Дана стаття має чисто філософський формат і призначена для людей, які глибоко цікавляться темою дитячої обдарованості. У заключній частині нашої розмови про дитячу обдарованість, давайте проведемо глибоке філософське дослідження в плані більш конкретного розуміння предмета нашого обговорення. Справа в тому, що вже пройдена майже половина шляху (теоретична частина), а мій читач так до кінця і не розібрався, у чому сенс голограмної педагогіки. Мій читач досить освічений. Він багато читає, цікавиться темою обдарованих дітей. І також хоче зрозуміти, що нового пропонує автор «голограмної педагогіки».

У теж час, голограмний принцип складно висловити словами. Наш інтелект не пристосований для обговорення тем подібного виду. Голограмна тематика більше відноситься до віри (досвіду переживання), ніж до інтелектуального знання. Тому щоб якось наблизити інтелект до віри, я і застосовую жанр «життєвої філософії». Під «життєвою філософією» мається на увазі філософська подача матеріалу, але не через академічну школу, а безпосередньо прив’язану до життєвої актуальної теми. Сьогодні у нас актуальна тема «Обдаровані діти». Ми й будемо про це говорити в філософському форматі. Не в побутовому визначенні (яка конкретна користь). І не в політичному (кому це вигідно). А саме у філософському (про природу явища). Необхідна нам така розмова для того, щоб вийти на конкретну модель обдарованості, під назвою “діти чудо-квітів”.

Ще Іммануїл Кант говорив про те, що все трансцендентальне (по ту сторону розуму) людина повинна сприймати через віру, а не через знання. Сьогодні поняття «сприймати через віру» має інше значення. Воно трансформувалося з божественного, в голограмний характер. Кант, з властивою йому філософської проникливістю, підмітив те, що «віра», як властивість розуму, має два значення: трансцендентне (Бог) і трансцендентальне (віра в винятковість сприйняття). Для Канта трансцендентальними були такі поняття як: «естетика» (віра в прекрасне) і «етика» (віра у виняткову моральність людини). Яку Кант, назвав «моральністю». Сьогодні таким трансцендентальним поняттям є «обдарована дитина», тобто віра в особливу винятковість дітей в плані їх розумового розвитку. Філософське визначення «обдарованості» полягає в розумінні самої природи явища. Хочу підкреслити. Я говорю не про істину у розумінні дитячої обдарованості.

Метафізикою (пошуком об’єктивної істини), я вже давно не займаюся. Я філософськи міркую саме про «природу явища». Природі розуміння дитячої обдарованості на даному історичному етапі розвитку. Наприклад, для великого Аристотеля «природою явища» (філософією) було те, що Сонце обертається навколо Землі. У Джордано Бруно «природа явища» була вже зовсім інша. І це не означає того, що Аристотель помилявся. Просто, його розум не доріс до того, щоб стати над планетами (віра в уяву) і побачити картину космічного торсіону (обертання планет). Пройдуть десятиліття, а може і століття, «природа дитячої обдарованості» може стати вже не голограмною, а наприклад «духовною». Сьогодні, у своєму розумовому розвитку, ми лише тільки наближаємося до феноменального рівню розуму.

Говорити про більш високий (духовний) рівень свідомості на основі повної віри, нам ще рано. Ми ні як не можемо позбутися лівопівкульного-центрованого (інтелектуального) розуму. Робимо перші спроби в розумінні креативного розуму (двопівкульно-центрованого). У своїх двох філософських книгах («Третій мозок людини» і «Планета Альтрас») я пропоную феноменальну або голограмну-центровану модель розвитку розумових здібностей. Тому моя версія «обдарованих дітей» будується на революційному переході з інтелектуального поля мислення, на феноменальне. Відразу ж виникає природне запитання: «Що таке феноменальне поле розвитку розумових здібностей?» Ціла книга («Планета Альтрас») у мене присвячена поетапному розвитку феноменальних можливостей людини. Якщо говорити гранично коротко, то це – «розвиток особливих інтуїтивних здібностей з феноменальною роботою підсвідомості в режимі «суперпозиції» двох півкуль мозку».

Кант говорив про чотири модальності (рівні якості) у розвитку розумових здібностей: світ феноменального (чуттєвого), світ розуму (побутового розуму), світ метафізичного (теоретичний розум) і світ трансцендентального або світ віри. Світ «генія» Кант помістив між теоретичним розумом і світом віри. Через двісті років (друга половина 20-го століття) у визначенні дитячої обдарованості, люди повернулися до кантівського розуміння геніальності людини.

