Дхарма в людини одна – любити Бога, прагнути до Нього, все решта – карма.
(Дзенські притчі корабля дурнів)

Поняття карми та дхарми займають одне з центральних місць у східній філософії та релігії. Без карми та дхарми ніяк не обійтись у буддизмі, індуїзмі та ще у великій кількості різних східних релігійних духовних та езотеричних течіях. Є карма-дхарма і в християнстві, ісламі, іудаїзмі та взагалі у будь-якій релігії світу. Слова “карма” і “дхарма” санскритського походження. Карма походить від санскритського слова “карман”, яке перекладається як дія, вчинок. Сама ж карма означає – причино-наслідковий зв’язок, воздаяння. Зміст поняття крами просто можна передати народною приказкою: “Що посієш – те й пожнеш”.

В Євангелії написано: “Не збирайте собі скарби на землі, збирайте скарби на небі” (Матвія 6:19-20). Карма це щось типу нашого персонального рахунку в банку, але банку не земному, а небесному. Причому рахунок цей може бути, як на нашу користь, так і навпаки – в мінус. Все залежить від нашого життя, наших вчинків, дій, того що ми сіємо у житті. В одній притчі гарно написано: Наше життя – це вазон, в якому бореться квітка і чортополох. І переможе той, кого ми будемо більше поливати. (Дзенські притчі корабля дурнів). Тож карма буває як позитивною, так і негативною. Більше того, будь-яка карма обов’язково проявиться, чи в цьому житті, чи в наступному. А наше теперішнє поточне життя і наша доля зумовлена тою кармою (рахунком в банку), яку ми посіяли раніше, в минулих життях.

Інколи плутають поняття карми і долі, кажучи – “така вже моя карма”. Насправді карма – це не доля, доля є лише наслідком карми, її плодом, але ніяк не самою кармою. За вченнями індуїзму та буддизму, саме карма зумовлює багато всього у нашому житті: наше місце народження, чому ми народжуємося саме в цих чи інших батьків, в цій країні та і нашу подальшу долю. (але долю зумовлює не до кінця). Бо одне з суверенних прав будь-якої людини – це свобода вибору. Тобто ми самі обираємо, які вчинки робити, і цим накопичуємо відповідну карму, формуючи свою долю. Закон карми пояснює таку б здавалось велику несправедливість, коли скажімо хтось народжується у хорошій люблячій сім’ї, а хтось народжується в сім’ї алкоголіків чи наркоманів. Народження в поганій сім’ї може бути зумовлено поганою негативною кармою, чи певними негативними випробуваннями для душі.

Наприклад, хтось в попередньому житті був депутатом, який багато всього накрав, ціле життя обдурював людей і лицемірив, в наступному житті в кару за це, може народитись у сім’ї бомжів. Тож як геніально сказав наш перший президент: “Маємо те що маємо”, або ж “Що заслужили те і маємо”.

Тож значно краще жити у злагоді із своєю совістю, не чинити і сіяти зла іншим, адже те зло обов’язково повернеться нам на голову. Щоб не порушувати закону карми, і не плодити цеглу на свою голову, треба слідувати простому правилу описаному в Біблії: Поступай з ближнім так, як хочеш, щоб поступали з тобою. (Лука 7:12)

Щодо ж дхарми – то дхарма то закон. Не просто якийсь там собі закон, типу як закон України, дхарма – то вищий космічний закон, втілення вселенської гармонії і справедливості. Звісно, можна багато писати і говорити про дхарму, але користі від цього не буде ніякої, бо все дуже просто. Як написано в епіграфі – основний закон, основна дхарма для людей полягає в тому, щоб любити Бога. І лише слідування цьому вищому закону, цій дхармі любові можна прийти до вищих станів духовного розвитку: Просвітлення, Мокши, Нірвани, Царства Небесного. Про це говорить Ісус Христос, відповідаючи на питання одного законника про те, що треба робити, щоб вічне життя осягнути: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе”. (Лука 10:27)

А ще не можна любити Бога не люблячи людей, а то вийде кумедна ситуація як в анекдоті описаному монахом-єзуїтом Ентоні де Мелло.

Через одне поселення в якому було дуже багато церков проходив мандрівник. Вражений такою кількістю храмів, він з захватом запитав у двірника, що підмітав вулицю: “Бачу у вашому містечку таку кількість церков, мабуть місцеві мешканці дуже люблять Бога”. На що двірник відповів: “Бога може вони і люблять та один одного терпіти не можуть”.

І точно, легко любити все людства, але часом важко любити свого сусіда (особливо якщо він винен вам гроші і не повертає гад такий, або щось в цьому роді).

І на останок бажаю всім хорошої карми і головне – любові.

P. S. Духи вещают: Вот и нашелся ответ на один из главных вопросов человечества – в чем смысл жизни. Все очень просто, смысл жизни в исполнении дхармы, а как было написано в начале: дхарма у человека одна – любить Бога, стремится к Нему, все остальное карма.