Валаам – твердиня чудес. Частина перша.
Будь-який острів – це щось цілісне, це особливий світ. Щоб зрозуміти його винятковість, необхідно спочатку відчути найближчі до острова береги материка. Можливо, тому старі дороги паломників, що ведуть до шанованих монастирів на островах (та й не тільки на островах), прокладалися так само не випадково, як доріжки японського саду, тільки в інших масштабах. Дороги створювали ефект раптовості появи святині, і цей ефект був особливо сильним, коли бажана мета перебувала на острові.
Мабуть, жоден з російських островів так не вражає своєю відмінністю від материка, як Валаам. Розсипи валунів і скелі на інших островах, як правило, схожі на берегові. Валаамські ж скелі зовсім інші. Вони розсічені багатометровими тріщинами. Тріщини перетинаються під прямим кутом, створюючи ілюзію кам’яної кладки. Може бути, тому вони здаються набагато більш живими, ніж гранітні шхери північних берегів Ладоги. Вся ця громада, яка стала з хвиль озера, більше схожого на море, нагадує рукотворну твердиню, зведену за забутим, вже не зрозумілим нам планом. Це дійсно «північний Афон», «північний Єрусалим» – так називають Валаам.
У травні, коли у валаамських лісах ще зустрічаються сніжники, а в ущелинах берегових обривів ще тануть крижані напливи, коли ще не набрала чинності трава, земля на Валаамі місцями приймає дивний блакитний колір: в ній приховано присутні і синій, і бузковий. Це покриваючі землю квіти-переліски. Зрідка зустрічаються серед них білі і рожеві. Саме такий колірний спектр лотоса – стародавнього символу вічного відродження. Лотоси Півночі цвітуть серед сосен на живих валаамських скелях, на руїнах каплиць і біля стін збережених храмів, до яких зараз знову повертається життя.
Ні народження, ні відродження не буває легким, тим більше, якщо відроджується не просто монастир (нехай древній і шанований), але «північний Єрусалим», до того ж оточений водами Ладоги, де хвилі під час шторму іноді досягають шестиметрової висоти. Як досягти гармонії інтересів монастиря і п’ятисот місцевих жителів? Як організувати в умовах обмежених зв’язків з материком острівне господарство – колись налагоджене до досконалості, але в минулому столітті зруйноване війнами та іншими революційними лихоліттями? Сучасне будівництво вимагає використання техніки, і не можна забувати про нескінченну крихкість Валаамської природи, про незахищеність бирюзово-фіолетових мохів та лишайників, що розкішними килимами покрили скелі. Зірвіть їх – і відновлення займе століття. А світлі і чисті ліси Валаама? Варто засмітитися дренажним канавкам, проритим в позаминулому столітті, і починається заболочування, здичавіння лісу…
Валаам цілющий. Коли я потрапив туди вперше, я був не цілком здоровий. Але слабкість моя тут негайно зникла, і піша дорога через весь острів здалася надзвичайно легкою. Валаамом недавно зацікавилися китайські фахівці з тибетської медицини. Вони вважають, що розташований майже на рівні моря Валаам допоможе зрозуміти закономірності розвитку лікарських рослин високогірного Тибету. Може бути, справа в тому, що Валаам – гігантський магніт? Глибинні, дуже древні гірські породи, що містять магнітні мінерали, у всій Скандинавії тільки тут виходять на поверхню.
Можливо, з магнетизмом частково пов’язаний і тепліший, ніж на узбережжі, клімат Валаама. Іноді буває, що дощові осінні хмари обклали берега Ладоги, а над островом світить сонце. А незвичайні небесні явища? Наведемо одне свідчення, що належить перу о. Бориса – Валаамського ченця, який залишив свій щоденник. Йдеться зовсім не про НЛО в їх сучасному варіанті: о. Борис був дуже далекий від спокус наших днів.
«Один раз, коли я залазив на дзвіницю по дерев’яних сходах, на повороті вже до дзвонів біля мене раптом промайнула зірка; зірка ця була дуже велика, світло від неї було таким яскравим, що засліплювало очі. Це було в 1914 році, перед війною.(…) Справа була взимку, небо було чисте, зірок на небі не було жодної. (…) Я подивився на небо і бачу: тихо-тихо пливе біла хмара, чиста; форма хмари була в вигляді снаряда, на кінці зірочка. Дзвоню я і дивлюся, що буде далі. І ось цей снаряд зупинився наді мною і залишив зірочку, а сам, як стріла, пролетів за наш собор. А ця зірочка то запалиться, то згасне. Вона як би грала; мені цікаво було дивитися на неї, і я, грішний, подумав: «Ось як на небі світло, світліше, ніж сонце сяє, і там праведники розкошують. Блажен той, хто від Господа отримає це», – і я скінчив дзвонити. З трапезної всі пішли до церкви. Я глянув знову на небо, але зірочки більше не було, тільки на тому місці небо було чисто-блакитне, як в мороз буває!»
Багато можна говорити про чудеса Валааму. На півдні архіпелагу бувають чутні загадкові «бронтіди» – громоподобний голос ладозьких глибин. Бронтіди особливо вражають своєю чужістю всім звичним звукам: коли чуєш їх у вузьких і темних ущелинах, під навислими над головою брилами каменю.
На Валаамі, за попередніми спостереженнями, раптом починає відставати годинник. Може бути, це і збіг, але мимоволі згадаєш ірландські саги про острова блаженства, де час уповільнював хід. Мореплавець повертався звідти на батьківщину молодим, а там, вдома, вже пройшли століття. Звичайно, тут мова йде про хвилини, але все-таки…
А ще – Ладозькі міражі – не ті, найпростіші, коли далекі острови як би піднімаються на дзеркальній смужці – а куди більш загадкові. Мандрівники минулого століття бачили, як в тиху погоду виникають в тумані контури гір, оповитих сяйвом, казкові замки і шпилі. Такий міраж довелося побачити і мені біля Приозерська, на західному березі Ладоги, на сході сонця. Був штиль. Туман, що стелився над озером вузькою смугою, зрушився, ущільнився і прийняв вигляд далекого острова в центральній частині Ладоги, на південь від Валаама. В середині туманного острова піднялася висока гора, і вершину її оточував виразний рожевий ореол… Не на такий чи маяк пливли колись ті, хто першими відвідали Валаам після відступу льодовиків?
Автор: Д. С. Лічахев.
P. S. А еще на Валааме, принимаю во внимание особенную тамошнюю энергетику можно было бы сделать какой-нибудь научный центр, или даже большую серверную, дающую такую услугу как аренда физического сервера (как например, компания Дельтахост). А особенное магнитное поле Валаама имело бы свое влияние и на безукоризненную работу тамошних серверов.