Як обирали Далай-ламу

Posted by on July 27, 2013

Маленький Далай-лама

Ось що мені повідав один з небагатьох живих свідків тих чудових пошуків, командувач армією Дзаза Кюнсангсе. «Незадовго до смерті тринадцятий Далай-лама дав вказівки про те, як шукати його посмертне втілення. По кончині первосвященика тіло його посадили в одному із залів Потали в традиційній буддійській позі обличчям до півдня. На наступний ранок помітили, що голова покійного сама собою повернулася обличчям на схід. І чернець-пророк – державний оракул – під час ритуального трансу кинув стрічку в бік висхідного сонця. Але інших знамень протягом наступних двох років не було. Тоді регент, який тимчасово заміняє Далай-ламу, відправився в паломництво до чарівного озера За Хор Г’е.

За повір’ям, всякий, хто дивиться вгладь святого озера, може побачити там частинку майбутнього. Регент після довгих підготовчих молитов, побачив в озері відображення якогось монастиря із золотими дахами – і поряд селянський будиночок з різьбленим коником. Отримавши божественну підказку, регент повернувся до Лхаси і спорядив кілька експедицій на пошуки дитини, в яку втілився Ченрезі. Тибетський народ жваво цікавився цими приготуваннями, без Далай-лами всі відчували себе беззахисними сиротами в оточенні злих демонів.

Європейці помилково вважають, що Ченрезі переходить у нове тіло негайно після смерті попереднього. За буддійською доктриною, до наступного втілення можуть пройти роки: все залежить від того, коли бодхісатва визнає потрібним покинути райські поля і повернутися на землю в тілі людини.

У 1937 році в зазначеному знаменнями напрямку – на Схід рушили кілька пошукових груп. У кожному каравані було три лами і один світський сановник з численними слугами. Група, до якої належав оповідач, з часом опинилася в китайській провінції Цинхай, де живе чимало тибетців і розкидано безліч ламаїстських монастирів.

Розвідники педантично прочісували околиці, придивляючись до всіх місцевих хлопчиків. На жаль, жоден не відповідав ознакам втілення Ченрезі. Як раптом в одній місцевості тибетські розвідники побачили буддійський храм – і поряд селянський будиночок з різьбленим коником. Невже?!

У трепетному передчутті вдачі три лами і сановник переодяглися в одяг слуг, щоб не відлякувати простих людей своїм багатим вбранням і мати більшу свободу дій – виверт звичайний під час такого роду експедицій. Доки слуги, переодягнені господарями, попросилися на нічліг в селянський будиночок з різьбленим коником, поки господарі метушилися, не знаючи, як прийняти трохи краще шляхетних гостей, чотири розвідника непомітно пройшли на кухню. Назустріч їм вибіг дворічний хлопчик. Гості анітрохи не злякали його. Малюк сміливо підскочив до одного з лам, на шиї якого висіли чотки тринадцятого Далай-лами, вчепився в рукав його одягу і закричав: «Сера лама! Сера лама!» Тибетські розвідники оніміли від подиву. Малюк не тільки вгадав ламу в чоловікові, одягненому слугою, а й назвав монастир Сера, де мешкав цей лама! Потім дитина потягнулася до чоток Далай-лами і, коли йому їх дали, негайно повісив ці чотки собі на шию. Тибетці не могли не впасти ниць перед чудесним малюком. Сумнівів немає! Перед ними втілення божества! І все-таки слід було довершити перевірку, виконати всі формальності ритуалу.

Лами

Кілька днів по тому вони повернулися в селянський будинок – у своєму справжньому вигляді. Вони пояснили батькам хлопчика, що бачать в ньому втілення бодхісатви і хотіли б проекзаменувати дитину. Селянина це анітрохи не здивувало: їхній старший син вже був відданий в монастир як втілення. Хлопчика розбудили, і тибетці віддалилися з ним до кімнати, де знаходився вівтар. Ченці приступили до перевірки. Вони завбачливо захопили з собою предмети, що належали тринадцятому Далай-ламі (такі предмети були у всіх груп розвідників). Спершу малюкові показали чотири нитки чоток. Хлопчик, як і раніше анітрохи не бентежачись спілкуванням з дорослими, вибрав найдешевші, старі і замаслені чотки. Але вибрав вірно: вони належали тринадцятому втіленню Ченрезі.

