Чи знаєте ви, що знаменитий Колобок давньоруських казок – це Місяць? В одній старій версії розповідається, що Колобок зустрічається зі звірами (в колі Зодіаку) і кожен відкушує від нього по шматочку; наприкінці ж Колобок знову цілий і неушкоджений. Образ Місяця втілений і в герої давньоруських сказань про Котигорошка. До речі, молотильне яблуко (Місяць щомісяця «омолоджується») і яблуко, що котиться по блюдцю, яке являє картини минулого чи майбутнього, – це фрагменти ворожіння по Місяцю.

…Одного разу одна бідна жінка з Криту, змучившись присіла відпочити і важко зітхнула: «Ах!» У ту ж мить перед нею постав чорний чоловік, ім’я якого було «Ах». А чорним він був тому, що представляв темну половину місячного місяця. Сюжет цей в різних модифікаціях присутній у казках різних народів. Але всі вони сходять, очевидно, до образу давньоєгипетського місячного бога Аах (Ях) – «місяць», який в епоху Середнього царства був фіванським місячним божеством (надалі його культ як бога Місяця був витіснений Тотом). До речі, чи не чується тут і ім’я біблійного бога Яхве, який нерідко зображувався з рогами та іншою місячною атрибутикою, зв’язувався з биком (священною місячною твариною) і вперше відкрився Мойсею під цим ім’ям якраз в Єгипті?

Аах зображувався в Єгипті (як згодом і Тот) ібісоголовою істотою. Була і його жіноча іпостась. У європейських казках Ібісу відповідала лелека, що приносить дітей; в ряді казок вона виловлює Місяць з водойми.

З водою взагалі-то пов’язано чимало священних місячних тварин. Так, наприклад, у Єгипті та Китаї шанували жаб. У Китаї жаб називали «небесними курчатами», тому що існувало повір’я, що вони падають разом з росою з Місяця. У Бірмі та Індокитаї з жабою нерідко зв’язувався злий дух, який ковтав Місяць; тому жаба вважалася і причиною затемнень. Мимоволі згадаєш знамениту Царівну Жабу! Чи не місячна вона володарка?

А що стосується місячних володінь, то чи знаєте ви, де знаходиться знамените, знайоме з дитинства «тридев’яте царство, тридесяте государство»? Тридев’ять і тридцять означають 3×9 (27) і 3×10 (30). Перше число (27) є так зване сидеричне (“зоряне”), фактичний період обертання Місяця навколо Землі. Що ж до «тридесятого государства», то без малого 30 діб потрібно Місяцю для повторення однієї і тієї ж фази: це так званий синодичний період його обертання.

А є і ще більш цікавий збіг. Якщо взяти земний діаметр і помножити його на 27, то вийде приблизна відстань до Місяця в перигеї (найближчій до Землі точці його орбіти); а якщо помножити на 30 – то приблизна відстань в апогеї (найбільш віддаленій точці).

Отже, герої руських народних казок запросто «вирушали» на Місяць і поверталися звідти. Що це – спогади про втрачені знання, свідоцтва про контакти? Поки невідомо. Але спробуємо в цьому розібратися в наступних статтях.

Автор: М. Ареїдов.