Є така наука – соціоніка. Ставлення до неї дуже різне від фанатично-захопливого до відверто зневажливого. Останнім часом вона набуває все більшої і більшої популярності особливо серед молодих людей, які цікавляться популярною психологією, намагаються краще пізнати самих себе, світ, та своє місце в ньому і звісно ж – знайти свою суджену/судженого, того самого принца на білому коні/принцесу на горошині, і … зробити все це все з допомогою її величності соціоніки. Більше ніж впевнений, що і серед наших читачів знайдеться немало людей, які цікавляться (цікавились) соціонікою, будуть й такі, для кого соціоніка виявиться чимось новим та досі невідомим.

Отож, що ж таке соціоніка? По простому, це наука про психологічні типи людей (далі психотипи) та їх взаємодію. Зокрема соціоніка покликана дати відповідь на такі важливі і навіть життєдайні питання як: «чому люди такі різні?», «чому люди такі схожі?», «чому люди іноді сваряться?», «чому люди іноді не сваряться?», «чому з одними людьми добре, а з іншими погано?» і таке інше.

Якщо так, то мабуть було б правильно назвати соціоніку однією з галузей психології. Але ні, не все так просто в датському королівстві. Як вже написано вище – ставлення до соціоніки дуже неоднозначне, і як це не дивно, але головними критиками та противниками соціоніки виступають саме професійні психологи. Більшість з них вважають соціоніку псевдонаукою, яка не має під собою жодного наукового підґрунтя та попросту висмоктана з пальця. Правовірні ж соціоніки, критику з боку правовірних психологів пояснюють професійною заздрістю останніх, мовляв соціоніка з легкістю дає відповіді на питання, над якими класичні психологи б’ються роками у своїх психотерапевтичних сесіях, та психоаналітичних сеансах, от ті і бісяться. Хто з них правий чи може істина як завжди, блукає десь посередині? Але спершу трішки історії цієї науки (чи псевдонауки?) та головні її постулати.

Соціоніка як наука та завершена система була створена на початку 70-х років минулого століття однією литовською дамою на ймення А́ушра Аугустинавичю́те. За освітою Аушра навіть не була психологом, вона була економістом та працювала у Міністерстві фінансів Литовської РСР, а у вільний час цікавилась психологією, особливо вченнями класиків Фрейда та Юнга. З цього хобі і народилась соціоніка, але не подумайте, що це Аушра придумала велосипед, насправді головний фундамент у становленні соціоніки заклала не вона, а все-таки великий психолог Карл Густав Юнг, теорію якого Аушра лише дещо модернізувала. Ще у 1921 році світ побачила відома книга Юнга «Психологічні типи». Ось головна ідея книги (коротко): Люди апріорі (по замовчуванню) мають різні психологічні типи (зборки свідомості), які характеризуються кількома ознаками:

1) Хтось більше замкнутий в собі та зосереджений на своєму внутрішньому світі, хтось же навпаки активний, комунікабельний та відкритий для зовнішнього світу. Отож, спрощено одна половина людей (ті що замкнені на собі) будуть інтровертами, друга (відкрита до світу) – екстравертами. Це перша ознака психотипу: екстраверсія vs інтроверсія.
2) Хтось більше чуттєвий, емоційний, з «тонкою душевною організацією», хтось навпаки більше керується не емоціями, а головою, здоровим глуздом та логічними міркуваннями. Це друга ознака психотипу: чуттєвість vs мислення.
3) Хтось більше сприймає світ завдяки інтуїції, уяві, хтось же суто через відчуття (холодно, жарко, смачно, кисло). Це третя ознака психотипу: інтуїція vs відчуття.
4) Хтось більше схильний заздалегідь планувати свій час, і знає наперед, що він буде робити завтра, після завтра, через тиждень, місяць, рік (і дуже не любить коли ці плани порушуються), хтось же навпаки схильний до спонтанності, нічого наперед не планує, легко змінює плани, і загалом має «сім п’ятниць на неділю». І нарешті, четверта ознака: раціональність vs іраціональність.

Отож, ми маємо чотири пари протилежностей, з яких немов конструктор можна легко побудувати (зліпити, склеїти) 16 психотипів (4*4=16) за принципом, «або, або». Або екстраверт, або інтроверт; або раціонал або іраціонал і так далі.

Їдемо далі, кожний зі 16 психотипів має за Аушрою свою детальну характеристику, сильні та слабкі сторони і наукову (чи коло наукову) назву, наприклад таку: інтуїтивно-етичний екстраверт. Якщо перекласти це з соціонічної мови на звичайну, то інтуїтивно-логічний екстраверт – це по перше – інтуїт (себто керується інтуїцією, уявою), по друге – логік (керується розумом, а не емоціями), по третє – іраціонал (має 7 п’ятниць не неділю) і по четверте екстраверт (без коментарів). Але оскільки всі ці інтуїтивно-логічні екстраверти, та етично-сенсорні інтроверти звучить якось за складно (а для непосвячених в таємниці соціоніки і зовсім не зрозуміло), то для спрощення було вирішено замість таких громіздких назв, просто дати їм ім’я якогось літературного героя чи історичного персонажа, який був яскравим носієм того чи іншого психотипу, наприклад, Дон-Кіхот (він же інтуїтивно-логічний екстраверт), або Гамлет (етично-інтуїтивний екстраверт), чи Наполеон (сенсорно-етичний екстраверт), а може Достоєвський (етико-інтуїтивний інтроверт).