Отримавши, нарешті, свої чотки, малюк став пританцьовувати від щастя. Точно так само він безпомилково впізнав барабан, в який бив у своєму минулому житті, закликаючи слуг, і посох тринадцятого Далай-лами (простий, старий, відкинувши розкішні палиці, оброблені кісткою і золотом). І на тілі хлопчика були безсумнівні знаки: вуха у нього були надзвичайно відстовбурчені, на боках були дві симетричні великі родимки, сліди того, що він мав колись зайву пару рук.

Маленький Далай-лама

Зашифроване повідомлення про вдачу негайно було передано по телеграфу до Лхаси – складним шляхом, через Китай та Індію. У відповідь прийшли секретні інструкції: дотримуватися таємниці, запобігти ворожим інтригам, які можуть перешкодити успіху місії. Четвірка розвідників присягнулась на зображенні бога Ченрезі, що буде зберігати мовчання, і для відведення очей продовжувала опосвідчення хлопчиків. Знахідка сталася на території власне Китаю, і дізнайся китайці, що Далай-лама виявлений в їхній країні, вони неодмінно вислали б за ним військо, щоб скористатися приводом просочитися в Лхасу. Тибетці попросили правителя провінції продати їм хлопчика, так як є підстави думати, що він лама. Але це з’ясується тільки в Лхасі, при порівнянні багатьох кандидатів. Правитель запросив сто тисяч китайських доларів. Гроші були негайно виплачені. Який промах! Ця щедрість насторожила китайців, і вони зажадали ще 300 тисяч.

Після довгого торгу зійшлися на половині необхідної суми. І нарешті, в кінці літа 1939 року караван зі святим хлопчиком пустився в дорогу до Лхаси. Місяць по тому на кордоні Тибету караван зустрічав головний міністр зі свитою. Він передав малюкові послання регента, в якому той визнавав його втіленням Авалокітешвари. Вперше тибетці зробили всі ритуальні церемонії, покладені при спілкуванні і зустрічі з Далай-ламою. Тільки тепер батьки малюка, що лише підозрювали, що їх син втілення якогось дуже значного Будди, дізналися, що їх нащадок стане повелителем Тибету!

З цього дня малолітній Далай-лама роздавав благословення дорослим з такою приголомшливою природністю, ніби вмів це робити з колиски. У Лхасу його внесли у золотому паланкіні, при небаченому скупченні народу. Люди були щасливі: шість років залишалися вони сиротами, шість років минуло з дня смерті попереднього втілення – з них майже два роки Ченрезі провів поза людського тіла. У лютому 1940 року, під час Великого новорічного святкування, було офіційно проголошено воцаріння нового, чотирнадцятого Далай-лами, і він отримав всі належні титули: Святий, Дбайливий і Славнозвісний, Златоуст, Всерозуміючий, Всемудрий, Захисник Віри…

Всіх розчулювала поведінка хлопчика, якому не було і п’яти років. Він тримався з гідністю малолітнього принца і без єдиної скарги зносив багатогодинні церемонії. А зі слугами тринадцятого Далай-лами малюк був такий добрий і привітний, ніби чудово пам’ятав і знав їх!»

Такою була коротенько розповідь головнокомандувача. У ній чимало чудес, але народна фантазія розцвітили історію масою барвистих, але абсолютно неймовірних подробиць. Однак повернемося до аудієнції у палаці батьків Далай-лами. Але вже в наступній статті.

Автор: Хайнрік Херрер.

P. S. Духи вещают: А еще вспомнилось, что юный Далай-лама был необычайно одарен в силе технической мысли, и с самых ранних лет имел пристрастие к технике. Из него мог бы получится очень неплохой айтишник уж наверняка знающий ответы на многие вопросы, например, как создать слайдшоу joomla или пропатчить плагин на wordpress.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers