Одною з найцікавіших давніх язичницьких цивілізацій, була цивілізація давніх кельтів, сліди якої дійшли до нашого часу в основному у вигляді популярних міфів, казок та легенд. Найпопулярнішою казкою та легендою є так добре всім відома легенда про короля Артура, його рицарів, що полюбляли сиділи за круглим столом (а за тим круглим столом в якості посуду файно пасує чаша святого грааля) та мудрого чарівника Мерліна – друга і радника короля Артура. Відомі французькі мультики та комікси про Астерікса та Обеліска теж пов’язані з давніми кельтами. (Астерікс – вірний син кельтського народу) Так само англійський письменник Джон Рональд Толкієн, автор казкової трилогії “Володар кілець” малював свій казковий світ – Середзем’я (наповнений різними чудернацькими персонажами: ельфами, гномами, тролями, орками, чарівниками та драконами) як раз на основі багатьох кельтських міфів та казок.

Але хто такі самі кельти? Кельти у давні часи були однією з найбільших європейських народностей, і населяла велику частину Європи. Жили на території сучасної Франції, Англії, Іспанії. Народність та була доволі войовничою і полюбляла ходити у військові походи, відтак сліди їхньої присутності можна знайти в околицях Дунаю і навіть в українських Карпатах (Думаю наші карпатські гуцули і кельті трошки родичі). Однак таке широке поширення кельтів не супроводжувалось появою у них розвинутої держави (Як то було з Грецією чи Римом). Кельти так і продовжували залишатись лише багато чисельною спілкою племен.

Згодом цивілізація кельтів занепала, велику роль в її занепаді відіграли завойовницькі походи Римської імперії. Римська влада дуже не любила кельтів і намагалась знищити їхню культуру. Це їй в основному вдалось і в наш час культура кельтів збереглась лише на території сучасної Ірландії та Шотландії. Сьогодні культура кельтів це передусім чудова шотландська та ірландська музика, палкі ірландські танці та захоплюючі казки.

До приходу Християнства в кельтів була дуже потужна язичницька релігія, яка нерозривно пов’язана з давнім священиками кельтського народу, яких називали друїдами. В кельтських казках і міфах друїди зображуються мудрими бородатими старцями, які знають відповіді на будь-які питання, володіють секретами використання цілющих трав, (що робить їх першокласними лікарями, спроможними вилікувати будь-яку хворобу) також часто можуть бачите майбутнє, розуміють мову птахів та звірів і навіть можуть впливати на погоду.

Друїди користувались великою пошаною серед своїх сучасників. В суспільстві давніх кельтів друїди були перша за все священиками – посередниками між богами та людьми, також вчителями, суддями і лікарями. Відомий казковий персонаж – чарівник Мерлін (той самий, що був радником і вчителем короля Артура) являвся одним з наймудріших друїдів.

За однією з версій, саме слово друїд походить від слова дуб, а дуб в релігії давніх кельтів був священним деревом, яке символізувало міцність та довговічність. Самі друїди збирались та навчали один одного у священних дубових рощах. Друїдом міг стати далеко не кожний, а навчання на друїда проходило багато років. Про саме навчання і ті великі знання, якими колись давно володіли друїди, зараз фактично нічого не знаємо. Причина – друїди ніколи не користувались такою штукою як писемність, всі знання передавались виключно в усній формі і відтак нічого не збереглось. Єдиним джерелом, з якого ми взагалі щось знаємо про друїдів – ті самі казки, міфи та легенди.

За легендами найбільшою силою, якою володіли друїди, була сила слова. Цією потужною силою друїди творили великі речі: могли впливати на людей. Легенди описують випадок, коли один друїд, за допомогою кількох слів помирив дві великі армії, що за мить до цього готові були зійтись у лютій і смертельній битві. Також, за допомогою слова друїди могли впливати на погоду, визвати дощ, чи навпаки розігнати хмари. За допомогою магічної сили слова друїди могли зцілити інших людей, але могли і навпаки – вбити. Страшною зброєю було прокляття друїдів. Людина, на яку накладалось таке прокляття, могла померти в страшних муках.

З поступовим занепадом кельтської культури і релігії друїди поступово трансформувались у бардів. Барди вже не мали такої потужної сили як друїди, але тим не менше володіли даром слова, що робили їх прекрасними поетами, співаками та просто музикантами. Згодом з настанням епохи середньовіччя, барди зовсім перетворились на бродячих артистів та музикантів, мандруючи з міста до міста, з замку до замку, і у вигляді пісень співаючи легендарні розповіді про колишню велику славу давніх героїв, хоробрих воїнів та мудрих друїдів. Наші українські мандрівні кобзарі за своїм духом дуже схожі на середньовічних європейських бардів.

У другій частині статті про давніх кельтів трохи розповім про богів кельтського пантеону та деякі цікаві кельтські міфи.