На цій картинці намальовані всі шістнадцять психологічних типів соціоніки. Ще варто зазначити, що вони між собою діляться на чотири групи – квадри, названі за першими літерами грецького алфавіту: Альфа, Бета, Гамма, Дельта. Кожна квадра характеризується своїми цінностями, які ми можемо прослідкувати і серед знайомих нам людей, скажімо комусь важлива влада, кар’єра, а комусь не має нічого важливішого від смачного борщу. Чому так? – спитаємо ми. Бо ці люди відносяться не лишень до різних психотипів, а й до різних квадр з різними цінностями, – відповість соціоніка.

16 психологічних типів ще далеко не все, адже найбільш важливе місце в соціоніці займають не вони самі по собі, а стосунки між ними. Загалом видів стосунків між 16-ма типами є теж шістнадцять, наприклад, тотожні (стосунки між двома представниками одного виду, себто психотипу), конфліктні (коли дуже погано), дуальні (коли дуже добре) і так далі. То все більш докладно цікавий читач може почитати на багатьох соціонічних сайтах, яких є безліч в мережі, а я ж більше мав намір написати власне не про саму соціоніку, а про своє відношення до неї, заодно покритикувати цю науку. Але це вже буде в наступній статті.

На завершення трішки соціонічного гумору. Як поводитиме себе представник кожного психотипу, якщо (о тільки не це) опиниться у дупі (в метафоричному чи реальному сенсі). Заодно на цьому прикладі побачите вдалу характеристику кожного з психотипів та можливо впізнаєте себе (говорячи соціонічною мовою – «протипуєте себе», визначите свій психотип). Отож, соціоніка і дупа.

Дон Кіхот (інтуїтивно-логічний екстраверт)

Якщо Дон потрапив в дупу, то він знайде там багато цікавого і проведе повне теоретичне дослідження структурних особливостей дупи, а на їх основі проаналізує взаємозв’язок дупи з космічною енергією та врешті напише книжку «Дупа і трансперсональна реальність».

Дюма (сенсорно-етичний інтроверт)

Якщо Дюма потрапив в дупу, то ця дупа дуже швидко перетворитися на затишний комфортний садочок. До того ж Дюма навряд чи стане щось робити – зусилля, які потрібно докласти для вилізання з дупи, його відверто лякають. Замість цього він постарається зробити так, щоб життя в дупі стало як можна комфортніше.

Гюго (етико-сенсорний екстраверт)

Якщо Гюго потрапить в дупу, він негайно почне по цій дупі бігати, оголошуючи її своїми вигуками. При цьому він буде то приходити у відчай, то (секунд через 15) у захват. Швидкість його бігу буде постійно зростати, при цьому Гюг встигне ще влаштувати в дупі невелику вечірку з танцями людей так на 20, захопитися яким-небудь хобі дня на два, проведе 8 годин 37 хвилин за телефоном, трохи попрацює і кілька разів нашвидку перекусить, в компанії, звичайно ж. У результаті такої бурхливої діяльності дупа … настільки розтягнеться, що Гюго з неї попросту випаде. Правда, швидше за все, він так і не зрозуміє, що, власне, трапилося – на роздуми про таку нісенітницю у нього вічно не вистачає часу.

Робеспьер (логічно-інтуїтивний інтроверт)

Якщо Робеспьер в дупі, то він це навряд чи помітить – він дуже зайнятий розробкою структурної схеми синхрофазотрона, щоб звертати увагу на якісь ординарні побутові дупи.

Єсенін (інтуїтивно-етичний інтроверт)

Якщо Єсенін в дупі, він буде чекати, поки прийде хтось сильний і витягне його. Згодом він буде ностальгічно згадувати свої страждання, стійко перенесені в дупі.

Жуков (сенсорно-логічний екстраверт)

Якщо Жуков потрапив в дупу – дупі можна поспівчувати. Жуков просто рознесе дупу на кавалки, при цьому завдавши тяжкі тілесні ушкодження кільком десяткам оточуючих.

Максим Горький (логічно-сенсорний інтроверт)

Макс вважає, що немає такої дупи, з якої розумний і цілеспрямований чоловік не зміг би вибратися. У Макса на випадок потрапляння в дупу є План. Він, зрозуміло, прочитав всю наявну в країні довідкову літературу з цієї теми і заздалегідь озброєний кількома методиками, перевіреними дослідним шляхом найбільш шанованими і заслуженими з фахівців. З усіх методик (по вилізанню з дупи) він вибере найнадійнішу (тобто що вимагає найбільше зусиль), тому вибиратися з дупи буде довго, але вже напевно. Більше ніколи в житті він не наблизиться до місця, біля якого колись потрапив в дупу, не тому, що боїться, а тому що він розумний чоловік.

