Самкха – священна раковина

Posted by on

Самкха

Вита морська раковина самкха являє собою невід’ємну частину індійської культури і традиції. Усі без винятку благоговіють перед нею, будь то містик, філософ, поет чи простолюдин. Мудрець бачить у ній щось піднесене, далеке від земної суєти, а для обивателя вона нерозривно пов’язана з споконвічним укладом життя. Як би то не було, цей білий «ріжок» зі звучним голосом має саме безпосереднє відношення до індійського духу і характеру.

Співуча мелодія самкхи полонить всіх, хто чує її. У неї є безліч назв: варібхава, харіпрія, камбу, паванд-хван, абдж, антакутіла, сунада, маханаді, арнобхава, світла. Кручені раковини зустрічаються на океанських узбережжях в Шрі-Ланці, поблизу Мадраса, Пондішеррі, Рамесварама і Пурі. З усіх існуючих різновидів в Індії широко поширені дві: дакшінаварта, або раковина, звернена вправо, і вамаварта, або раковина, звернена вліво. Останніх особливо багато на піщаних берегах. Існує ще один різновид, Ганеша-самкха, – це велика рідкість в Індії. Ганеша-самкха відрізняється червоним кольором зовнішньої і внутрішньої поверхні і укороченим хвостиком.

Дакшінаварта-самкхі підрозділяються на пуруша і самкхіні, тобто на чоловічі і жіночі. Ця класифікація обумовлена відмінностями в будові зовнішніх елементів раковин. У порівнянні з чоловічою раковиною жіноча володіє більш тонкою оболонкою. Крім того, раковини підрозділяються ще по кастам, джаті, і кольором, варна. Подібно традиційному індуському суспільству, серед самкх діє кастова система. Білі, гладкі, з витонченою будовою раковини відносяться до касти брамінів; грубіші, важкі, червонуваті і бурі раковини – кшатрії; блискучі, товстостінні, жовтуватого кольору раковини – вайші; а жорсткі, темно-сірого і чорного кольору – шудри.

На побережжі, особливо у відомих курортних місцях, таких, як Мамалапурам, виникло безліч магазинчиків і лавок, де продаються кручені раковини, а також вироби з них. Є такі придорожні магазинчики і в Хардварі. Вартість самкхи буває різною, причому залежить це не тільки від якості товару, а й від вміння торгуватися. Ганеша-самкха майже безцінна, бо зустрічається надзвичайно рідко, і за неї просять від шестисот до восьмисот рупій. Однак не всі раковини настільки дорогі, і звичайні екземпляри коштують від десяти до ста рупій.

Самкха

У стародавньому епосі, тантричних текстах, культовій і світській літературі, наприклад в «Артхашастра» Каутільї, – всюди оспівується самкха. У індуській міфології всякий предмет, який служить джерелом блага, стає предметом поклоніння. З часом, як це сталося з самкхою, завдяки міфологічній передісторії виникає побожне ставлення до такого предмету, проникаюче в усі форми естетичного самовираження. Легка, зручна, з мелодійним звучанням, приємна слуху кожного, самкха має велике значення для музичної культури. Однак її присутність у мистецтві, ритуалах і танцях обумовлено суто релігійними причинами, бо самкху тримає не хто інший, як Вішну, охоронець Всесвіту. До того ж вона пов’язана з дочкою океану Лакшмі і з Крішною, який сурмить в неї. Згідно пуран, самкха – це аудха Вішну.

Вишну

Аудха, або зброя, вказує на певні властивості, які має божество, і до того ж означає стан свідомості. У скульптурі та живописі Вішну зображується елегантно тримачим самкху в руці. По руху пальців видно, що вони не стиснуті, а раковина просто лежить на долоні.

Під час легендарного пахтанья океану на берег серед іншого була викинута і самкха. За переказами, самкха під назвою самкханідхі є однією з восьми щасливих коштовностей богині добробуту Кубери. Крім того, самкха вимагає до себе шанобливого ставлення ще й тому, що, як вважається, вона символізує чеснота раджів – відвагу – і чесноту вдів – скорботу. Її ім’я також носить одна з восьми астанаг – змій величі.

Оскільки самкха пов’язана з Вішну, вона стала частиною вішнуітської символіки. Важливе і почесне місце відводиться самкхі в тантричних обрядах. Згідно з повір’ям, кручена раковина відганяє злих духів і вберігає людей від лих. Не останню роль відіграє вона і в астрології.

У стародавній Індії кручена раковина поряд з культовим призначенням мала також відношення до військового мистецтва. Воїни скакали в атаку і сурмили у «щасливу» самкху, як би закликаючи перемогу. У «Махабхараті» кожна раковина, що належала Пандавам, мала свою назву: у Крішни – Панчаджанія, у Арджуни – Девадутта, у Бхіми – Паундра, у Юдхіштіри – Анантавіджая, у Накула – Сугхош, у Сахадева – Маніпуспака. В останній битві при Курукшетрі Пандави протрубили в свої священні самкхи в знак закінчення великої війни. Як розповідається в цьому літературному пам’ятнику, при звуках раковин, що оголосили громовими гуркотом все навколо, небеса і земля здригнулися від страху.