Хочу підкреслити важливу думку. Обдарованість дитини тотожна з поняттям «маленький геній». Це найвищий дар у розвитку розумових здібностей. Розумових здібностей в: музиці, живописі, літературі, поезії, математиці, шаховому мистецтві, спорті (ігрові види) і в політичній кар’єрі (особливий розум соціального менеджера). Ці здібності є і у звичайної дитини, яка займається, наприклад, музикою. Тому ми говоримо не про здібності взагалі, а саме про геніальні здібності. Здібності, що знаходяться між феноменальною розумовою обдарованістю і вірою у свою індивідуальну винятковість.

«Феноменальна розумова обдарованість» складається з когерентної (голограмної) роботи двох півкуль мозку і тотальної роботи з підсвідомістю. Під «вірою у свою індивідуальну винятковість» мається на увазі виховання в психіці обдарованої дитини «гена бунтаря». Як бачите, моя філософська модель обдарованих дітей, в корені відрізняється від моделі «обдарованих дітей» пропагованих як в центрах раннього розвитку, так і в приватних школах. Моя модель дитячої обдарованості заснована на кантівському визначенні геніальності людини. Я говорю саме про феноменально-обдарованого дитину. Про дитину голограмну мислячу з розвиненим «геном бунтаря».

Голограма обдарованих дітей складається з вищих (геніальних) розумових здібностей і феноменальної віри в свої можливості. Те, що Кант іменував «генієм». Насправді, Кант не говорив ні про феноменальну, ні про голограмну геніальність людини. Більш того він «світ феноменального» (чуттєвого) вважав «примітивним розумом». Напевно, під «світом феноменального», він мав на увазі «емоційний розум». Сьогодні всі розумні люди під «світом феноменального» мають на увазі «світ надможливості людини».

Така трансформація від «примітивного розуму» до «світу надможливостей» сталася через те, що наше чуттєве сприйняття дійсно примітивне, оскільки засноване на природних інстинктах. А ось наше «уявне чуттєве сприйняття» володіє феноменальними можливостями. Уловлюєте істотну різницю між «простим чуттєвим сприйняттям» і «уявним феноменальним сприйняттям». У першому випадку це прояв примітивного (інстинктивного) розуму. Тоді як у другому – вище досягнення розумових здібностей світу голограм.

Наприклад, якщо ви інтелектуально-навчену дитину запитаєте: «Як кує зозуля?» вона вам відповість так як це записано в її інтелектуальній пам’яті – «ку-ку», «ку-ку». А от якщо ви таке ж питання задасте феноменально-навченій дитині, то вона закриє очі і своїм «внутрішнім голосом» (інтуїтивним відчуттям) почує уявні звуки зозулі. Вона вам відповість не головою (через знання), а тотально центруючись на своєму внутрішньому душевному переживанні. У першому випадку ми маємо звичайний свідомий прояв розуму. У другому – інтуїтивна робота розуму на рівні глибинної підсвідомості. Висловлю свою фантастичну версію про те, що якщо дитина і її мати навчаться жити у феноменальному полі, то вони телепатично (на рівні тотально-тонкої енергії) зможуть розуміти один одного. Про телепатичний зв’язок між матір’ю і дитиною сьогодні говорити ще рано, оскільки сама тема «феноменально-навчених дітей», багатьма психологами та педагогами сприймається досить скептично.

Якщо говорити про дитячу обдарованість, то з філософської точки зору, ми повинні міркувати про «маленького генія», тобто про розвиток в дитячій психіці вищих (геніальних) розумових здібностей. Таких вищих розумових здібностей в «голограмній педагогіці» всього лише п’ять. «Уявний образ» (ейдос), «уявне почуття» (феном), «інтуїтивний розум», «тотальна увага» і « феноменальна пам’ять». Всі ці феноменальні здібності мають досить просту психотехніку розвитку, засновану на роботі з глибинною підсвідомістю. Про розвиток цих базових здібностей ми будемо предметно говорити в наступній частині під назвою «Феноменальна практика голограмної педагогіки».

Оскільки всі педагоги і психологи в глобальному масштабі виховувалися на інтелектуальному базисі свідомості, то в освіті обдарованих дітей відбулася підміна понять. Слово «обдарований» складається з двох слів «дар Бога», тобто «Обдарована талантом від Бога». Як ми вже говорили, «талант» або «дар Бога» належить до світу трансцендентального (мир віри). У сучасному розумінні – до світу голограм. Педагоги разом з психологами «талант» намагаються «вирощувати» на інтелектуальному полі. У результаті поняття «талант», а разом з ним «обдарована дитина», набуває спотворене значення.