Гамлет (етико-інтуїтивний екстраверт)

Якщо Гамлет в дупі, він буде так красиво страждати, що всім іншим залишиться тільки заздрити, що вони не потрапили в таку ж Чорну, Глибоку, Непролазну, Фатальну Дупу. Коли всі оцінять глибину його мук, він вибереться з Дупи Титанічним Вольовим Зусиллям.

Джек (логіко-інтуїтивний екстраверт)

Якщо Джек в дупі, він відразу ж прорахує 10 можливих способів вилізти з дупи, вибере найкращий, вилізе, потім продасть 9 іншим страждущим у дупі, і піде організовувати платний перегляд того шоу, яке влаштував з сидіння в дупі Гамлет.

Драйзер (етико-сенсорний інтроверт)

Драйзер, потрапивши в дупу, першою справою подумає про те, хто в цьому винен. Оскільки список винуватих виявиться занадто довгим: від грішниці Єви до Усами бен Ладена, буде не зовсім зрозуміло, що з ним робити, тим більше з такого мало зручного місця як дупа. Драйзер трохи потикається в різні сторони, виходу, звичайно, не знайде, тому йому доведеться залишитися в дупі, очоливши священну боротьбу всіх порядних людей, що опинилися в дупі, проти дупи і її представників.

Бальзак (інтуїтивно-логічний інтроверт)

Якщо Бальзак потрапить в дупу, то він в ній і залишиться. Він не стане лізти незрозуміло куди, бо чудово усвідомлює свої шанси потрапити за допомогою активних рухів тіла в місце ще більш неприємне, ніж дупа. Тимчасово змирившись з тимчасовими побутовими складнощами у вигляді лайна, він стане оцінювати недоліки (їх виявиться багато) і переваги дупи, на що підуть найближчі кілька років. Однак через кілька років він таки знайде момент і використає переваги (а за їх відсутності – недоліки) дупи таким чином, що дупа стане приносити йому постійний, стабільний і зростаючий дохід.

Наполеон (сенсорно-етичний екстраверт)

Наполеон спочатку не зможе повірити, що такий реально крутий чоловік опинився в дупі, тому почне голосно і переконано говорити про те, що це і не дупа зовсім, а крутий грязе-курорт, і взагалі, він саме сюди і прямував. Через півгодини-годину сам почне в це вірити. Попутно він буде вести одночасно десятки переговорів з «потрібними людьми», на когось натисне, комусь дасть на лапу, з кимось поговорить по душам, комусь покаже значний кулак. У результаті досить швидко зможе організувати свій урочистий виїзд з дупи. І ще через роки він буде з гордістю розповідати друзям, що побував в самій дупі.

Гекслі (інтуїтивно-етичний екстраверт)

Гекслі зловить від сидіння в дупі максимальний кайф, який можна зловити від сидіння в дупі. Він буде кращим гостем на вечірці у Гюго, похвалить зусилля Дюма по дупоінтер’єру, поплаче з Гамлетом, дістане Габена… Потім йому зовсім випадково підвернеться можливість вибратися з дупи без особливих зусиль, і він нею скористається. Друзям і знайомим він буде розповідати про те, як файно було сидіти в дупі.

Габен (інтуїтивно-етичний інтроверт)

Якщо Габен потрапить в дупу, він спочатку подумає. З боку здаватиметься, що він нічим не зайнятий, валяє дурня, лежачи на дивані і попиваючи пивко, і повністю змирився з дупою. Насправді ж Габен зайнятий пошуком найкоротшого виходу з дупи. Так що в один прекрасний момент Габен зробить маленьке, коротеньке, але дуже спритне зусилля і найбільш легким і зручним способом вилізе з дупи, можливо, навіть не злазячи з дивана і не припиняючи пити каву. В результаті заслужить славу людини, якій все легко дається – безлічі підготовчих дій, вжитих для найменш травматичного вилізання з дупи ніхто не помітить.

Штірліц (логіко-сенсорний екстраверт)

Якщо Штірліц потрапить в дупу, він стане методично і наполегливо з неї вилазити, правда, кілька разів помилиться напрямком. Боязкі зауваження окремих особистостей, що лізе він не в ту сторону, Штірліц слухати не стане, адже він прекрасно знає, як вилазити з дуп, і взагалі як робити що завгодно. Цілеспрямованість, наполегливість, спритність рухів, і вміння правильно розподіляти сили так, щоб їх вистачило на здійснення якомога більшої кількості дій дозволять – таки хоч і з третьої спроби, але успішно вибратися з дупи.

Достоєвський (етико-інтуїтивний інтроверт)

Якщо Достоєвський потрапить в дупу, він деякий час проведе в роздумах про те, що дупа значить для людства, як перебування в дупі збагачує його духовно… умудриться знайти кого-небудь, хто страждає, на його думку, ще сильніше, і буде відчувати душевний підйом, підбадьорюючи нещасного…