Кришна и Арджуна

Майже у всіх індійських обрядах ухвалено першою справою сурмити в раковини, сповіщаючи про початок святкування. У культових ритуалах раковина грає роль труби, використовується для своєрідного ритмічного акомпанементу і становить важливу частину музичного оформлення. У побуті в індусів є звичай сурмити в раковину під час ранкових і вечірніх молитов, а в деяких районах Індії звуками раковини відзначають час.

Всілякі мелодійні пристосування були відомі народам Індії задовго до ведичної епохи. Потреба в музиці виникала з бажання висловлювати почуття, так, наприклад, в обрядах звуки раковини символізують чистоту і відданість.

Існує два способи гри на раковині: можна прикладати до губ безпосередньо порожнистий кінчик або надягати латунний мундштук. Витяг мелодії з раковини – ціле мистецтво, гравець повинен вміло керувати своїм диханням. Звуки самкхи являють собою справжню симфонічну гармонію. А якщо грають одночасно на двох раковинах, вони звучать ритмічно, дуже схоже на барабани або інші ударні інструменти.

У стародавньому світі країни і цивілізації були пов’язані між собою за допомогою торгівлі. Орісса, розташована на східному узбережжі Індії, торгувала з островами Південно-Східної Азії – Явою, Борнео, Балі. Мінливості погоди, довгі та важкі подорожі на допотопних кораблях – все це випадало на долю мореплавців. І починалася подорож сумним обрядом прощання. Вранці, після повного місяця ночі, жінки, що належать до торгового стану Орісси, проводжали своїх рідних та коханих під звуки раковин. А в Бенгалії понині поширений такий звичай: дівчата розмахують крученими раковинами у день настання Бангобди – бенгальського Нового року.

У Тірукадавурі (це в районі Танджавур, штат Тамілнаду) відзначають самкхабхісегам – свято крученої раковини. Кожен понеділок в місяці картхігаі, випадаючому на жовтень – листопад, влаштовується хода з тисячею вісьмома раковинами. Безліч людей збирається подивитися, як раковини, наповнені водою, вносять в святилище храму Амрітагхатесвар для здійснення обряду абхісекам. Вода в раковинах вважається такою ж чистою, як води священного Гангу, бо, за стародавнім повір’ям, в раковинах живуть боги. У індусів під час весільного обряду батько нареченої проливає кілька крапель води з раковини, як би підтверджуючи свої зобов’язання по відношенню до батька нареченого. Місто Пурі в Оріссі називають самкха кшетра, бо своєю конфігурацією воно нагадує раковину. Підвищення, на якому сидять божества Джаганнатх, Баладева і сестра Субхадра, носить назву самкханаві мандал. У традиційному образотворчому мистецтві Орісси, особливо в стінного розписі, ця божественна трійця завжди постає сидячою на священній раковині.

Вита морська раковина має, однак, не тільки духовну цінність. З неї готують, і про це сказано в «Аюрведі», чудесне зілля, яке може вилікувати від багатьох хвороб.

Самкха

Зображення самкхи постійно зустрічається в індійській скульптурі. На панелях, що збереглися в Бхархуті, Амараваті і Нагарджунаконді, вони виліплені приблизно в тій же манері, що арфа в ассірійській скульптурі. Зате фрески Аджанти відобразили виту черепашку у всій пишності. На одній з картин жінка тримає раковину в правій руці, а лівою немов підносить її ближче до вуха; на іншій – чоловік, що сурмить в раковину, стоїть поряд з ударником і флейтистом. У деяких печерах зображення раковини носить релігійно-символічний характер.

Результати розкопок у Нагарджунаконде і Саліхундаме в штаті Андхра Прадеш, під час яких були виявлені залишки раковин, дозволяють припустити, що їх використовували в культових обрядах. Нещодавно сліди раковин виявлені в Дварка, і не можна виключити їх зв’язку з великою битвою, описаної в «Махабхараті».

Самкха є одним з основних декоративних мотивів у традиційному текстильному виробництві Орісси. Вона часто служать елементом прикраси на сарі. Її також широко використовують в алпані, або підлогових візерунках, поряд з такими символами, як риби і лотос. У Бенгалії майже всі жінки носять браслети під назвою самкхачурі. Їх роблять з кручених раковин особливі майстри, яких називають самкхарі.

Образ крученої раковини є і у виразній мові жестів, характерній для таких класичних танцювальних форм, як бхаратнатьям, катхакалі і одісси. Створюють його, з’єднуючи пальці обох рук, а відноситься він до категорії самьюкта хаста. Крім того, в індійській традиції самкха являє собою один із символів космічного простору.

Словом, у самкхи безліч іпостасей, вона – джерело невичерпного натхнення в індійській культурі. Її божественне сяйво, її благородство і чистота служать предметом поклоніння.

Автор: Бхаскар Парічха.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers