Цілюща сила віри

Posted by on February 4, 2016

індійська гробниця

Протягом століть вірні ходили на прощу до місць поховання святих по всьому індійському субконтиненту. Прочани вірять, що ці святі, декотрі з яких — жінки, володіють надприродними силами і що по їхній смерті Бог наділив їх доброчинною силою, названою «барака», яка випромінюється з могили і може бути використана, щоб творити чудеса для живих.

По цих місцях постали всілякі ритуали, що мали об’єднати вірних із цією особливою силою і покріпити їхній дух. Деякі з цих звичаїв універсальні, а деякі специфічні для певних могил. Одним з найпоширеніших ритуалів є приковування людини ланцюгом до огорожі, яка оточує могилу, або до частини споруди, де та могила міститься. Прохачі залишаються прикутими до тих пір, поки відчують, що прилучилися до сили святого. Це може забрати кілька годин, а в разі, коли успіху з першої спроби не досягнуто, й кілька днів. Відчувши омріяне єднання, прохачі носять ланцюги, обвиті навколо їхніх рук, як почесне свідоцтво.

Часто можна побачити й вірних, що кружляють навколо могили, аж поки впадуть від запаморочення або виснаження. Відновивши свої сили, вони підводяться і ходять далі. Вірних проводять крізь ці ритуали (які є також спробою викликати дух покійника) священнослужителі з діда-прадіда — часто нащадки похованого тут святого. Коли безплідна жінка народжує дитину або виліковується хвора дитина, цих дітей зважують, щоб можна було подарувати грудку нерафінованого цукру, чия вага дорівнює вазі дитини. Цукор священнослужителі приймають від імені святого.

індійська гробниця

Якщо могила розташована біля водоймища, природного чи штучного, вважається, що вода наділена цілющими властивостями, і прочани занурюються в неї, жінки — не скидаючи одежі. Інший узвичаєний ритуал — обкурювання. Фіміам запалюється на краю могили. Якщо недуга або нещастя спричинені входженням у тіло духа, його буде «викурено».

ЩЕДРЕ ОЗДОБЛЕННЯ

У цих місцях прийнятний будь-який тип поведінки, якщо вона не виявиться шкідливою. Людям дозволяється, і це навіть заохочується, забувати про повсякденні умовності й співати, танцювати або кричати, скільки душі заманеться. Могили щедро декоровані, у багатьох місцях є додаткові усипальні та кенотафи, присвячені святим особам.

Відвідання могили є втечею від нестерпучої рутини повсякденного життя та суворого громадського контролю з боку індійського суспільства. Найпопулярніші місця обладнані невеликими кімнатами навколо внутрішнього подвір’я, де можуть зупинитися на ніч або прожити кілька днів цілі родини. Проща до таких гробниць стала частиною прадавньої традиції людей — їх сюди вабить незалежно від їхньої релігійної належності чи способу життя. Це місця, куди ринуть одним натовпом всі: багаті й бідні, неписьменні й письменні, мусульмани, індуси, християни та члени індуської секти джайна; хто хоче зцілитися, хто звертається по допомогу, щоб подолати повсякденні труднощі — повернути втрачене кохання, сплатити борги, пересилити розпач. Люди, що не ошукались у своїх надіях, повертаються додому, аби дякувати небу все своє життя.

Автор: Джейн Шрайбман.

P. S. А вообще могилы индийских святых владеющие чудотворными свойствами на протяжении многих веков служили и источником вдохновения для многих индийских писателей и поэтов. Даже и сейчас на специализированных форумах о литературе можно найти стихи, посвященные этим удивительным местам.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers