Християнські демони Нілу. Продовження.

Posted by on December 17, 2013

Сісіній

У коптскому Єгипті був колись поширений культ святих вершників – Сісі, Феодора, Деметрія, Меркурія і Георгія. Кожному з них поклонялися як противнику Сатани. Згідно з легендою, святий Сисиній стратив свою сестру Алабастрію за те, що вона була чаклункою і, перетворившись на кажана, висмоктувала кров у немовлят. На розписі з єгипетського монастиря Бауіт вершник Сисиній списом пронизує жінку, яка лежала біля ніг його коня. Примітно, що близько Алабастрії, серед атрибутів магічних обрядів, знаходиться і фігура крокодила. У християнстві цей сюжет розроблявся на численних скульптурних і живописних зображеннях сутички святого Георгія з драконом. До цієї ж ідеї боротьби зі злом сходять горельєфи на капітелях і архивольтах порталів середньовічних храмів південної Франції: озброєні герої топчуть драконів і демонів.

Середньовічні алхіміки вважали, що крокодили харчуються розсіяним в повітрі, дощі і росі «вселенським духом». Виходячи з того, що він нібито сприяв отриманню «філософського каменя».

Якщо крокодил-лиходій прижився у коптів, то з жабою справа йшла складніше. У Старому завіті про неї згадується у зв’язку з другою карою єгипетською, коли за бажанням Аарона з Нілу вийшли жаби і покрили весь Єгипет. У Талмуді описаний союз жаби і змії, в результаті якого народилася гідра. Ймовірно, тому жабу забороняли їсти, хоча чіпати її дозволялося.

жаба

По-іншому ставилися до жаб в Давньому Єгипті, де вона була символом родючості, багатого врожаю, оновлення життя і навіть воскресіння. Єгиптяни давно помітили здатність жаби впадати в зимову сплячку, під час якої вона як би вмирає. Весняне її пробудження сприймалося як воскресіння. Крім того, єгиптяни знали дивовижну здатність жаби в якійсь мірі відновлювати втрачені кінцівки. Ці властивості організму земноводного виділяли жабу з середовища інших представників фауни Єгипту і сприяли як її шануванню, так і пов’язаним з ними забобонними уявленнями.

жаба

У Гермополі і Антінополісі поклонялися жабооразній богині Хекат, нібито здатній оживляти людей. Люди вірили в те, що вона в ролі акушерки бере участь при народженні кожного фараона. У Гермополі, крім Хекат, шанували ще чотири пари богів, що уособлюють матеріальний світ стихії. Богинь в цих парах зображували з головами змій, а богів – з головами жаб. Пізні тексти (IV -I століття до н. е.) повідомляють, що саме ці божества створили Всесвіт. Так жаба придбала космічну значущість і стала символом виникнення життя.

Хекат

У Британському музеї зберігається амулет із зеленого каменю (зелений колір в Єгипті завжди символізував життя), на якому зображені фігури соколоподібних і жабоподібних богів. Тут же вирізані такі слова: «Здрастуй, батько світу. Здрастуй, бог в трьох іпостасях». Як бачите, тут пряма аналогія з пізнішою християнською релігією.

Копти сприйняли жабу як символ воскресіння з мертвих. Саме в такому тлумаченні образ земноводного вирізали на світильниках, так як воскресіння асоціювалося з перебуванням у царстві Божественного світла. Теракотову лампу з Каїрського музею прикрашає зображення величезної жаби. У потужних, широко розставлених лапах вона тримає рівноконечні хрести. Такі ж хрести видно по її боках і біля очей. Край лампи займають хрестики трохи меншого розміру. У середні віки, в часи панування християнської церкви, в розпал боротьби духовенства з дияволами, відьмами, жабу зробили їх супутницею, ототожнити її з нечистою силою.

У XIII столітті папа Григорій IX таврував німецьких селян з Штединга, які уклали союз з Сатаною, прийняв вигляд величезної жаби. Під впливом забобонної фантазії християнських пастирів виникає безліч забобонів, по яких жаба займає важливе місце в житті чаклунок і відьом. Селяни тлумачили нічні кошмари, пов’язані з відчуттям задухи і тиску на груди, з приходом гігантської жаби, яка охоплює лапами груди людини і душить її. Щоб позбутися від таких сновидінь, рекомендувалося зловити жабу і приколоти її вилами до стіни будинку. (А ще в народних уявленнях жабу пов’язали із заздрістю, адже вислів «жаба душить», коли хтось комусь сильно заздрить, знайомий багатьом, чи не так?)

Вже давно ніхто не бачить в бегемоті, крокодилі і жабі носіїв надприродних сил – ні злих і небезпечних, ні добрих і корисних. Тауеріс, Себек і Хекат безповоротно пішли в минуле, як і багато інших божків і божеств. Бегемотів, крокодилів в багатьох країнах охороняють законом – люди прагнуть виправити свої помилки і зберегти ці види тварин, яким загрожує вимирання. А у дворі Паризького університету стоїть незвичайний пам’ятник жабі – так вдячні вчені вшанували її участь як об’єкта біологічних досліджень у розвитку сучасної медицини та фізіології.

Автор: М. Касперавічюс.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers