Тіло: інструмент для щастя

Posted by on October 23, 2014

вітрувіанський чоловік

Мало хто з нас цілком задоволений своїм відображенням у дзеркалі. Нас розчаровують прищики / складки на пузі / нездала форма носа / короткі ноги тощо. І ми сприймаємо тіло як привід посумувати, почуватися ніяково. Мучаться від комплексів навіть знаменитості, з якими мріють піти на побачення десятки тисяч прихильників. Відтак, Скарлет Йоханссон переконана, що в неї товсті ноги і називає себе не інакше як жабеням. Джесіка Альба не задоволена формами свого тіла і каже, що в неї целюліт. Роббі Вільямс вважає, що в нього завеликий живіт. І часто згадує, як над ним сміялися двоє хлопців на пляжі. А Джуд Лоу потерпає від того, що у нього надто миле личко. Актор хотів би виглядати більш мужнім.

Кожна епоха пропонує свої недосяжні еталони краси. І завжди знаходяться підприємливі ділки, які заробляють фантастичні гроші на наших комплексах. Наприклад, у 18 столітті в Європі шаленою популярністю користувалася пудра…. зі свинцю, яка могла довести красуню до паралічу. А ще згадаймо корсети з китового вуса (скільки ж невинних тварин загинуло!), від яких деформувалися і неправильно працювали легені, серце, печінка, шлунок і кишківник. А ще жінки, які довго носили корсети, не могли вигодовувати своїх дітей грудьми. Тепер маємо цілу індустрію краси – з її пігулками для схуднення, пластичною хірургією, тоннами косметики. Що цікаво, існують ще й таблетки для набору ваги.

Словом, на нашій невдоволеності власним тілом заробляють – і не завжди безпечним для здоров’я та довкілля шляхом. (Згадаймо хоча б той факт, що чимало сьогоднішніх косметичних корпорацій випробовує продукцію на ні в чому не винних тваринах. Ці експерименти настільки жорстокі, що мені не хочеться писати про них у цій статті, краще пошукайте матеріали самотужки).

Правда в тому, що ми всі – неймовірні і різні. І живу людину не вписати у проскурове ложе таких мінливих стандартів….

А тепер…. Подумайте трішки про ваше тіло. Що воно для вас значить – насправді? Ваші очі. Відволічіться на хвилинку…. І згадайте найпрекрасніший пейзаж, який ви бачили у своєму житті. Найдивовижніший. Пригадали? А тепер…. Відновіть у пам’яті картину, яка приголомшила вас найбільше. Ця насолода – для вас, тому що частинка вашого тіла – ваші очі. З кришталиком, райдужкою, сітківкою… Світлочутливими клітинами – колбочками і паличками. Будова ока – дуже цікава тема, про яку можна захоплено читати годинами, у кількох реченнях не розкажеш… Але… Ваші очі. Подумайте, як багато ви дізналися завдяки ним через читання. І через споглядання. Фільми і архітектура. Дива природи. Люди і ситуації. І це все – для вас, бо у вас є очі…. Очі, які передають стан вашої душі. Усміхаються так сонячно, коли вам добре. І плачуть, коли вам боляче. Скільки ваших емоцій вони показують світові! Просто…. Подумайте кілька хвилин, що значать для вас очі.

А ваші вуха… Згадайте голос ваших найрідніших. Ви його чуєте тому, що у вашого тіла є вуха. Через цей інструмент ви можете насолоджуватися співом пташок. Вашою улюбленою музикою. Шепотінням дерев. Шумом хвиль. І все це – завдяки вушним раковинам, барабанній перетинці, молоточку і іншим важливим елементам вашого тіла.

Ваша шкіра…. Пригадуєте, який на дотик мох? А пісок? А як воно – купатися у морі? Прохолодно? А як це – торкатися снігу? Пече руки? А як – обіймати когось? Подякуйте своїй шкірі за ці можливості для щастя. Своєму тілу.

Ваш ніс… В пам’ятаєте аромат ваших улюблених квітів? А яке воно – місто після дощу, коли на вулиці так свіжо? Вам подобається свіжоскошена трава? А запах апельсинів? Нюх – ще один дар вашого тіла.

Ваш язик… Що ви любите їсти найбільше? Які відчуття вам несе ця страва? Це ж щастя, що у вашого тіла є прекрасні смакові рецептори.

