Гностицизм зазвичай розглядали як спотворення християнського віровчення, одну з єретичних течій християнства, іншими словами, приписували йому християнське походження. Проте новітні дослідження показали, що гностицизм мав набагато більш широке поширення і, по всій ймовірності, виник значно раніше християнства. І бібліотека Наг-Хаммаді, мабуть, служить підтвердженням цієї нової теорії.

Це стосується головним чином до тієї частини, яка ще не опублікована. Бо так вже вийшло, що опубліковані до теперішнього часу документи за випадковим збігом, а можливо, й тому, що вони представлялися найбільш цікавими, належать переважно до християнського гностицизму. Положення зміниться, коли інша, більша частина бібліотеки стане доступною для широкого ознайомлення завдяки виданню, підготовлюваному в даний час Міжнародною комісією ОАР-ЮНЕСКО з дослідження рукописів Наг-Хаммаді.

Ще до участі ЮНЕСКО Коптський музей в Каїрі розподілив близько половини всіх текстів між перекладачами, і зараз значна частина цих перекладів вже опублікована. Таким чином, приблизно третину всієї бібліотеки у вигляді виданих перекладів вже отримала доступ до широкого кола читачів.

Проект ЮНЕСКО полягає у виданні фотокопій кожної сторінки рукопису з тією метою, щоб вчені в усьому світі могли одночасно працювати над дослідженням цих матеріалів. Але оскільки сотні фрагментів рукописів виявилися розрізненими, багато з знімків, незважаючи на хорошу їх якість, публікувати не мало сенсу.

Розрізнені фрагменти потрібно було в міру можливості підібрати, з’єднати і складені таким чином нові сторінки сфотографувати заново.

В останні роки важку роботу з ідентифікації та підбору фрагментів вели ряд наукових установ ОАР, США, Швейцарії, Німеччини, Франції. Їх співробітники, ґрунтуючись на наявних фотознімках, ретельно аналізували і звіряли фрагменти рукописів, в результаті чого змогли «впізнати» значну частину фрагментів і визначити їх місце.

Цього не можна було зробити на підставі одного лише збігу контурів, так як черв’яки прогризли в папірусі величезні діри. Завдання полягало в тому, щоб правильно розташувати збережені ділянки текстів.

Труднощі зростали тим, що в розпорядженні вчених не було оригіналів. Бібліотека Наг-Хаммаді під час «шестиденної війни» була прибрана в сховище і з тих пір залишається недоступною. Тому в підборі фрагментів доводилося керуватися, перш за все, переведенням, заповнюючи прогалини здогадками. Часто контури острівців тексту на одній сторінці, де правильне їх розташування не викликало сумнівів, підказували порядок розташування фрагментів з подібними контурами на попередній або подальшій сторінці. Копітка робота, в якій використовувалися різні методи, дозволила з відносно високим ступенем точності ідентифікувати багато фрагментів.

Автор: Джеймс Робінсон.