Культ Діви Марії надзвичайно популярний серед всіх християн-католиків та православних не користується великою пошаною в рядах багатьох протестантів, а особливо чисельних нео-протестантських направленнях (там всіляких баптистів, анабаптистів, пуритан, пресвітиріанців, адвентистів, харизматів та інших). Ні, звісно вони шанують Марію, як матір Ісуса Христа, але не вважають її ані дівою, ані святою. І більше того, їхні переконання навіть видаються цілком логічними та правильними – уважно читаючи Євангеліє не можна не помітити такі рядки: Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити. І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають. А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої? І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої! Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати! (Від Матвія 12:46-50)

Тобто, що виходить з вище написаного – в Ісуса були брати, причому не у переносному значенні (як стверджують католики і православні), а в самому що не є прямому, а раз так, то яка Марія діва? Так само і щодо святості Марії, протестантські богослови приводять таки біблійні рядки: А Марія промовила: Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм… (Від Луки 1:46,47). Тобто розмірковуючи логічно, якщо Божа Мати називає Ісуса своїм спасом (іншим словом, спасителем) то вона так само є грішна, адже навіщо спасати того, хто і так не тоне? Тож протестанти вважають Діву Марію хоч і матір’ю Христа, але попри це звичайною жінкою.

Все би ніби так у протестантських судженнях, і логічно і правильно, от тільки серце чогось не радіє і душа не летить. Так протестанти ніби то праві, але й не праві одночасно. Протестанти не розуміють, що культ Діви Марії у християнстві це щось значно більш глибше і сакральніше, ніж просто шанування Божої Матері. Насправді культ Діви Марії йде до нас з глибин віків (причому ще дохристиянських віків) та водночас із глибин нашого колективного підсвідомого.

Може мене хтось і звинуватить чи то в єресі, чи то богохульстві, але берусь стверджувати цілком серйозно – культ Діви Марії, такий популярний у християнстві, є гомоном далекого язичництва, яке і далі продовжує жити (часто не усвідомлено) в серцях багатьох людей. І в цьому немає нічого поганого. В давні язичницькі часи, у сиву давнину люди різних народів завжди поклонялись не лише богам-чоловікам, але й богиням. Особливо жінки, адже жіночі язичницькі богині, чи то слов’янська Лада і Леля, чи то єгипетська Ісіда та Бастет, чи то грецькі Афродіта, Деметра, Персефона, чи індійська Лакшмі та Парваті, всі вони були покровительками жіноцтва, материнства. Саме їм молились жінки різних часів та народів, довіряючи свої жіночі радості та туги, просячи божественної допомоги при вагітності та пологах, здоров’я та щастя для дітей, і звісно ж щасливого кохання, цієї чи не заповітнішої мрії майже кожної жінки (та й чоловіка теж).

І чи відрізняються, скажімо, сучасна жінка-християнка, яка моляться саме до Діви Марії (а не до Ісуса Христа, чи Бога-Отця) просячи допомоги у своїх жіночих труднощах від якоїсь давньої єгиптянки, що молиться до Ісіди просячи теж саме; або від давньої гречанки, яка молиться до Афродіти, з проханням послати гарного чоловіка; або від давньої вавилонянки, яка молиться до богині Іштар, щоб та оберегла її синів під час військового походу? Чи відрізняються всі ці жінки, які належать до різного часу, різної культури, різної релігії? Ні, не відрізняються, адже завжди є глибині речі, які будуть поєднувати людей різних епох, народів, часів… Також є глибині цінності, які будуть актуальними для всіх людей в усі часи. І однією з таких глибинних цінностей та потреб людства є потреба у вірі. Вірі в Бога. Але хто сказав, що Бог – це чоловік? Чи може тільки чоловік створений по образу і подобі Божій? Ні, жінка теж створена по образу і подобі Божій (може хтось не згідний?).

А знаєте, що на івриті словосполучення «Дух Святий» звучить як «Роха Кодеш» і це не «Він», а «Вона». Дух святий – це Вона! Також давні китайці понад усе шанували Небо та Землю, Небо було втіленням чоловічої енергії, а Земля, яка давала людям поживу була втіленням жіночої енергії. Загалом поклоніння жіночій сутності Бога є присутнім в усіх релігіях. І культ Діви Марії у християнстві якраз і є втіленням цього поклоніння. І щоб там не казали протестантські богослови, якби не доводили свою «правильність», вони не розуміють, що люди поклоняючись Діві Марії, підсвідомо поклоняються самому Богу, Його великому жіночому проявленню, втіленому у радості материнства, жіночій ніжності, ласці, великому безмежному терпінні, та такій же великій безмежній любові властивій тільки Жінці з великої літери.

І на останок трішки історії: з поширенням християнства на теренах Римської імперії, всі святилища присвячені Діві Марії будувались саме на місцях, де того були святилища єгипетської богині Ісіди (її культ свого часу був дуже популярний, причому далеко не тільки в Єгипті). І це не просто так, люди інтуїтивно відчували що так має бути правильно, адже фактично мінялась лише форма, суть лишалась незміною.

P. S. Духи вещают: А еще Дева Мария издавна является покровительницей не только всех женщин, но и молодых семей, и именно ей следует молиться при всевозможных семейных трудностях, которых так много во все времена. Например, проблема с жильем одна из самых актуальных современных семейных проблем, конечно, ее можно попытаться решить, взяв молодежный кредит на новую квартиру, но трудности с выплатой по кредиту все равно останутся и без веры и молитвы дающей утешение, молодой семье будет еще труднее.