це можна знайти у релігії, у творчості, у любові.

І на останок можемо лише сказати, що думки про самогубство відвідують чи відвідували мабуть всіх людей, і якщо вони раптом приходять у вашу голову, майте на увазі – це не ваші думки, це думки від нечистого, того самого спокусника, який колись звабив наших предків Адама та Єву. Боротьба між світлом і темрявою триває, її арена – ваша душа, і особливо вразливою є та людина, яка прагне уникнути проблем, яка шукає сенсу життя, але не може його знайти. Позаяк, щоб там не було пам’ятайте, що життя (яким би воно не було) – це найбільша цінність, дарована нам Богом, і необхідно навчитись цінувати його попри всі труднощі та незгоди.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers