У світі психологів, педагогів та батьків дітей раннього віку, тема дитячої обдарованості стала дуже популярною. З’явилося багато центрів раннього розвитку, альтернативних шкіл і навіть академій для обдарованих дітей. Деякі автори популярних книг пішли далі і стали розробляти тему «Маленького генія». Ще не визначено поняття «Що таке дитяча обдарованість?», а ми вже перейшли до ще більш глибокої і заплутаної теми геніальних дітей.

Як креативний (пишучий) психолог, я досить довго займався дослідженням феноменів дорослої геніальності. Була написана книга-дослідження «Феномен геніальності людини». З приходом «дітей Індиго», я переключився на дослідження дитячої геніальності. У дитячій геніальності, я знайшов багато відповідей на свої питання, які не сприймаються при дослідженні феноменів дорослого генія.

Якщо уважно придивитися до центрів раннього розвитку, то там побачите як старі методи: Монтессорі, вальдорфської школи, Нікітіна, Домана, так і нові, – Тюленіна, Лупан, Шичиди. А так само цілий набір розвитку конкретних талантів: музика, малювання, танці, логіка, математика, шахи, іноземна мова. Самим прикрим є те, що все це розвивається на інтелектуальному базисі свідомості, далекого від поняття дитячої геніальності. Адже інтелектуальний розум – це перший і досить примітивний (логічний) рівень генія при домінанті лівої півкулі мозку. Другий і більш високий рівень розуму генія – креативний (творчий), коли дві півкулі мозку домінують в рівній мірі. І нарешті, найвищий рівень розуму генія – феноменальний, коли дві півкулі працюють когерентно (злагоджено). Фундаментальна задача геніос-школи – навчити дві півкулі мозку дитини працювати в режимі «суперпозиції». І лише тільки після того, коли мозок дитини навчиться працювати феноменально, приступати до розвитку конкретного таланту.

У геніос-школі я пропоную до п’яти років взагалі не чіпати інтелект. До речі, «не чіпати інтелект» пропонував на початку 20-го століття Рудольф Штайнер, засновник вальдорфської школи. Зрозуміло, що в реальних умовах неможливо утримати психіку дитини без інтелектуального навантаження. Дитина живе серед інтелектуально-освічених дітей, і тому природним чином буде навчатися граматичної мови, навіть якщо ми спеціально не будемо цього робити. Тому в реальних умовах, хоча б до трьох років, коли пройде «період цвітіння» і стабілізації самого головного феномена, який відповідає за розвиток феноменальної пам’яті, важливо спеціально не навантажувати дитячу психіку інтелектом.

Слово «геніос» латинського походження («геніус»), яке означає – «дух творчості». Кант, змінивши латинь, ввів поняття «геній» – надздібна людина. Тому «геніос-школа» означає – «школа розвитку обдарованих дітей». Школа геніальних дітей є продовження «дитячої обдарованості» і розроблялася спеціально для дітей раннього віку, в якому «дитяча геніальність» виявляється найкращим чином. У дитини 12-ти років, вихованої в інтелектуальній школі, майже неможливо відкрити у психіці ген генія («геніос»). У дорослому житті геніями стають люди, які довгі роки, а то і десятиліття, працювали на рівні глибинної підсвідомості, в стані тотальної (повної) уваги, глибокої (феноменальної пам’яті та голограммної уяви. У них зі школи був інтелектуальний розум, але довгі роки творчої титанічної праці, навчили мозок генія працювати в режимі «суперпозиції» двох півкуль. І він став феноменально «бачити» рішення проблеми. Тоді як мозок звичайної дорослої людини залишився в тій позиції, яка була у неї в 12-ть років, тобто на рівні домінанти лівої півкулі мозку.

Програма «геніос-школи» має два напрямки. Вірніше програма одна, а ось її реалізація має два варіанти: ідеальний і реальний. Ідеальний варіант призначений для спецінтернатів обдарованих дітей в умовах закритого від інтелектуального навантаження середовища, з педагогами, що глибоко розбираються в тонкощах феноменального навчання. Реальний варіант розроблений спеціально для сучасних центрів раннього розвитку, як другий (альтернативний) напрям у розвитку дитячої психіки. Іншими словами, в центрі раннього розвитку я пропоную організувати дві школи: школу особистісного зростання (система альтернативного навчання), яка сьогодні процвітає у вигляді розвитку «успішного таланту» і нову школу феноменального розвитку. Я не говорю те, що одна школа краще або гірше іншого, адже в цих школах різні завдання. Батьки, які хочуть бачити майбутнє своєї дитини як успішну або талановиту особистість, нехай йдуть в школу особистісного зростання (метод Марії Монтессорі, вальдорфські школи, метод Нікітіна, Домана, Тюленєва). Батькам, які бажають виростити «майбутнього генія», я пропоную «геніос-школу». Для цих батьків при центрі бажано пройти короткий курс по програмі «Домашній психолог диво – дітей». Справа в тому, що феноменальне навчання дітей краще всього проводити в голограмному (цілісному) форматі, коли батьки вдома і психологи з центру, працюють на єдину мету – відкрити в дитячій психіці ген «геніос».