Посидющий, уважний, працьовитий відмінник, якого в школі називають «ботаніком», цілком може претендувати на звання талановитої дитини. Особливо це стосується центрів раннього розвитку. Дитина, яка успішно навчається, наприклад, англійської мови, цілком можна назвати «талановитою». Те ж саме, як і дитина, яка чудово грає на скрипці. Насправді, як у першому, так і в другому випадку, ми маємо дитину, яка успішно копіює чужий досвід. Вона може стати в дорослому житті високим професіоналом. Але вона не створить нічого нового, а тим більше феноменального. Відбулася підміна понять. Розумна і успішна дитина стала талановитою. З філософської точки зору (природи явища), «розумний» і «успішний», відносяться до інтелектуального полю розвитку дитячої психіки. А «талановитий» – до феноменального полю або світу голограм.

Цей дуже тонкий момент, не можуть зрозуміти сучасні педагоги і психологи. І я їх чудово розумію. Вони свій розвиток отримали на інтелектуальному полі. Світ креативного, а тим більше феноменального, їм не відомий. Тому вони безуспішно намагаються «дар Бога» вирощувати на інтелектуальному полі Пройде час і всі вони зрозуміють просту філософію. Є інтелектуальне поле розвитку дитячої психіки, засноване на лівопівкульному центруванні мозку дитини. Є креативне поле з двопівкульним центруванням. І є феноменальне поле з голограмним центруванням. Обдарована дитина або дитина на рівні «таланту від Бога» відноситься до дітей з голограмним центруванням двох півкуль мозку (режим «суперпозиції» в роботі двох півкуль мозку).

Для того щоб остаточно визначитися з поняттям «обдарована дитина», давайте домовитися про те, що «обдарованість» ми будемо розглядати тільки з позиції «геніальності», тобто вищих розумових здібностей. Є три види геніальних здібностей. Вища здатність споглядального розуму (давньогрецький ген мудреця). Вища здатність креативного розуму (ген інноватора). І вища здатність інтелектуального розуму (ген суперпрофесіонала або майстра). У контексті геніальності людини можна розглядати п’ять видів дитячої обдарованості. Феноменальна обдарованість споглядального типу, заснована на розвитку в дитячій психіці «гена мудреця». Креативна обдарованість – розвиток «гена інноватора». Інтелектуальна обдарованість – розвиток «гена майстра». Є ще четвертий вид обдарованості, на основі «гена індиго». Обдаровані діти цього виду мають назву «особливо-обдаровані діти» або діти Індиго.

Я пропоную п’ятий вид обдарованих дітей, під назвою «тотально-центровані обдаровані діти» або діти Тота. Голограмна педагогіка дітей Тота має своєю метою розвиток трьох генів геніальності: гена мудреця (феноменальна матриця), гена інноватора (креативна матриця) і гена майстра розумових здібностей (інтелектуальна матриця). Практика або школа голограмної педагогіки заснована на «розвиток 3-F потенціалу» (феномен, креатив, інтелект). Саме в такій послідовності; спочатку феномен, потім креатив. І вже на цій базі, перехід до розвитку інтелекту феноменально навчених і тотально-центрованих дітей.

Під «феноменально навченими дітьми» я розумію цілком конкретну педагогіку «розвитку 3-F потенціалу». Під словом «тотально-центровані», у мене стоїть конкретна психопрактика з розвитку в дитячій психіці всього лише п’яти феноменальних якостей під назвою «троянда тотала»: «уявного образу», «уявного почуття», «інтуїтивного розуму», «тотальної уваги» і «тотальної спостережливості» (феноменальній пам’яті ). “Роза тотала” або “квіти тотала”, звідси і назва творчого проекту “Діти чудо-квітів”.

Поняття “Діти квітів” в Інтернеті зустрічається досить часто, у визначенні руху хіпі в західному світі 60-тих років минулого століття. У назві рок-групи та дитячого освітнього центру. Я ж кажу про творчий проект феноменально навчених дітей. Чудо-дітях альтернативної раси.

Творчий проект “Діти чудо-квітів” має свою філософію (книга “Діти Тота”). Свою психологію (книга “голограмна педагогіка”). І свою інноваційну (ефективну) практику (книги: “Буквар Тота” і “голограмна педагогіка”). У перспективі збираюся створити школу (освітню систему) феноменально обдарованих дітей.

Автор: Олександр Гален, практичний психолог у сфері освіти, розробник альтернативної школи «Розвиток 3F-потенціалу».

P.S. Всім бажаючим можу вислати безкоштовно електронний варіант книги «Діти Тота» (феноменальне навчання тотально центрованих дітей). Замовлення надсилайте на адресу e-mail: stalker400@narod.ru