Тіло не лише приймає насолоди. Воно їх дає. Це – ваш інструмент для діяльності. Творчості. Для того, щоб робити ваше і чиєсь життя кращим.

Дивно звучить, але… Якщо ви – водій і допомагаєте людям потрапити туди, куди вони хочуть (на роботу, на прогулянку, до добрих друзів)… то ви це робите, використовуючи ваше тіло. Ваші руки, які тримають кермо. Ваші стопи, які тиснуть педалі. Ваші очі, які так пильно вдивляються в дорогу.

Або… Ви – вчитель англійської. Ось ваш голос, завдяки якому ви пояснюєте учням тонкощі предмета. Голос, створений язиком і голосовими зв’язками. І ваші пальці, які пишуть щось на дошці. Ваші пальці. І ваша усмішка, яка ламає кригу. А я ось пишу цю статтю, стукаючи пальцями по клавіатурі. І мої очі вдивляються у монітор. А на обличчі – легка усмішка.

А що ви любите робити найбільше? Яка роль вашого тіла у цій діяльності? Що ви використовуєте? Руки? Голос? Усе тіло, як танцівник? Ви – щасливчик. Бо у вас є цей чудовий інструмент. Тіло. Відчуваєте, як у грудях б’ється ваше серце? А як перекочується у легенях повітря? Тіло – інструмент вираження любові. Слова, народжені завдяки вашому голосовому апарату. Слова, що зігрівають. Погляди, усмішки. Обійми. Турбота.

Зрештою, діти приходять у цей світ теж через тіло. Можливо, усе вищесказане – привід це тіло любити? Порухайте пальцями. І уявіть…. Як усе це працює… Зібрання атомів… Різних клітин зі своїми оболонками, ядрами, цитоплазмами… ДНК, РНК… Судинки. Такі складні у будові кісточки. Суглоби. Дивовижні м’язи, шкіра.. Як? Як це все працює? І звідки цей простий і геніальний механізм? Ваші пальці – диво, яке з вами.

А ви вірите у Великий Вибух? Тоді подумайте, що у ваших пальцях – атоми, які існують від того самого моменту. Мільярди років. Науковці кажуть, що наша Сонячна система постала з атомів, які виникли після вибуху наднової зірки. Але ж ви подумайте…. Ваші палці колись були зіркою. І ваш язик. І ваші очі. Знаєте… Це добряче ріднить вас з усім, що ви бачите. Бо атоми у вашому гаджеті, з якого ви читаєте цю статтю, теж колись були зіркою. І атоми дерев. І атоми асфальту.

Ось так дивно.

І… Хочеться звернутися до людей, які потерпають через вади свого тіла. Проблеми бувають різними. Хтось страждає через зовнішність, яку хотів би змінити. Хтось – через каліцтво. Хтось – через непліддя. На жаль, світ не позбавлений страждань, і це не варто ігнорувати. Знаєте… Навіть це страждання робить вас унікальним. Бо жодна людина на світі не відчуває цю емоцію точнісінько так само. Схожості є. Навіть разючі. Але абсолютної подібності не існує. Тому почуття вартують поваги. Будь-які. Навіть ті, яких ми не розуміємо, і зі своєї дзвіниці вважаємо дрібницею.

Ми… неповторні. У своєму шляху до того, щоб змінити те, що завдає страждань. Або прийняти і намагатися збудувати щасливе життя, використовуючи ті матеріали, які ми маємо. Просто…. Старатися. Старання винагороджуються. А поки…. Подумайте про те, які колосальні можливості ви вже маєте. Відчуйте своє тіло. Що воно вам вже дає?

Автор: Олександра Канафоцька

2 Responses to Тіло: інструмент для щастя

  1. Оксана Скоц

    Дякую. Стаття дивовижна!!!!!!!!!!!!!!!! Пробуджує найпрекрасніші відчуття)) Щось схоже я відчувала, коли читала “Синього птаха” Моріса Метерлінка. Ви нагадали, те про що всі знають, але рідко замислюються. Захотілось поглянути на автора)))

  2. Pavlo

    Справді дуже класна статья, як і інші статті Саші, на нашому сайті є ще одна така ж гарна статья авторки – про дерева – http://waking-up.org/rozdumy/derevo-sirovina-chi-zhiva-istota/?lang=uk

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers