Релігія давнього Єгипту мабуть взагалі одна з найдавніших організованих релігій людства, яка сформувалась ще на світанку людської історії. Коли всі інші народи Землі бігали з палками гуртом полюючи на ведмедя чи якогось мамонта (які ще тоді населяли наші землі), та жили у печерах, давні єгиптяни вже мали розвинену цивілізацію та всі її атрибути: храми, школи, лікарні, державний устрій, розвинене мистецтво та релігію, яка, між іншим, проіснувала значно довший проміжок часу, ніж існує християнство та навіть буддизм – понад 3 тисячі років. На протязі плину віків пантеон єгипетських богів не раз змінювався та реформувався, одні боги забувались, інші навпаки виходили вперед. Була навіть спроба ввести у давньому Єгипті віру в одного Бога, так звана релігійна реформа фараона Ехнатона¹. Правда нічим добрим вона не скінчилась, Ехнатон невдовзі «випадково» помер і після його смерті Єгипет знов повернувся до старої багатобожної релігії. Однак в будь-якому випадку єгипетська міфологія та релігія надзвичайно цікаві. Тож пропоную познайомитись трошки ближче з основними єгипетськими богами, які насправді були лише різними проявленими одного великого і всемогутнього Бога.

Отож знайомтесь Ра – центральний бог єгипетського пантеону, Ра – бог сонця. Це він в якості сонечка кожного дня на своїй вогняній барці проїздить по небосхилу і заодно обігріває землю своїми теплими промінчиками. Взагалі культ бога сонця присутній в усіх без вийняту язичницьких культах, (тут вам і Ярило у давніх слов’ян, і Сурья в індуїзмі, Геліос у греків) от тільки у Єгиптян поклоніння Ра-сонечку відіграє саме центральне значення (може тому, що Ра обігріває єгиптянам землю круглий рік, а от наш Ярило буває халявить, особливо зимою, тож доводиться обігріватись не від сонечка, а від батареї). Деякі дослідники єгиптології навіть вважають, що Ра був саме тим ключовим єдиним Богом, а всі інші чисельні єгипетські боги – лише різні його проявляння. І дійсно частенько Ра зображають в самих різних іпостасях, деякі з них з часом стали окремими богами.

Наприклад, Амон, теж бог сонця – одна з іпостасей бога Ра. От тільки якщо Ра зображали з головою сокола, а тілом людини, то Амона – цілком в образі людини. А взагалі єгипетських богів частенько полюбляли показати в образі якихось тваринок. (киці, крокодила, песика, бика.) Не те, щоб давні єгиптяни вже так сильно полюбляли тварин (хоча деяких, наприклад, котиків таки полюбляли), просто боги в звірячому образі втілювали ті чи інші тварині якості, які з одної сторони служили вмістилищем божественної душі, а з другої символізували і певні людські чесноти: силу, витривалість, здоров’я, хитрість, тощо. (Між іншим це збереглось і зараз, ми ж говоримо іноді: сильний як бик, здоровий як кабан, хитрий як лисиця).

Це бог Ра в образі вогняно-рижого котика вбиває змія темряви та зла – Апопа. Згідно єгипетського міфу, бог Ра кожної ночі спускається у підземне царство, де вступає у двобій із тим злим змієм Апопом, який хоче погубити все живе (бож злий він) і встановити на землі одвічну темряву, але бог Ра щоночі перемагає того змія (отака в нього складна та небезпечна робота) і знов вранці виходить сонечко та наступає новий день.

Бог-Птах – ще один з ключових богів єгипетського пантеону. Птах – бог-творець, це він створив все-все, зокрема й інших богів, людей, рослин, тварин, комах і ще купу всього різного. Частенько до його імені добавляють епітет: «Той, що за південною стіною». Південна стіна у єгиптян символізує вічність, себто Птах – бог який постійно перебуває у вічності. Зображають Птаха в образі мумії, і дійсно мумія теж втілює собою вічність, лежить собі та й лежить. А взагалі Птах в єгипетській міфології більше бог-спостерігач – все створив і далі собі лежить та спостерігає немов телевізор життя богів та людей.

Тот – бог мудрості, замісник бога Ра, в єгипетських міфах частенько відіграє роль секретаря (та бухгалтера по сумісництву – все записує, рахує, підводить баланс, звіряє дебет з кредитом). Це він нібито колись дав єгиптянам писемність, вперше навчив їх писати, читати та рахувати. Також кажуть, саме Тот придумав календарний рік, який спершу складався з 360 днів, а ще додаткових 5 днів Тот виграв в карти. Зображають Тота з головою цаплі та пером в руці, яким він записує історію життя людей та підводить підрахунок добрих і поганих справ кожної людини.

А це крилата богиня Маат – дружина бога Тота. Маат – богиня справедливості та правосуддя. (Мудрість та справедливість – гарна пара). Взагалі Маат втілює собою не лише справедливість, а і вищу істину та космічні закони буття, які регулюють як рух велетенських планет, так і поведінку найменших комашок та мікробів. Фактично богиня Маат відповідає за те, що на сході називають дхармою – вищий закон, дотримуватись якого варто всім людям, які хочуть жити у щасті та гармонії (а коли люди забивають на дхарму чи закони Маат, тоді цілком заслужено отримують по голові). Уявлення єгиптян про богиню Маат були стержнем всіх їхніх моральних та етичних норм, які порушити – собі ж дорожче, адже бог Тот все бачить, все записує… (по медленнее, я записую).

А цей «симпатюлька» з головою крокодила – бог Себек. Себек – бог Нілу – найважливішої водної артерії Єгипту. Рахувалось, що саме Себек дає єгиптянам родючість під час розливу річки Ніл, тому прості єгиптяни-землероби намагались всіляко задобрити цього бога, годуючи крокодилів, (які рахувались священними тваринами Себека) всілякими делікатесами (можливо й іноді необачним туристами, тому їдучі в Єгипет будьте обачні, а то ще делікатесами станете для крокодильчиків).

На цій оптимістичній ноті кінець першої частини.