Легенди і сказання в Корані. Частина третя.

Posted by on August 22, 2013

Мусульмани

Про коранічні перекази написано чимало хороших книг. Їх авторів захоплювало те, що багато персонажів Корану – біблійні герої. Здавалося б, тут прямими джерелами запозичення могли бути Старий і Новий Завіт, але від цієї ідеї доводиться відмовитись, бо трактування біблійних сюжетів в Корані дуже відрізняється від першоджерела. Тому дослідники наполегливо шукали в іудейській і християнській літературі ті праці, з яких Мухаммед міг запозичувати той чи інший образ, сюжет, мотив.

Тонкий аналіз і велика ерудиція дозволили виявити їм в тій і іншій літературі численні паралелі коранічним образам і навіть коранічним фразам. Саме ці дослідження показали, що, хоча Коран підкреслено посилається на загальновідомі священні книги і, розповідаючи історії Авраама, Мойсея, Ісуса, зовсім не претендує на першість, в ньому майже немає прямих запозичень.

Коранічні оповіді майже в рівній мірі пов’язані з іудейськими і християнськими переказами, але в цілому Коран відбив складне переплетення сказань і уявлень, поширених по всьому близькосхідному світу, світу, в якому виховувався і жив засновник ісламу. Незвичайно широким виявляється і діапазон безлічі пам’яток, в яких можна виявити ясні або частіше туманні паралелі з Кораном. Неможливо уявити, щоб Мухаммед міг черпати матеріали по маленьких шматочках з великої бібліотеки творів різних релігій.

І, тим не менш, багато сходознавців, які займалися цією проблемою, не могли або не хотіли, вивчаючи чужу релігію, відмовитись від конфесійної зарозумілості. Питання про запозичення було для них вирішене наперед. Суперечки виникали часом лише про те, який вплив на Мухаммеда був сильніше – іудейський або християнський. У їх творах вимальовувався відповідно образ невдалого наслідувача іудаїзму або малограмотного оповідача християнських легенд.

Зарозумілий підхід до чужої релігії як «запозиченої» згодом був сам запозичений для прикладних цілей антимусульманскої, а потім атеїстичної полеміки. Атеїзм сприйняв методику і аргументи міжконфесійних суперечок, а з ними – дух непримиренної ворожості, який виключає можливість плідного діалогу. З таким підходом не далеко просунешся і у вивченні коранічних сказань.

Тим часом для розуміння суті та ролі коранічних сказань треба мати на увазі деякі, загалом-то очевидні, речі. Мухаммед не розказував історії, він згадував або перетрактовував їх для своїх цілей. А історії були відомі всім або частині його слухачів, так як вони були поширені і відомі в Аравії і не належали, за всім своїм релігійним і повчальним забарвленням, до якоїсь однієї конфесії. Авраам, Мойсей, Сулейман (Соломон) були героями і іудейських, і християнських сказань. Про них говорили і в релігійних проповідях, і просто у вечірніх бесідах. У більшій чи меншій мірі про них знали всі.

В Аравії, навіть язичницькій, побутували образи Старого і Нового заповіту, персонажі елліністичних переказів, тому Коран на них і посилається. Ці легенди сприймалися як свої, споконвічно аравійські. Коранічний текст свідчить, що навіть Нух – Ной і Лут – Літ вважалися мешканцями Аравії. Іноземні оповіді у свідомості і побуті аравійців зливалися в єдині цикли з власне аравійскими переказами про древні народи, та стародавні держави півострова.

Такі саме легенди, а не приховані в головах хитрих іудейських і християнських «вчителів» Мухаммеда цитати, оточували Мухаммеда, і він з їх допомогою проповідував іслам. Звичайно, сказання ці відбирались, перетлумачувались, подавались в новому вигляді, не обов’язково цілком, часто в деяких епізодах і мотивах, а до них додавались нові сюжети й деталі, підсилюючі проповідницький ефект сказань.

Стародавні пророки і герої, що вимовляють в Корані слова про могутність Аллаха, Судний день, пекло, рай і т. д., по суті виявляються «двійниками» Мухаммеда. Вони не тільки говорять те ж саме, що і він, а й потрапляють у схожі життєві ситуації. В історіях про пророків Нуха, Саліса, Худі, як ми побачимо, деталей з біографії Мухаммеда стільки ж, якщо не більше, ніж мотивів споконвічних легенд. Вони страждають і впадають у відчай так само і з тими ж словами, що і Мухаммед. Так само їх втішає і докоряє Аллах. Приклад стародавніх пророків підбадьорює Мухаммеда при розриві зі своїми родичами, переконує його самого і його слухачів в його обраності і в неминучості перемоги нової віри.

У світі Корану для слухачів перепліталося вічне, стародавнє і сучасне. Одні й ті ж слова і ситуації виявлялися частиною і того, й іншого. Весь матеріал священної книги існує як би в декількох вимірах. Це і вічна Книга Бога, і жива відповідь ворогам Мухаммеда; пряма мова Аллаха і пряма мова його пророка. Коран звернений і до Мухаммеда, і до всіх людей. Він одночасно і філософічний і відчутно конкретний. Його розповіді одночасно абстрактні і конкретні. Наприклад, опис «володарів рову» (сура 85), що горять у вогні, – це і нагадування про страти християн іудейським царем Ємену (VI століття), і емоційний опис пекельних мук грішників.

Іслам визнавав божественне походження Тори, Псалмів, Євангелія, проте вважається, що їх справжній текст був спотворений. Знання цих описів, посилання на них були природні і необхідні. Адже Мухаммед усвідомлював себе продовжувачем справи багатьох великих пророків, в тому числі – Муси-Мойсея і Іси-Ісуса. Тому й Коран – не збори уривків з чужих священних писань, але природний їх розвиток. Умовно кажучи, Коран відноситься до всієї Біблії, як Новий Завіт до Старого. Звичайно ж, приховані і явні цитати з Біблії, перекази біблійних сказань точно біблійним текстам не відповідають. Це теж природно.

Адже Коран згідно ісламу не просто чергове священне писання. Він – єдино логічне. Іудеї і християни спотворили і переінакшили свої священні писання. Коран же – пряме слово Боже, в ньому немає цих помилок і спотворень, які внесли іудеї і християни. Коран і продовжує, і виправляє Біблію. Коранічні оповіді нагадують про давню історію, але вони її і переказують в єдино правильному вигляді. У цих цілком ортодоксальних, мусульманських поглядах досить точно відображено співвідношення стародавніх легенд і коранічних сказань.

Автор: Михайло Піотровський.

P. S. Духи вещают: А еще порой легенды и сказания в Коране можно услышать даже в самых неожиданных местах. Например, в такси в Ялте, что впрочем, неудивительно, ведь в Крыму живет множество мусульман отлично знакомым со своей традицией.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers