З незапам’ятних часів Непал був країною, де люди шукали і знаходили спокій. Священні книги і епічні поеми індуїстів і буддистів – «Рамаяна», «Махабхарата», пурани, «Буддачаріта» і т. д. – багато розповідають про племена і народи, що жили в цій країні, про їхню мужність і високу культуру, про правлячі там династії. У Непалі, під покровом найвищих Гімалаїв, міркували про людину і людське щастя мудреці-відлюдники, мислителі і філософи. А на східних низинних рівнинах країни святий праведник Яджнявалкья і дружина його Гарги проповідували велич і благородство людини, які роблять її рівним богам. Тут створював свої етичні настанови цар Відехом Джанака, дочка якого, Сіта, стала в Азії символом жіночої вірності і відданості подружньому боргу. Сіта та її чоловік Рама – головні герої знаменитої «Рамаяни», епічної поеми, яка століттями служила невичерпним джерелом творчого натхнення для багатьох художників і майстрів слова і яку люблять і глибоко шанують майже по всій Азії. Великий поет Вальмікі створював її на берегах річки Гандак – в Непалі.

І також в Непалі святий мудрець Капіла розмірковував про безсмертний образ Будди, «просвітленого», який говорив своїм учням, що він може навчити всього двох речей: від чого відбуваються страждання людські і який шлях звільнення від них. Все це – спадщина Непалу, його народу, його мислителів, поетів, художників. У тутешніх ступах, пагодах, храмах віддаються почесті Шиві, божеству миру і процвітання, або зануреному в споглядання Будді. Теми, пов’язані з цими божествами, надихали всі види мистецтв – літературу, музику, живопис, скульптуру, танець. Гостинність, оптимізм, терпимість, взаєморозуміння, творчий дух, здатність задовольнятися малим – все це невід’ємні риси непальського характеру, і саме завдяки їм, не кажучи вже про сприятливе географічне положення країни, Непал став ідеальним «місцем зустрічей» різних культур і напрямів думки.

Родюча долина Катманду не знала тих бід і нещасть, які обрушувалися на сусідні країни. Тому мислителі і художники знаходили тут привітний прийом, мир і тишу – тут, де під безкрайнім блакитним небом грізними вартовими височіють величні, повні містичної сили гімалайські вершини, де в густій зелені лісів цвітуть орхідеї і рододендрони, де в прозорому повітрі нескінченною музикою дзвенять пташині голоси і водні потоки.

Непальський зодчий, скульптор і живописець Арніко разом з великою групою своїх співвітчизників працював в XIII столітті при дворі Хубілай-хана і став там імператорським міністром, головним розпорядником будівельних робіт. Найбільшою популярністю серед його архітектурних, скульптурних і живописних творів, створених в Китаї, користується так звана Біла Пагода на невисокому пагорбі в Центральному парку Пекіна.

Автор: Бал Чандра Шама.

P. S. Духи вещают: А еще Непал мог бы стать отличной вселенной для какой-нибудь ролевой компьютерной игры, как например, Neverlands (узнать о которой можно больше на сайте http://tutvygodno.ru/Serial-Prizrak-v-dospehah/prizrak.htm). По крайней мере можно было бы сделать непальский мод для Neverlands.