Коли в новому царстві Єгипту все менш популярними ставали культи великих богів, простий народ став звертатися зі своїми бідами та проханнями до менш значних. Так, писарі схилялися перед Тотом, богом мудрості і винахідником ієрогліфів, що прийняв образ ібіса. Закохані зверталися з благаннями до святої корови Хатор і кішки Бастет. Жінки, які готуються стати матерями, молили про допомогу богиню Тоеріс, що мала образ нільського бегемота. Вмираючі перед смертю зверталися до бога-шакала Анубіса з проханням допомогти їм дійти до суду мертвих.

Служителі культів тримали в храмах живих священних звірів і доводили, що в храмі присутня бог, який гарантує благополуччя місту. Після смерті звірів муміфікували, а потім “упаковували” в спеціальні бинти. Мумія мала зберігати форму звіра. Мумії встановлювалися в спеціальних гробницях неподалік від храму.

У Ашмуніані була виявлена система підземних ходів, де поховані численні мумії ібісів. У Мемфісі, неподалік від Каїра, знайшли мумії святих биків, що спочивають у величезних саркофагах.