Хто такі копти

Хто такі копти

копти

Нащадки корінного арабського населення Єгипту, послідовники однієї з найдавніших християнських церков – монофізитської, копти сьогодні становлять приблизно десяту частину жителів країни. Вони довгий час зберігали власну мову і донесли до наших днів багато чого з духовних скарбів великої стародавньої цивілізації.

За переказами, засновником коптської церкви вважається євангеліст Марк, який нібито проповідував в Олександрії за царювання Нерона (середина I ст.), був схоплений язичниками і підданий болісній страті. До IV століття в Єгипті вже діяли численні храми і монастирі; тільки в Файюмському оазисі налічувалося 10000 ченців, а в Ваді-ен-Натрун – 5000.

Коптські єпископи не підписалися під рішеннями Халкідонського собору (451), що засудив олександрійського патріарха Діоскора – послідовника константинопольського архімандрита Євтихія, які який вчив, що Христу притаманна тільки одна природа – Божественна, а не дві – Божественна і людська, як стверджували тодішні християнські богослови. Погляди Євтихія були оголошені монофізитською єрессю (від грец. «монос» – один і «фізис» – природа). Після повернення з собору єгипетські єпископи обрали патріархом монофізитів Тимофія Елура, а патріарха Протерія, надісланого з Константинополя, піддали в 457 році жорстоким катуванням і вбили.

З тих пір коптська монофізитська церква абсолютно відокремилася від «вселенської». Резиденцією коптського патріарха була спочатку Олександрія, а починаючи з XI століття – Каїр. Зараз коптську церкву очолює Шенуда III. Крім 25 єпархій в самому Єгипті в її віданні перебувають митрополії в Єрусалимі, Хартумі і Омдурмані і 12 єпископств, головним чином у країнах Африки.

Як і в інших ортодоксальних християнських конфесіях (православ’я, католицизм), в коптській церкві – що належить, подібно ефіопській і вірмено-григоріанській, до монофізитського напрямку християнства, – існує культ святих і блаженних, шанування ікон і мощів, дотримуються сім таїнств (хрещення, причащання та ін.), діє інститут духовенства, в тому числі чернецтва. Хрестяться копти зліва направо вказівним пальцем.

Є в коптській церкві і ряд особливостей. Внутрішність її храмів, наприклад, частково нагадує оздоблення мечетей: тут можна бачити ажурні перегородки, килими. Віруючі повинні знімати взуття біля входу, але залишатися з покритою головою. Парафіяни і парафіянки розділені перегородкою. Богослужіння ведеться головним чином на арабській мові, хоча цитати з Біблії зачитуються спочатку по-коптськи і лише потім перекладаються на арабську. Як і прихильники іншої монофізитської церкви – ефіопської, копти не їдять свинину, практикують обрізання, святкують суботу і, подібно раннім християнським громадам, дотримуються ще деяких приписів іудаїзму.

Коптський храм

Коптський храм.

Як вже говорилося, після Халкідонського собору коптська (олександрійська) церква протиставила себе «вселенській» (візантійській), яка була державною і користувалася підтримкою імператорської влади. Між ними почалася боротьба, що набула затяжного характеру. І хоча зовні вона зводилася до відсічі гонителям монофізитства, по суті стала формою національно-визвольної боротьби, яка послабила візантійське панування в Єгипті і полегшила завоювання країни арабами (640).

В арабському халіфаті копти (як і інші християни) не переслідувалися владою, але вони повинні були платити спеціальний податок (джизью). Цей економічний примус викликав ряд повстань коптів (725, 739 і 750 рр.). До того ж в ісламському Єгипті вони часто ставали жертвами релігійно-общинної ворожнечі. Після його захоплення Османською імперією (1517) багато коптів були навернені в іслам і чимало церков перебудовано в мечеті. Тоді ж відбулася соціальна ізоляція коптів: у містах вони селилися в окремих кварталах, а в сільській місцевості утворювали монолітні села-громади.

Копти

Проникнення європейців до Єгипту, особливо британська окупація (1882), призвело до певного підйому тамтешніх християнських громад. Почасти це пояснюється тим, що англійці шукали союзу з коптами в своєкорисливих, колоніальних цілях. Коптській верхівці такий союз теж був вигідний: культивовані окупантами-християнами капіталістичні відносини дозволили багатіям-коптам зайняти командні пости в економіці країни.

Але якщо християнські купці, підприємці, великі землевласники, пов’язані з іноземним капіталом, співпрацювали з колонізаторами, то широкі маси коптського населення активно брали участь в єгипетському патріотичному русі і підтримували буржуазно-ліберальну партію національного звільнення – Вафд (засновану в 1918 р.), одним з лідерів якої став копт М. Обейд-паша.

Поступово коптська верхівка в Єгипті заволоділа командними позиціями у сфері торгівлі і фінансів, а пізніше – у промисловості та транспорті. Здавна багаті представники цієї етнічно-релігійної громади займалися лихварством, відкупали в казни збір податків. Вони непогано просувалися на державній службі. Ще на початку минулого століття, зазначає єгипетський дослідник А. Шалабі, копти, складаючи не більше десятої частини населення, займали 45 відсотків чиновницьких посад. Великий їх прошарок і серед осіб вільних професій. Так, серед адвокатів 35 відсотків коптів, серед фармацевтів – 65, лікарів – 40 відсотків. У наші дні, за даними А. Шалабі, на частку коптів припадає майже третина національного доходу.

У соціальному плані коптська громада далеко не монолітна. Більшість її досі становлять селяни. Вони живуть в долині Нілу етнічно однорідними селами. В основному коптами населені і такі міста, як Луксор, Абу-Куркас, Манхарі, Ахмім; чимало їх і в Ель-Міньї, Асьют, Сохаг, а також у деяких районах Каїра і Олександрії, хоча тут вони вже в меншості.

Для коптів, як і для єгипетських християн загалом, характерний більш високий рівень грамотності та технічної підготовки, ніж у мусульман. Ще до революції 1952 року в коптських колах були досить широко поширені реформістські і патріотичні настрої, що заохочувались церквою. Копти, наприклад, відігравали помітну роль у ліберальному вафдістському русі. Зокрема, серед 30 членів відомої комісії з підготовки єгипетської конституції 1923 року п’ятеро були коптами, в їх числі олександрійський єпископ.

Автор: А. Соловйов.

2 thoughts on “Хто такі копти

  1. А що хороша ідея! Тепер про котів теж щось таке опублікую 🙂 Володя ти певно перепрацював, бережи себе 🙂

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

UA TOP Bloggers