Казка про трьох поросят та Євангельська мудрість

Posted by on May 20, 2013

3 поросята

Продовжую пошуки глибинного змісту у наших казках. На цей раз під роздачу та буйний потік моєї фантазія потрапила відома казка про трьох поросят та лихого (чи просто зголоднілого) вовка. Пригадуєте цю історію? Як ні, то трошки нагадаю:

Жили-були три порося Ніф-Ніф, Нуф-Нуф та Наф-Наф. Вони були між собою братами та весело бавились ціле літо, котулялись в зеленій траві, купались в річці, грілись на сонечку. Аж раптом наступила осінь. Сонце вже не так сильно припікало, як колись, а листочки на деревах потихеньку почали жовтіти. Старший з братів – Наф-Наф вирішив, що пора збудувати дім, адже вже зима не за горами і треба подбати про надійний притулок. Та от його брати навіть і не думали розділяти його настрій та далі продовжували як ні в чому не бувало вести своє безтурботне життя. «Скільки там до тої зими» – хором казали Ніф-Ніф з Нуф-Нуфом, – «ще встигнемо, і взагалі в нас ще вагон часу».

І поки молодші брати далі продовжували бавитись, насолоджуючись останніми теплими днями Наф-Наф потихеньку будував свій міцний кам’яний дім. Нарешті, коли почало ставати зовсім холодно вони таки спохватились, але будувати такий самий кам’яний дім як у Наф-Нафа в них вже не було часу, та й ліньки було. Тож не довго думаючи Ніф-Ніф вирішив спорудити свій дім із соломи, а його брат Нуф-Нуф, виявився трохи обачнішим, він зрозумів, що солома не зігріє його холодними зимовими днями, і скалатав собі хату із гілок.

Так трапилось, що тими краями гуляв голодний вовк (а взагалі вовк ніколи не є ситий, а голод – це перманентний стан його душі). А тут лишень погляньте – такі милі (тобто смачні) поросятка. Поросята, ледь нагледівши вовка, кожний зачинився у своєму домі. Та тільки вовку вартувало раз подути, як солом’яний дім Ніф-Ніфа завалився. На дім Нуф-Нуфа вовку довелось прикласти трохи більше зусиль, але і він не встояв. Зате дім обачливого Наф-Нафа (де і знайшли собі притулок всі троє поросят) виявився справжнісінькою фортецею. Бідака вовк так нічого з ним і не зміг зробити та залишився на голодному пайку.

А тепер до символізму: як ви мабуть здогадались, три поросята – це всі ми з вами, себто все людство, тільки хтось з нас Ніф-Ніф та Нуф-Нуф, а хтось Наф-Наф. Якщо накласти на цю казку ведичну мудрість, то три поросятка цілком можуть предстати перед нами, як втілення трьох гун матеріальної природи, про які повідав колись Господь Крішна своєму учневі Арджуні у священному індійському епосі «Бхагавад-гіті». Ці гуни, якості душі – це лінь (тамас), пристрасть (раджас) та мудрість (сатва). І якій з гун підпорядковується кожне з поросят, мабуть здогадатись не важко. Ніф-Ніф настільки лінивий, що будує свій дім з соломи, навіть не думаючи про можливі наслідки такого вчинку (адже найстрашніша лінь – це лінь мозку), Нуф-Нуф хоча б трішки обачніший, але все рівно, його будинок з гілок теж врешті не встояв перед натиском голодного вовка.

Також свій символізм мають і пори року, описані в казці, весна та літо – це період безтурботного дитинства та юності всякої людини. Так само і поросята ціле літо весело пробавились, зрештою, дитячі та юнацькі роки – самі приємні у житті чи не кожної людини. Але хочете не хочете, та рано чи пізно наступить осінь, листочки пожовтіють, а людина стане старшою, закінчиться пора безтурботних гулянок, дискотівок та тусовок, настане період, коли треба дорослішати (не тільки фізично, але й духовно), мудрішати нарешті. Бо прийде зима, яка символізує, так, так, цю даму з косою – смерть.

Тож вражає глибока символічна мудрість цієї казки, адже погодьтесь, більшість людей таки веде себе, як ці два нерозумні порося, п’є, гуляє, живе суто дріб’язковими матеріальними інтересами, просиджує життя перед телевізором чи в тих ваших інтернатах. Замість того, щоб подумати про душу. Адже, як і ті два немудрі порося, більшість людей думає, що ще має цілу купу часу до зими (смерті), що це ще не скоро, що от завтра, з понеділка, з наступного місяця, з нового року почну щось робити (може), метафорично «будувати дім». Але ні, часу не так вже й багато насправді, як нам здається, тому то з’являється голодний вовк, спраглий свіжої поросятини, який втілює непередбачуваність нашого життя.

Глибина мораль казки така – піклування за найцінніше – власну душу – це і є те будування міцного та надійного будинку з каменю, як це робив мудрий Наф-Наф. Зрештою те саме звучить у Біблії, адже недарма у заголовку написано «казка про трьох поросят та Євангельська мудрість», бо ця казка є безпосереднім вираженням Євангельської мудрості, далі цитую слова Ісуса Христа з нагірної проповіді:

«Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю? Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх: Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був! А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна! (Від Луки 6:46-49)! (Від Матвія 7:26,27)»

Бачите, звідки йде казка про трьох поросят.

А ви на чому будуєте свій дім?

P. S. Духи вещают: Подумалось, а еще б трем поросятам из сказки не помешало, бы обзавестись каким-нибудь средством самозащиты от всяких голодных волков. Даже бы складные ножи вполне сгодились для этой цели, тем более купить нож складной Украина вовсе не сложно.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

RSS

Поиск (Search)

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers