Слово «Я» і є его, і є гординя. Тільки коли зникає «Я», людина усвідомлює свою справжню природу. Вона пізнає себе як «Все», як Світло. Як якісну складову буття. Люди в усьому світі загрузли по вуха кожен у своєму «Я». Практично всі страждають, і це вважається нормою. Але абсолютно кожен прагне щастя. До того, щоб перестати страждати і відчувати біль. Кожен прагне пізнати себе, сам того не усвідомлюючи. Пізнати свою природу – це значить, знову стати Світлом і перестати страждати. Тільки роблять це люди неправильно. Вони намагаються задовольнити своє Его, яке ґрунтується на Розумі з його бажаннями і помилковими потребами. А задовольняти треба свою Душу. Її слухати і їй служити. А щоб навчитися її чути, треба прибрати все зайве з Розуму. Прибрати все, що приносить біль.

Наприклад, якщо бажання розуму щось сказати або зробити здається нам правильним, але по факту, ми від цього відчуваємо дисонанс з нашою Душею, тобто дратуємося, гніваємось, розчаровуємося, ображаємося, боїмося, це значить це не те, що правильно робити по відношенню до самого себе і Душі. Не робіть те, через що можете потім себе погано почувати. Навіть якщо Розум вам каже, що це правильно. Промовчіть, вибачте, прийміть, відпустіть. Не дивлячись на ваші бажання і потреби. Вони – всього лише породження Его. Те, що вам дійсно потрібно зробити, сказати або подумати – ніколи не принесе вам поганого відчуття. Тільки добрі думки відчуваються добре, тільки добрі справи приносять справжню радість.

У багатьох вченнях йдеться про те, що треба перестати бажати і так ви уникнете страждань. Але точно не йдеться, чому. Тому що ви не вмієте бажати. Ви не знаєте того, хто бажає, хто ви насправді і ваші бажання здебільшого недостойні, тому що негідна ваша сутність, яка є «Я». Навіть якщо вони замасковано Его під ідею «врятувати світ». У такого бажаючого очевидно найбільше Его. Але це й непогано, бо Велике Его зруйнувати легше, ніж маленьке. Тому що в певний момент його стає просто неможливо не помітити.

Багато чого з того, що ви знаєте у своєму житті непотрібно вам і вашій Душі. Воно є джерелом вашого страждання. Володіючи величезними знаннями, люди все одно залишаються нещасними. Знання не принесли їм радості. Не навчили їх жити, не допомогли усвідомити свою природу. Вони взагалі часто залишають це питання осторонь, применшуючи його важливість до нуля. Навіщо мені знати, хто я, якщо я і так багато чого знаю?.. І взагалі я просто людина, Іван Петрів.

Тіло, ім’я, прізвище. Ототожнення. Ототожнення існує тільки по відношенню до чогось або когось. А хто той істинний, що ототожнюється? Якщо ви не контролюєте свій Розум, то він контролює вас. Ви можете сказати, що ви все-таки контролюєте його. Однак, не ви обираєте, що вам думати, часто думки приходять самі по собі і перестати їх обмірковувати важко. Ви не можете собі сказати: взяв і забув. Вони з наполегливістю продовжують лізти в голову. Кожен день ви пожинаєте плоди своєї розумової діяльності. Наскільки ви задоволені врожаєм?

Навчіться пропускати думки в голові через фільтр відчуттів, які вони у вас викликають. Наприклад, думка утримати що-небудь у житті, викличе у вас неприємне почуття. Якщо ви подумаєте, то зрозумієте, що цей осад викликаний страхом втратити. Страх не властивий вашій істинній природі, тому відчувається негативно. Все, що вам не властиво буде відчуватися неприємно.

Незадоволення, горе, скорбота, туга, печаль, розпач, засмучення, тривога, образа, переляк, страх, жалість, співчуття, досада, гнів, обурення, ненависть, ворожість, заздрість, злоба, злість, смуток, нудьга, ревнощі, страх, сумнів, недовіра, сором, розгубленість, лють, презирство, відраза, розчарування, огида, незадоволеність собою, каяття, докори сумління, нетерпіння, гіркота. Це все почуття, яке розвинуло в собі Его в процесі взаємодії з навколишнім світом. Коли не отримувало бажане.

Розгубленість – невміння себе виставити в потрібному світлі. Бажання – виглядати в очах інших добре. Его підкріплює своє «Я», коли інші думають про нього добре, тому засмучується, коли це не виходить. Душі не потрібно нікому нічого доводити, Її любов неможливо похитнути, тому що вона сама любить безумовно і очікує від інших того ж.

Туга – невміння приймати реальність. Бажання – наповнити свою порожнечу, бажання брати.

Сором – усвідомлення своєї «недосконалості», більше того, що походить від поняття «досконалості», придуманої вашим Розумом. Бажання – відповідати певному стандарту. І залежно від того, що для вас є стандартом: Душа або Розум, має місце бути надуманий сором. Душа по суті не відчуває сорому, бо не помиляється. Помиляється людина, коли йде на поводу Розуму з його помилковими стандартами.

Досада – невміння приймати реальність. Бажання – брати, заповнити себе чимось. Зворотне по відношенню до фрази: «Мені не потрібно те, чого у мене немає». Розум винаходить те, чого можна хотіти і при невиконанні Бажання розбудовується. Душа може Бажати, але не засмучується, коли не отримує, а приймає це як варіант реальності, що має місце бути. А те що є – значить треба.

Злоба – неприйняття, того, що відбувається. Бажання – контролювати.

Сумнів – коливання між Розумом і Душею. Бажання – бажання Его нав’язати потреби свого «Я». Душа не сумнівається. Сумнів тримається на страху бути неправим, помилитися. А хто хоче бути завжди правим? Его. Вам не може бути завжди відомо, як правильно робити. Можливо, іноді потрібно «помилитися». Будь-яка помилка Душі – це не помилка. Все, що виростає з Любові, а не з Его, є те, чому має бути.

Стати господарем самому собі, а не рабом своїх думок, які здебільшого є похідне від Его. Не випробовуйте цих почуттів. Не робіть і не думайте того, що може їх в вас викликати.

Різницю між Розумом і Душею можна підвести до знаменника. Душа каже: «Мені потрібно те, що є і не треба того, чого немає». Вона вміє приймати реальність, не відмовляється від неї, не чинить опір їй і не вміє її не приймати. Опір означає страх чогось. А Душа нічого не може боятися. Що хоче Розум – ви знаєте. «Легко сказати» … Скаже лише той, хто не підійшов до межі. Хто вважає, що у нього ще більш-менш все гаразд. У кого ще немає сильної спраги. Але, пам’ятайте, прийде час, і ви почнете марніти. Незрозуміло чому, а може і зрозуміло. Коли він прийде, ви поставите питання: Що мені робити? Відповідь – перед вами. Головне, не спізніться встигнути в часі. Ви не бачите загальної картини, пам’ятаєте?

Виходить, Розум – це і є Зло? Адже слухати його, значить тільки шкодити собі? Не завжди так. Розум призначений для функціонування тіла у фізичному світі, він пізнає цей світ і взаємодіє з ним через Розум. Значить, поки ми «в тілі» він нам потрібен. Але через Розум «Зло» знайшло спосіб впливати на нашу Душу, «вводити її в гріх». Як воно припадає в нашу голову? Так само, як і Любов в наше серце. У серце, або точніше сказати Душу, зло проникнути не може, тому що Душа знає Істину. Тому, коли ми здійснюємо «гріх», наша Душа дає нам про це знати у вигляді неприємного переживання.

Так що мені тепер радіти, коли мене ображають або б’ють? Ні, радіти не треба. Немає загальної поради ні для якої ситуації. Крім одного: не робіть те, що змусить вас відчувати неприємне почуття. Якщо вас б’ють, прийміть цю реальність. Але не тримайте образи чи зла на того, хто це робить. Вибачте його. Ваша Душа вже пробачила. Вам потрібно це тільки усвідомити.

Ви можете обдурити кого завгодно і сказати: «так, я не ображаюся, все в порядку». Тільки не зможете обдурити самі себе…
– А якщо у мене не вийде? – А хто це взагалі запитує?

Коли ви робите гріх, ви здійснюєте його проти себе. Ви думаєте, що коли когось ображаєте, ви здійснюєте гріх по відношенню до нього і перед ним винні? Просите пробачення у нього, а себе ненавидите?

Образити можна тільки Его, заподіяти Зло тільки йому. Тому що Зло пізнається тільки за допомогою Его. Якщо у тебе є Его, тобі можна заподіяти біль. Якщо його немає, то що б тобі не зробили, ти не зможеш мислити погано і образитися. Любов образити не можна. Істинну Любов не можна вбити, знищити, зруйнувати, поранити. Любов не розуміє зла, вона не здатна гніватися. Але може прийняти все, що відбувається. Це не означає, що вона не розуміє, що людина робить помилку. Але вона розуміє, чому це відбувається. Тому що, той, хто творить Зло знаходиться у Темряві. І страждає. Тільки страждаючи, можна принести страждання іншим. Любов прощає, бо розуміє, що грішник обділений любов’ю. Любов прощає і приймає, – ділиться тим, що є у неї самої. Грішник ж поділитися може тільки тим, що є у нього – Темрявою.

Так перед ким винен той, хто скоїв зло іншому? Перед самим собою, перед своєю Душею, природа якої божественна. У момент проступку він реалізував себе як Его, а не як Душа. Він зрадив сам себе. Ненавидіти себе після цього, значить зрадити Душу ще раз. Треба пробачити себе. Бо саме так і вчинила б Любов. Ніхто не здатний дарувати вам істинного пробачення крім себе самого і Бога. А визнати свої провини перед Душею і означає визнати їх перед Богом. І просити когось пробачити – це означає волати до його Его, значить вводити іншого в гріх. Ви можете визнати перед людиною помилку і, усвідомивши її, більше ніколи не зробити. А якщо все ж просите пробачення у когось, то просіть у його Душі. Але знайте, що Душа вже пробачила вас до того, як ви зробили те, що зробили.
Коли ми приймаємо себе такими, якими ми є, ми діємо як Любов. Ми пізнаємо її в собі. Вона заповнює нас зсередини. Ми стаємо її повні і більше не можемо творити беззаконня. Прийняття себе є ключ, який відчиняє двері, за якими ви знайдете все, що шукали.

Приймання не означає, що вам треба змиритися з брудом всередині себе. Воно йде через Прощення себе за те, що ти дозволив собі зробити, подумати. А Прощення означає прийняти й відпустити. Це в свою чергу йде через усвідомлення мотивів твоїх дій чи спонукань.

Крім того, Ви повинні стати самою дією, а не тим, хто її здійснює. Щоб пробачити – станьте пробаченням. Вміти зробити так – значить, усвідомити себе через «якість», а не одиницю буття (того, хто прощає). Пізнайте Прощення, його суть. Розуму це непідвладне, Усвідомленню доступно все.

Любов може пробачити все, тому що усвідомлює все. Від неї не можуть вислизнути причини і мотиви будь-якого дійства. Щиро запитайте себе, чому ви так зробили або подумали, що за цим стоїть? І коли ви проявите Істинне Бажання усвідомити причину ваших вчинків, відповідь прийде сама собою. Правильно задане питання саме по собі є відповіддю.

Любов всепроникаюча. Це і є істинне Знання. Вона джерело всього. Повертаючись до Любові, ви повертаєтеся до свого Витоку. А коли ви там, ви бачите, звідки беруть початок всі річки й океани. Істинне Знання не в писаннях і не в працях. Воно і є Любов. І тільки коли ви пізнаєте її, ви зрозумієте, куди весь цей час йшли. Вам не потрібно намагатися бути Любов’ю. Ви і є Любов. Вам тільки треба це Усвідомити. А для того, щоб Усвідомити Любов, потрібно прибрати весь Розум.

Темрява не володіє істинним знанням, тому вона його винаходить. Це як уривки з розповіді, прочитавши які загальна картина не складається. Так само і ви, думаєте і робите щось, але не здатні усвідомити ні причин, ні мотивів, ні наслідків, ні істинної загальної картини. І часто буваєте здивовані: «як же так вийшло …» Ви тоді будете бачити загальну картину, коли перестанете виносити судження Розумом.

«Вона курить і п’є, спить з чоловіками. Занепала жінка, погана». А чому вона погана? Хто це сказав? Ви? Сусідка? Ще якісь люди? А хто ви? Думки в голові? Розум?
Чому вона курить і п’є, ви коли-небудь питали? Що змушує її це робити? Чому вас не цікавить ціла історія, а задовольняєтесь тільки її обривком? Чому ви задовольняєтесь малим? Задавайте питання не тільки Хто або Що, але і Чому? Якщо ви поставите питання з Душі, відповідь до вас прийде. Якщо не відразу – майте Терпіння. Щоб побачити троянду серед інших квітів, спочатку ви повинні навчитися її відрізняти. Не пізнавши її, ви будете проходити повз, навіть тоді, коли вона буде прямо перед вами.

Чи можливо, що вам подобається, що є можливість сказати, що вона погана? У вашого Его з’явився шанс порівняти своє Его з іншою людиною і таким чином звеличитися. Коли ви кажете, що хтось поганий чи гірше вас, ви звеличуєте самі себе. Порівнюючи, ми часто змушуємо себе не тільки страждати, але і бажати того, що нам істинно не потрібно. У неї такий чоловік, а в мене такий або ніякий. У них така машина, а у нас така. У них такі діти, а у нас такі. Вона ходить на такі курси, а я нікуди не ходжу. Так і утворюється хибне бачення життя з помилковими потребами. Коли одне Его порівнює себе з іншим.

Душа не порівнює себе ні з ким. У неї спочатку є Все. А як ми можемо всі бути однаково прекрасні? Уявіть собі гарну мозаїку, що складається з різнокольорових частин, нанесених фарбою. Скільки може бути відтінків кольорів? Кожна частина мозаїки індивідуальна, у неї свій відтінок. Кожна досконала сама по собі і красива так само, як і інші. Але індивідуальна якісно, відрізняючись від іншого тільки своїм відтінком, при цьому складаючи єдине ціле з усіма частинами. Єдине і неподільне.

Чи може людина сама відірвати собі руку, навіть якщо дуже захоче? А чи може рука сама відірватися? Ті ж сили і з’єднують нас всіх. Ми існує окремо один від одного, кожен у своєму тілі, але є одне ціле, пов’язане тими ж силами, що й змушують сходити насіння. Але страждаємо. Тому що живемо не в злагоді з самими собою. Ті, ким ми себе знаємо, не є справжні ми…

Чи можна знищити мозаїку? Можна змішати всі кольори. І більше не буде того прекрасного візерунка. Що б з нею не зробили, просто малюнок мозаїки поміняється, кольори залишаться колишніми. Як і їх різноманітність. Колір – це якість. Якість не минуща, не виникаюча. І якісно мозаїка не змінитися ніколи, тому що в ній все вже є споконвічно, змінюється властивість відтінку, тобто то, як ми його бачимо. Відновленням чистоти відтінку в мозаїці – ось чим займається зараз Творець. Кожен, хто шукає відповідь на питання «Хто Я?», намагається знайти свій істинний відтінок. І коли знаходить, реалізує свій зміст буття.

Це не ви шукаєте Бога, це він шукає вас через вас… Бог – це «Все», він проявляється в нас через свою якість, через Любов. Світ, яким ви його знаєте, відновлюється через свої складові, коли кожна частина намагається знайти своє «щастя», своє місце, де б їй було добре.

Простими словами, коли ви шукайте щастя – ви шукайте себе істинного. А Правдиві ви можете бути тільки в Любові. А для цього її треба пізнати. Вам не сховатися від самих себе, бо поки ви в пошуках «щастя» або того, що принесло б вам радість, ви шукайте себе. Всі ваші дії в житті обумовлені тільки одним єдиним мотивом – пошуком Радості, Миру й Любові.

Бажайте! Але навчіться бажати Істинно. Бажання, що народилися в Любові, не принесуть вам болю або розчарування. Вони приносять радість. Тому що все, до чого призводять бажання Любові – це дати, подарувати, розвинути, зробити щось прекрасне.

Нехай ваші Бажання не заважають вам бути Тут і Зараз. Не забирають в майбутнє, яке ніколи не настане, бо кожне завтра – це сьогодні і не повертають у минуле, тому що там все так само, як і було тоді.

Ухвалення сьогоднішнього моменту означає відсутність опору. А ми опираємося тільки у випадку, коли бачимо щось погане. Але все вже в очах дивиться. Якщо ви здатні усвідомлювати погане в сьогоденні, то тільки тому, що погане є в вас.

Не чиніть опір, а вчіться приймати. Так ви будете вчитися Любити. Якщо ти захищаєшся діями, значить, ти чогось боїшся. Якщо ти виправдовуєшся, значить, ти щось хочеш захистити. Значить, це щось під загрозою і ти, знову ж таки, боїшся. Що саме ти хочеш захистити, коли виправдовуєшся? Подивіться всередину себе. Уважно. І усвідомте те, що ви повинні змінити.

Тільки незрячий дороги впаде в яму. Ви падаєте в неї постійно, однак вважаєте, що ваше бачення є істинним. Щоб йти по дорозі життя і не спотикатися або падати, треба йти з відкритими очима. Відкрийте ваші справжні очі. Істина завжди проста. «Просто будь людиною». Ви знаєте її, але не дотримуєтесь її. Тоді не нарікайте, що світ несправедливий.

А якщо вбили невинне дитя, де тут Справедливість? Невинне дитя вбив такий ж чоловік, як і ти. Тільки він заплутався по-іншому. Однак і ти, і він творите по суті одне і те ж беззаконня. Кожен дивиться на іншого, і прикриває своє Его чужими проступками. «Ні, я не такий, я б так ніколи не зробив. А цей чоловік просто жахливий». І Его знову вас перемогло.

Людина, яка скоїла проступок потребує допомоги так само, як потребуєте в ній і ви. Усвідомте це. Щаслива і повна любові Душа не чинить беззаконня. Всі отримують за своїми діяннями. І покаранням для них є Каяття. Істинне Усвідомлення своїх вчинків і їх причин. Переживання всього заподіяного болю. Якщо ви думаєте, що Каяття – це не боляче, значить, ви по-справжньому ніколи не каялися. За життя небагато каються у своїх вчинках і тому не багато хто отримує спокутування. Після смерті фізичного тіла «завіса» Розуму зникає. Зникає здатність думати і мислити. Залишається тільки Усвідомлення в чистому вигляді. Розум не може сказати: «все добре, все обійдеться, ніхто не дізнається, ти в безпеці». Там більше немає цього вічно супутника-мовця. І більше, ти дізнаєшся, хто був цим супутником. Він шепотів тобі думки: зроби те, зроби це, а коли зробив: «все буде добре, не турбуйся». Або ще гірше: «тепер всі дізнаються, це ти винен».

Це не означає, що всі думки від Диявола. Є функціональний розум, який нам допомагає взаємодіяти в світі. Але так як через усвідомлення Диявол діяти не може, тому що чиста Душа знає Істину, він діє через наш функціональний Розум. Ми просто розучилися відрізняти свої думки від не своїх. Наша власна справжня думка не змусить страждати ні нас, ні кого б то було ще. Ми самі собі ніколи не скажемо: «піду, нагримаю на нього, він цього заслуговує». Кричати – це принижувати гідність іншої людини. А це можливо тільки не маючи її у себе.

Отже, грішник сам собі «риє могилу». Тому що чим страшніше проступок, тим складніше йому буде прийняти і пробачити себе за це. Істинне каяття не так просто, але дарує звільнення Душі.

А нещасні випадки, катастрофи, епідемії? Смерть – це найбільший страх Его. Сама по собі вона означає лише перехід в інший стан. А що там, ви можете пізнати ще за життя, пізнавши свою природу і розчинивши своє «Я» для Любові. «7 Те небо, про яке кажу, всередині кожного і поза кожного, і Царство Боже в цьому небі і ніякому іншому. І далеко за ним йти не потрібно, і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Царство Боже всередині кожного є.» (Євангеліє від Діонісія)

І не той так грішний, хто здійснює очевидні злочини, як той, хто приховує від інших і навіть від себе самого своє «Я». Не думайте також, що спокутувати свої гріхи своїми дітьми або кимось, їх добрими вчинками і молитвами. За свою душу будете відповідати самі. Потураючи своєму Его і сподіваючись на Прощення за рахунок інших, ви себе прирікаєте.

«6 Молитися про душу безглуздо. Ніхто душу твою не врятує, якщо сам про себе не подбаєш. І Царства Божого ніхто не принесе і не дасть тобі, якщо сам його не відшукаєш»

«9 Все живе і що неживим представляється незримо пов’язано один з одним, і все окремо являє собою частини єдиного!»

Ви також причетні до беззаконня в світі, як і той, хто безпосередньо його здійснює, навіть якщо і не знаєте про нього і про те, що він творить. Розумом цього не зрозуміти. Але розум для цього і не потрібен. Коли ви переможете своє «Я» весь світ стане кращим. Тому що ви станете Світлом. А Світло проникає всюди.

Зло проникає в нас також, як проникає Любов. Воно присутнє у світі, невидимому нашому оку, тонкому світі, там, де живе Душа. У фізичному воно проявляється через думки, слова і дії. Прибираючи його з фізичного плану, ми прибираємо його з Тонкого. Там зло присутнє у вигляді відомих нам бісів, демонів, чортів та іншого. Їх вплив на людей позначається на основі якостей, притаманних тій чи іншій сутності. Залежно від того, наскільки вони оволоділи душею людини, вплив проявляється постійно або періодично. Ви могли помічати, що деякі люди схожі в проявах тих чи інших негативних якостей. Пияк рідко буває педантом, а педант рідко буває пияком.

Але ви можете не побоюватися їх проявів у фізичному світі. Все, що могло статися, вже сталося. Вони творять беззаконня нашими руками, через наше Его. Можливо, ви згадайте, як ненароком у вас виникала думка в голові, часто неприємна і нав’язлива. І звідки ці думки тільки беруться?..

Як вони «чіпляються» до нас? Наше Тонке тіло має вібраційну основу. І всі ми чули про «енергетичні органи», або чакри. Наш спосіб життя і спосіб мислення сприяє тому, щоб вони слабшали, тобто знижували свої коливання. Маючи низьку вібраційну частоту «органи» не здатні чинити опір «атаці» тих чи інших сутностей з Тонкого світу. А поселяючись на нашому Тонкому тілі ті, в свою чергу, диктують Розуму своє бачення життя: думай так, роби це, бійся. І є два варіанти, як ви можете діяти: не йти у них на поводу і боротися самому, або звернутися за допомогою до того, хто вміє проводити чистку енергетичних органів. Але в останньому випадку, навіть якщо чищення пройшло успішно, продовжуючи мислити і діяти в тому ж руслі, як ви і робили раніше, знову відкриваються ворота для сутностей з Тонкого світу. Головна робота завжди всередині вас.

Так діє Зло. Це окрема історія. Просто пам’ятайте, що їх головна зброя – це страх. Вони не здатні маніпулювати тим, хто не боїться. Не демони і біси з Тонкого світу руйнують фізичний світ. А ми самі, коли йдемо у них на поводу, коли піддаємося страху.

Ви запитаєте, з чого почати? Почніть з того, щоб запитати себе: як я себе зараз відчуваю? Чи є якась напруга? Звідки воно. Чого «Я» боюся зараз? Чого «Я» боюся взагалі? А потім, чого «Я» можу боятися. Ваше «Я» тримається на всіх цих стовпах страху. І ваші страхи перемогти можете тільки ви самі…

Ідіть назустріч вашим страхам без страху, з любов’ю. Не на шкоду фізичному здоров’ю. Ви були народжені для того, щоб пізнати себе Тут і Зараз. Зізнайтеся в своїх помилках по відношенню до інших і себе. Так ви зможете їх виправити і рушити з місця в пізнанні себе.

Робіть добрі справи безкорисливо. Почніть усвідомлювати і контролювати потік думок в голові, щоб вони не контролювали вас. Розділяйте їх на ті, які йдуть від Розуму і які від Душі. Усвідомлюйте кожну дію, яку здійснюєте. Якщо ви зловили себе на думці, що вже 5 хвилин крутите локон волосся на голові або барабаните пальцями по столу, але не пам’ятаєте, як ви прийняли це рішення і не пам’ятаєте весь процес, зупиніться і запитайте себе: Хто це робить? Ви або хтось через вас? Будьте уважні до всього, що відбувається: випадковостей не буває. Навчіться любити себе, а не своє Его, яке свою любов проявляє через зовнішні прикраси і прагнення споживати. Навчіться бажати, не страждаючи. Приймайте сьогодення. Поборіть свій страх. Тут і зараз. Будьте чесні! І не сумнівайтеся. У вас все вийде. Коли є мета – дорога прокладеться сама собою. Весь світ навколо буде допомагати тому, хто живе згідно свого серця і Душі. І ви це помітите через знаки, випадкові фрази, несподівані події та зустрічі. Хтось піде з вашого життя: речі, люди. Відпускайте. Коли ви очищуєтесь, від вас йде все непотрібне не тільки зсередини, але і в зовнішньому світі. Відпускайте з Любов’ю та Подякою. І самі йдіть звідти, де вам не місце. Дорогу здолає той, хто йде. Просто йдіть. Назустріч собі.

Відвідуйте храми і церкви, святі місця. Не має значення, якої ви віри чи релігії. Оточуйте себе тільки тими речами, які володіють високими вібраціями, які руйнують Тонкий світ Темряви, це не черепа на майці. Читайте регулярно Священні писання, Псалтир, все, що допомагає вам розвиватися – це всі ті вібрації, які відповідають вібраціям нашої Душі і руйнують Зло всередині нас.

Ваш дім – це не місце, позначене координатами на карті. Він скрізь, де вам добре. Будь то думка, що приносить радість, ідеї, події, люди. Весь світ у всіх його проявах стане вашим Домом, коли ви будете скрізь і в усьому відчувати себе добре. Дім – це не місце, а стан Душі. Як часто ви буваєте Вдома?

Автор: Олена.