Мандрівка як релігія. Даосизм.

Posted by on March 12, 2011
Журнал Пробудження

title="Дао" Путь, ведущий к цели, не есть извечный Путь. То, что можно сказать, не есть извечное Слово. Не обладающее именем – начало Неба и Земли, я называю его “мать всех вещей”. И потому неустанно освобождаясь от стремлений, узришь сокровеннейшее его, неустанно обретая стремления, узришь облик его. И то, и другое имеют один исток и различаются лишь названием. Для неведомого все имена, что одно. Видеть в чудесном чудесное - вот ключ ко всем тайнам мира.

Саме такими загадковими, але гарними та поетичними словами (особливо останні 2 рядки справді чудові, я їх навіть жирним тому виділив) починається Дао Де Дзин, священна книга китайського народу, написана великим мудрецем на ймення Лао-Цзи, ось вже більше як дві з половиною тисячі років тому назад.

Ім’я цього мудрого китайського мужа цілком справедливо можна поставити в один ряд з іменами інших відомих людей, таких як Конфуцій (теж китаєць, між іншим), Сократ, Будда, Заратустра, Мухамед, Ісус Христос. Бо саме з думок старого мудрого дитя (так перекладається з давньої китайської мови Лао-Цзи) народилась одна з найдавніших релігій – Даосизм.

Що ми знаємо про цю релігію? Даосизм національна релігія китайського народу, яка тим не менше, останнім часом на хвилях всесвітнього інформаційного океану та інтересу до всього східного, проникла і на захід та взагалі повсюди. Такі відомі всім штуки як феншуй, східні єдиноборства, там всякі кун-фу, ай-кідо та інші, своїм корінням йдуть саме з Даосизму.

Сама назва Даосизму походить з такого слова як – Дао. Дао з китайської перекладається як шлях, дорога, стежка. Себто Даосизм то ніщо інше як релігія дороги, релігія шляху, мандрівка, яка не має кінця. (Бо Путь, ведущий к цели, не есть извечный Путь) Всі запеклі мандрівники у своїй душі даоси, не залежно знають вони про це, чи ні.

Трішки історії: як вже сказав, за виникненням Даосизму, стоїть постать легендарного китайського мудреця Лао-Цзи. Про біографію цього чоловіка відомо дуже мало, жив він десь у 6-4 столітті до нашої ери, (плюс мінус сто років туди сюди не беремо до уваги) його справжнє ім’я невідоме, Лао-Цзи то псевдонім. Знаємо, що деякий час працював наглядачем за книгосховищем (тобто бібліотекарем) давнього китайського царства Чжоу. Там очевидно начитався багато всього розумного, також довгий час жив відлюдником. І врешті, став великим китайським мудрецем, був старшим сучасником іншого відомого мудреця Конфуція. Деякі дослідники навіть вважають, що Лао-Цзи та Конфуцій то одна особа. Не знаю, чи то правда, але в культурі Китайського народу ці дві релігії – Даосизм та Конфуціанство дуже гармонічно поєднались. Якщо Конфуцій та його Конфуціанство акцентують свою увагу на моральних, етичних, суспільних засадах функціонування людини у суспільстві, то Даосизм – це містика, поезія, мистецтво, яке веде до пізнання змісту буття, гармонії в душі, гармонії людини з навколишнім світом, не через дотримання якихось правил та норм, а через любов.

Думай о трудных делах как о простом и естественном, воспринимай все великое как простое и доступное. И тогда самые большие трудности непременно разрешатся как бы сами собой, а то, что сейчас кажется величайшей вещью в мире, непременно случится.(Дао Де Дзин, 63 вірш)

За легендою на старості років Лао-Цзи вирішив покинути Піднебесну , та вирушити у свою останню мандрівку на захід. Як на мене то це все дуже символічно і чимось нагадує то, як прекрасні казкові та безсмертні ельфи з казки великого англійського письменника Дж. Толкієна “Володар перснів” теж вирушали на захід та пливли на своїх човнах у міфічний острів Валінор, який у кельтській міфології є відображенням Раю. Коли Лао-Цзи проходив через прикордонну заставу, її начальник попросив залишити на згадку про себе книгу, в якій були б відображені думки мудреця. Так і появилась Дао Де Дзин, що в перекладі з китайської означає книга про шлях та силу. Для китайців ця книга має таке ж релігійне значення як Біблія для християн, чи Коран для мусульман. І вона справді є великим кладезем мудрості.

Є багато перекладів Дао Де Дзин з давньої китайської мови. У цій статті використано переклад на російську мову під редакцією Олександра Кувшинова. Переклад Олександра Кувшинова, на мою думку є дуже вдалим, оскільки Олександр перекладав Дао Де Дзин напряму з китайської, а не з англійської, що було б перекладом перекладу та грою у зламаний телефон. Про велику мудрість Даосизму напишу в одній з наступних статей, а на завершення ось такий чудовий вірш із Дао Де Дзин:

Тот, кто знает людей, мудр, тот, кто знает себя, ясен духом. Тот, кто побеждает людей, силен, тот, кто побеждает себя, крепок. Тот, кто довольствуется тем, что имеет, лучше всех, тот, чьи действия неотразимы, обладает волей. Тот, кто не теряет того, что приобрел, обретает постоянство, тот, кто умирая, не прекращает быть, обретает вечность.(Дао Де Дзин,33 вірш)

P. S. Духи вещают: Именно из недр великой даоской религии некогда родилось такое ныне популярное искусство фен-шуй – даоская практика гармонизации и освоения пространства. Искусство фен-шуй вот уже на протяжении веков дает нам рекомендации о том, как лучше сделать планировку в нашем жилье: где поставить мебель, как расположить межкомнатные двери софья из качественного шпона (о них больше можно узнать на сайте http://www.newsofia.ru), где поставить кровать и так далее, таким образом чтобы чувствовать себя уютно и комфортно.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers