Чому пробудження?
У першій своїй статті я хочу поговорити про назву журналу – “Пробудження”. Певно, що вона є невипадковою (та й взагалі нема нічого випадкового). Як казав персонаж одного файного радянського мультику: “Как вы яхту назовете, так она и поплывет”.
Отож-“Пробудження”; одразу хочу звернути увагу – нічого спільного з відомим журналом “Пробудись” свідків Ієгови. Взагалі, хоч ми і часто будемо говорити про різні релігії, однак журнал ніколи не належатиме до жодної з діючих релігійних конфесій.
Чому “Пробудження”? Взагалі Пробудження буває двох видів: є просто пробудження від сну, коли дзвонить той ненависний будильник і нам вже треба вставати з теплого ліжка, йти на роботу чи ще кудись. Але є ще інше пробудження – пробудження від сну буденності і повсякденності, в кайданах яких перебуває наша душа.
Пару років тому я мав нагоду попрацювати начальником маленького відділення Державного Ощадного банку України, і по роботі мені доводилось багато спілкуватись з пенсіонерами, які фактично є основними клієнтами Ощадбанку. І багато з них говорило приблизно таке: “Добре пам’ятаю дитинство, юнацькі роки, молодість, перше кохання, а потім вже, після того як одружився (одружилась) і настали дорослі роки, почалась робота, діти, пелюшки, трудові будні – раз, і не встигла озирнутись, як мені вже 60 років. Ось так і живе велика кількість людей, ходить собі на роботу, додому, дивиться телевізор, а потім раз – і вже старість, а коли той час пролетів – хто зна……. А якщо подивимось на дітей, вони завжди всім цікавляться, в них купа енергії, вони бігають, лазять по деревах, кожний їхній день сповнений незвичайних вражень і переживань. Вони живі, вони не сплять, вони вміють дивуватися, і недарма в Євангелії написано – “Поки не станете як діти, не увійдете в Царство Небесне”.
Великий містик початку 20-го століття Г. Гурджієв (він ще буде неодноразовим героєм наших публікацій) виділяв 4 стани свідомості, звичайна ж доросла людина перебуває лише в двох із них: це сон та так званий бадьорий стан. Хоча насправді, він зовсім не бадьорий, (якщо ми ходимо як сомнамбули). От проведемо експеримент: нехай кожен з нас спробує згадати, що він робив в цей день, але місяць тому назад. Кому вдалось – той молодець. Третій і четвертий стани – це стан самосвідомості і стан об’єктивної свідомості (просвітлення). Якщо дивитись на них через окуляри сучасної психології, то це вже незвичайні стани свідомості, притаманні незвичайним людям – містикам, святим, аскетам, монахам, шаманам, науковцям (точніше, лише деяким науковцям, таким як Єйнштейн), і звичайно, що дітям. Якщо поринемо нашою пам’яттю вглиб нашого дитинства, думаю, що кожна людина там, у своїй дитячій пам’яті, знайде такі моменти, коли їй було дуже добре, класно, кайфово, причому не тоді, коли батьки купляли морозиво, чи якісь іграшки, а от просто кайфово, без жодних причин, просто так! Але з приходом дорослішання такі переживання все рідшають і рідшають, аж поки не зникають зовсім. Однак вони якраз і є проблиском третього і четвертого стану свідомості. Про них ми поговоримо глибше в наступних статтях.
Отож, Душа поневолена злим драконом буденності, і нам бажано визволити її, а точніше – пробудити, як в казці про сплячу красуню.
Звісно, таке пробудження Душі – штука вельми непроста, і простим будильником тут не обійдемось (навіть підключивши до нього сто-ватні колонки). Про це є дуже гарна віршована притча мусульманського суфія, містика і поета Джалладіна Румі (переклад на російську – Дмитра Щедровіцького). Притча називається “Ісус”, і немає нічого дивного, що мусульманський містик пише про Ісуса, адже містична мусульманська традиція суфізму теж рахує Ісуса одним з своїх найбільших Наставників.
Ісус
Раз некто Иисуса на пути
Увидел – и решил за ним идти.
Им повстречались кости двух убитых,
Давно истлевших, в землю не зарытых.
Сказал Иисусу спутник: «Как дышать,
Тебе привычно мертвых воскрешать:
Ведь ты – посланник Божий, ты – Мессия!
Так поделись со мной той чудной силой,
Которой ты сражаешь смерти тьму:
Я этих двух у смерти отниму!»
Сказал Иисус: «Не двое их, а трое!»
А тот: «Но где же третий? Я не скрою,
Что лишь двоих в песке заметить смог!»
«Ты – этот третий! – отвечал Пророк. —
А потому оставь сухие кости,
Но лучше о себе побеспокойся:
Чтоб на земле кому-то послужить,
Душой для Бога должен ты ожить!»
Ось, ось саме таке пробудження, чи то воскресіння, чи то народження, чи то просвітлення, чи ще якось (не важливо, як ми його називатимемо) і надихнуло мене на таку назву журналу. Це, звісно, не означає, що всі наші читачі стануть пробудженими, та й мені самому ще до цього ой як далеко (навіть коли буде близько, я все рівно не зізнаюсь). Взагалі пробудження – то справжнє Мистецтво, яке включає в себе багато різних аспектів. Ось саме ці аспекти я і буду намагатись висвітлювати на сторінках журналу Пробудження. І на кінець розповім одну файну, стару і вже мабуть багатьом відому індійську притчу про слона. Але тим не менше ця притча прекрасно визначає концепцію журналу.
Четверо Сліпих підійшли до слона. Один сліпий доторкнувся до ноги слона і сказав: “Слон схожий на стовп”. Інший доторкнувся до ноги слона і сказав :”Слон схожий на товсту палицю”. Третій доторкнувся до живота слона і сказав: “Слон схожий на велику бочку”. Четвертий доторкнувся до вух і сказав: “Слон схожий на великий кошик”. І потім вони стали сваритись між собою про те, який слон.
Чоловік, який проходив поруч, почув їхню сварку, і спитав, в чому справа. Вони розповіли йому все і попросили розсудити їх. І чоловік сказав: “Ніхто з вас не бачив слона. Слон зовсім не схожий на стовп, це його ноги схожі на стовп, він не схожий на палицю, а його хобот схожий на палицю, він не схожий на великий кошик, а його вуха схожі, і він не схожий на бочку, а його тулуб схожий. Слон поєднує все це разом”.
P. S. Духи вещают: А еще пробуждения нашего сознания имеет множество мелких положительных последствий – например такой просветленный (или почти просветленный) человек сразу перестанет быть жертвой обычного человеческого мошенничества, так как сразу будет видеть и распознавать потенциальных мошенников (и просто лжецов). А для всех прочих не пробужденных людей, перебивающих в сне сознания в таком случае полезным будет почитать сайт http://www.ultimate-mails.com/ на котором можно узнать разные способы борьбы с проходимцами и мошенниками, которых во все времена было много.
11 thoughts on “Чому пробудження?”
Вітаємо вас у світі блогерів 😀
Чекаємо нових статей і бажаю успіхів автору)
Велике дякую пану Vorobusu за добре слово і підтримку 🙂
Моторошно визнати , що багато людей не пробуджуються впродовж всього свого життя…
Вітаю у всесвітній павутині, Паша! 🙂
Неприємно бачити, як люди спішать судити не розібравшись. На жаль, таких безліч навіть серед доволі розумних, на перший погляд.
Цілком погоджуюсь, найменше що треба поспішати робити – це судити, про щось чи чим більше когось.