Що є мусульманський храм

Posted by on February 11, 2016

Мечеть

Мусульмани називають себе «людьми Храму» (ахлу-л-байт). Саме Храм, його священний простір є входом в Буття культури. Звідси, з Храму, з Будинку Бога (байт Аллах), до кожного мусульманина доноситься божественне Слово, яке і є стрижень культури, то, на чому зведена її смислова цілісність.

З цієї причини кожен мусульманин повинен один раз у своєму житті відвідати священну мечеть в Мецці, увійти в храм Каабу і дійти до гори Арафат, тобто зробити повний хаджж – паломництво до святих місць ісламу (заодно і відірватись від мирських справ, і не важливо чим займається мусульманин, чи то ремонтом стартерів, як от на сайті http://mygenstar.ua, чи торгівлею на фондовому ринку, чи ще чимось таким).

Залежно від глибини духовних устремлінь паломника хаджж має різний зміст. Для тих, хто дотримується тільки шаріату, тобто дотримується всіх визначених мусульманину норм способу життя, зовнішніх форм, паломництво означає відхід зі свого будинку і досягнення Будинку Бога, або «Дому Владики»; для тих, хто обрав тарікат – шлях постійного духовного вдосконалення, хаджж – це відхід від свого зовнішнього «Я»; для тих, що досягли наступної ступені духовного зростання відвідування Храму – це відхід від свого буття і досягнення «Владики Дому». Але в будь-якому випадку паломництво до священної мечеті означає вступ в нову і справжню для мусульманина реальність, той його крок, після якого він може з повним, душевним спокоєм віддатися волі Бога.

Мечеть імама Хусейна

Часто пояснюють, що, мечеть своєю появою і своїми іконографічними характеристиками зобов’язана синагозі або християнській церкві, що вони з’явилися її прообразом. Тлумачення це ніяк не можна визнати вірним, тому що витоки духовної культури іудеїв, християн і мусульман єдині. І прообразом мекканського храму Кааби, головної його святині, є намет, посланий Богом на землю для затвердження Храму і зведений Мусою (Мойсеєм). Бо в Корані сказано: «О Муса, виведи Мені обитель, щоб знайшов Я в ній спокій». Не має нічого дивного в тому, що іконографічний образ дворової мечеті в точності повторює план старозавітної скинії, заповіданої Богом Мойсею. І тому ж ні синагога, ні християнська церква не можуть бути прообразом мечеті, всі вони – кожна по-своєму – відповідають заповідним нормам небесного шатра – скинії.

Священна історія ісламу включає в себе і старозавітну, і новозавітну історію. Лише виходячи з цієї очевидності, можна з достатньою підставою судити про храмовому свідомість мусульман. Ось ще один приклад.

мечеть Аль-Азхар

Разом з вторинною і останньою втратою єрусалимського Храму в 70 році нашої ери іудеї втратили і Шехіну, що мешкала в Святая Святих, в Ковчегу Заповіту. Шехіна – це незрима і необхідна для іудеїв «присутність» Бога. З руйнуванням Храму Шехіна втратила своє місце проживання, а іудеї – місце духовного зосередження громади. Бог, згідно з іудейськими уявленнями, завжди залишався з віруючими, був серед них, а формою Його присутності було Його Ім’я. У християнстві ж ця концепція змінюється: Бог живе всередині віруючого. Якщо втрата єрусалимського Храму явилася трагічною і непоправною подією в житті іудейської громади, то християни символічно відтворюють всю топоніміку святих земель в самих різних куточках християнської ойкумени (по всій землі є «Нові Єрусалими»).

Іслам – нова авраамічна релігія – відтворює доцентрову ідею Храму з неодмінним щорічним паломництвом до нього. Тут Храм знову виявляється для віруючих в центрі всього світу, але він же включає в себе громаду віруючих і весь світ. Розосереджені по всьому світу мечеті – це частинки Храму, так само, як віруючий в молитві на килимку – це антропоморфний його аналог. Разом з відновленням реальної значущості Храму іслам повертає і концепцію Шехіни, іменовану в Корані Сакіною (дослівно – «спокій», «мир»).

мечеть Аль-Азхар

У Корані (сура 2, аят 248) говориться, що Сакіна – в Ковчезі Заповіту (те ж випливає з відомих старозавітних уявлень), але одночасно Бог зводить свій спокій (Сакіну) в серце пророка і всіх правовірних (9, 26; 48, 4 ; 48, 18). У Корані підкреслюється зв’язок між Сакіною і божественним Словом, – і це також важливо для розуміння храмової свідомості ісламу і храмового оздоблення.

Храмова свідомість мусульман універсальна, вона переважає як в релігійному, так і в приватному їх житті. Адже мечеть живе не тільки сакральним життям, а й суспільно-політичним. Це легко пояснити: в ісламі немає поділу на світське і профанічне, світ сприймається в його цілісності і взаємозв’язку. Мечеть в Мецці – це Храм Буття. Рядова мечеть, залишаючись Будинком Бога, служить для віруючих і своєрідною школою Буття.

Зустріч з Богом і безперервний діалог з Ним відбуваються в мечеті, бо віруючому, навіть якщо він зайнятий тут справами приватними (навчанням, бесідою), як повчання і вмовляння явлені божественні письмена на стінах. Мечеть, не будучи точним аналогом Храму, проте завжди залишається невід’ємною частиною Храму.

Мечеть

В ісламі існує переконання: якщо мечеть – це Будинок Аллаха, то Храмом, мечеттю є весь земний простір. І правовірний, слідуючи цьому встановленню, розстеляє в шляху молитовний килимок, звернений у бік Кааби. З цієї точки зору можна сказати, що мусульманин повністю володіє простором, він диктує простору свою волю, звертаючи його під час молитви в потрібному йому напрямку.

(Володимир Соловйов нарікав на те, що християнство розділене на храмове і домашнє: «Істинне християнство не може бути тільки домашнім, як і тільки храмовим, – воно повинно бути вселенським, воно повинно поширюватися на все людство і на всі справи людські. І якщо Христос є дійсно втілення істини, то Він не повинен залишатися тільки храмовим зображенням або ж тільки особистим ідеалом».)

Тож не дивно, що вигляд великих мусульманських міст в повній мірі відповідає храмовій націленості свідомості культури ісламу. Заспокійлива пластика міського простору, її підкреслена замкнутість і площинність перебиваються вертикалями мінаретів, створюючи підкреслений образ міста-Храму. Приховані в глибині і винесені на портали і стіни мечетей і медресе священні письмена покликані остаточно переконати городянина і подорожнього в тому, що він перебуває в єдиному просторі вселенського Храму. І тому такі привабливі міста, криволінійна пластика їх тісних вулиць, що розширюються для того, щоб увібрати в себе невеликі квартальні мечеті і остаточно розчинитися в головній площі з центральною мечеттю і мінаретами. Бо мусульманське місто – це відзначений вектор в культурі ісламу, спрямований в бік Храму, він відтворює найбільш яскравий його образ в свідомості мусульман.

Мечеть

Зверніть увагу на неодмінний архітектурний образ мечеті при оформленні рукописів Корану і світської літератури; та й багато форм прикладного мистецтва носять явні і не зовсім очевидні, але впізнаванні контури купольних будівель.

Автор: Шаріф Шукуров

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers