Мистецтво життя

Мистецтво життя

Японський сад

Японці ніколи не прагнули опанувати природу, вони намагалися наблизити її до себе і жити з нею в симбіозі. Японський сад, скажімо, що є відтворенням природи, цілковито ґрунтується на засаді шакей (дослівно — «запозичення краєвиду»), завдяки якій реальні прикмети краєвиду впроваджуються у штучне оточення. Бонзай може розглядатися як штучний, здрібнений до краю символ природи у всій її повноті.

В англійських парках західних країн людина перебуває в центрі художнього задуму. Люди підрізають дерева, надаючи їм симетричних форм, споруджують водограї, з яких б’ють струмені, абсолютно не схожі на водоспади, і ставлять статуї як декоративну окрасу. Натомість японські сади здаються на перший погляд зменшеною копією природи, і ознаки людської праці не впадають тут в око, якщо взагалі помітні.

МІНЛИВЕ ЖИТТЯ У МІНЛИВОМУ СВІТІ

Для японців природа і світ — синоніми. Ось чому протягом сторіч вони плекали спосіб життя, що ґрунтувався на стриманості та повазі до повсякденних речей. Але Японія сьогодні є суспільством споживання, і її мешканці стали дуже матеріалістичними.

Всупереч поширеному помилковому уявленню, Японія була економічною силою ще в XVI сторіччі, і рівень життя в ній був, можливо, навіть вищий, ніж нині. У часи сьогунату Асікаги (епоха Муромахі, 1337—1573) країна була дуже заможною, про що свідчить пишнота храмів того періоду, серед яких вирізняється Кінкаку-джі, або Золота баня, у Кіото. Проте буддизм, особливо дзен-буддизм, викликав протест проти такої помпезності й породив «ренесанс» естетичних та моральних критеріїв, зумовив повернення до традиції, що підкреслює простоту, стриманість і чистоту форм, все те, що притаманне стилеві сьоїн в архітектурі XVI сторіччя.

Ця естетика віддзеркалена в японській класичній літературі. Автор «Хейке моногатарі» («Байка про будинок Хейке», друга половина XII сторіччя), приміром, вважає, що будь-яке щастя недовговічне і будь-які статки рано чи пізно мають зникнути. Подвійний вплив буддійської культури та тяжких умов життя, зумовлених суворим кліматом, спонукав японців розглядати життя на землі як «мінливе», таке, що постійно переінакшується і врешті-решт щезає. Термін укіо означає «мінливий світ», «світ поневірянь».

Для японців ідеал краси ґрунтується на спільності з природою. Чайна церемонія, мистецтво, що походить з естетики дзен, то не тільки послідовність ритуальних жестів, а й момент гармонії, що охоплює світ у всій його повноті. Це мистецтво внормував у XVI сторіччі Сен но Рікю, який також створив естетику вабі сабі — естетику краси, позбавленої будь-якого випинання, естетику, що чарує своєю простотою і має у своїй основі буддійське вчення про те, що достаток, особливо надмірний, не може бути тривалим. Що треба шанувати, то це швидкоплинність всіх речей.

японська чайна церемонія

ТРАДИЦІЯ ПОМІРНОСТІ

Повага до всіх предметів є, отже, традиційною в Японії. Є декілька розмовних виразів, мотайнай, приміром, що означають обережне ставлення японців до будь-якого марнотратства. Літні люди можуть пригадати, як вони берегли воду все своє життя, попри те, що води в Японії вдосталь. У домівці є лише одна ванна, і кожен член родини щовечора її використовує, спочатку помившись за дверима назовні. Але нині звички міняються, і японські дівчата, які зазвичай мили голову вранці (аса-шан), відтепер роблять це і ввечері (йору-шан).

Бабусі й дідусі також часто казали своїм онукам не лишати більше одного зернятка рису в мисках. Правду кажучи, цей тип поведінки існував у всіх країнах, допоки суспільство споживання не штовхнуло нас до марнотратства. У японців є зневажлива назва для марнотратників — моногороші, «вбивця речей». Той, кого так охрещено, стає свого роду соціальним вигнанцем, оскільки, згідно з уявленнями, коріння яких сягає анімізму, навіть нерухомі речі мають душу.

Архіви XVI і XVII сторіч пояснюють нам із далеко приземленішого погляду причину, чому було обмаль ящиків на сміття в японських містах: просто люди тоді намагалися використовувати предмети якомога довше.

Автор: Хісанорі Ісомура.

P. S. А вообще японская бережливость проявляется в различных мелочах, например при покупке себе обуви. Так японец тщательно и подробно рассмотрит ассортимент различных интернет магазинов обуви, пока не найдет для себя самый оптимальный вариант.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

UA TOP Bloggers