Програма «Домашній психолог диво-дітей» складається з двох курсів: а) освітній курсу дитячої психології, плюс факультатив психології підсвідомості і б) курсу феноменального навчання дитячої психіки. Звичайно, короткий курс не зробить батьків професіоналами феноменального навчання. Але перше уявлення про феноменальне навчання нових дітей, батьки можуть отримати. І вже через підсвідомість впливати на психіку дитини. Завдання тандему батько вдома і психолог-консультант з центру – розвинути психіку маленької людини до рівня диво-дитини. До речі, для дуже зайнятих батьків, два освітніх курси можна пройти методом популярного сьогодні дистанційного навчання. Головне щоб батьки з усією серйозністю поставилися до навчального процесу, адже їм доведеться перевчатися мислити – з рівня свідомого, на рівень підсвідомого. Навчання у феноменально-навчальному середовищі («фенобусі»), повинно проходити на рівні підсвідомості, з мінімальним навантаженням на свідоме.

На тему феноменального навчання у мене написано п’ять книг: «Діти Тота», «Голограмна педагогіка», «Феноменально-навчальне середовище», «Гуллівербук Галена» і «Універчита Галена». Тому, як професіонал своєї справи, весь навчальний факультатив можу взяти на себе. Також можу навчити молодих перспективних психологів з центру, психології підсвідомості і методів феноменального навчання брати участь у семінарах в якості консультанта. Молодий психолог розкриває тему, а я відповідаю на запитання. З часом, молоді психологи самі можуть проводити семінари або дистанційне навчання. За собою я залишаю лише назву школи: «Геніос-школа Олександра Галена». Так прийнято у всьому світі серед психологів-новаторів: садочки Марії Монтессорі, вальдорфська школа Рудольфа Штайнера, інститут розвитку потенціалу Глена Домана, метод Нікітіних.

Побіжно пробіжимося по програмі «Домашній психолог диво-дітей». Якщо дати всю інформацію практичних семінарів, то знадобитися розмова обсягом у дві книги. На першому курсі три теми. «Дитяча психологія» – вікові зрізи в розвитку психіки дитини. «Психологія дітей вундеркіндів». Це надрання дитяча геніальність (8-12-ть місяців від роду), заснована на надцікавості і тотальній (глибинній) увазі. І третя тема – «Психологія нових дітей»: успішні діти, талановиті діти, діти-феномени, діти Індиго і геніал-центровані діти. Батьки повинні бути не стільки професіоналами, скільки освіченими людьми в частині знання психології обдарованих дітей. Батьки помиляються, коли думають про те, що все це можна взяти з Інтернету або навчальних посібників. У кожного автора, який пише книги на таку широку тему, є своя головна мета, яку він переслідує. Якщо батько прочитає п’ять книг на тему «Як виховувати маленького генія», різних авторів, то заплутається в тому, що саме виховувати у психіці дитини. Тому в такій складній темі, найкраще читати тільки філософськи обґрунтовані книги одного автора. Перший курс «Домашнього психолога диво-дітей» – це як би оглядова тема всіх нових дітей, але з головним завданням – вивести слухача на розуміння того, хто такі геніал-центровані діти. Без першого курсу, другий спеціальний курс, а саме навчання дітей за програмою «майбутній геній», буде дуже складним, тим більше для батьків, які не мають спеціальної психологічної освіти.

Другий курс – це авторська програма «геніос-школи» Олександра Галена. У програму входить вісім тем (вісім семінарів). Перша оглядова тема: «Що таке феноменальне навчання майбутніх геніїв?». Друга тема: «Період цвітіння дитячих феноменів». Третій семінар : «Цвітіння телепатичного феномену + феномен дитини вундеркінда». Четвертий семінар: «Цвітіння інтуїтивного феномену». П’ятий семінар: «Цвітіння самого головного голограммного феномену або діти диво-поліглоти». Шостий семінар: «Стабілізація голограммного феномену». Сьомий семінар: «Цвітіння сенситивного феномену або діти диво-сенситиви». Восьмий семінар: «Цвітіння споглядального феномену або діти творці нової феноменальної реальності».

Завдання «школи майбутніх геніїв» на базі центру раннього розвитку, по-перше, провести підготовчу роботу в частині інформаційного оповіщення в межах району свого міста або цілого міста. У перспективі – створити рекламу для дистанційного навчання через Інтернет в межах своєї країни. По-друге, створити всі умови для проведення практичних семінарів. По-третє, бажано створити в «центрі» куточок, а краще кабінет, наприклад, куточок «інтуїтивно-навчальної середовища» («інтуїтобус»), або кабінет «Діти диво-поліглоти». І по-четверте, центр раннього розвитку повинен співпрацювати з батьками пройшли навчання за програмою «Майбутній геній». Для цього в «центрі», в комп’ютерній базі, повинні бути дані на кожну дитину, для того, щоб спільно (батько + психолог) відслідковувати динаміку розвитку феноменальних можливостей диво-дитини. Іншими словами, в «школі майбутніх геніїв», навчання має проходить системно і тривалий час. Лише в цьому випадку можна розраховувати на позитивний результат. Заняття три рази на тиждень в центрі з професійним психологом, без цілісної системи домашнього навчання, можна вважати марно витраченим часом. Це не заняття танцями, не навчання дитини основам математики або іноземної мови, а цілісна (голограмна) система навчання роботи двох півкуль мозку в режимі «суперпозиції». Якщо система домашнього навчання буде відсутня, то живучи серед інтелектуально-освічених людей, дитина досить швидко перейде на формат слабо-ефективної інтелектуальної пам’яті.

Для зайнятих батьків можна запропонувати метод дистанційного навчання» через скайп. У певний час батьки через Інтернет виходять на сайт «центру», дивляться семінар, задають питання психологу і отримують відповіді. Для вільних батьків корисним буде «метод очної співпраці» з розвитку динаміки феноменально-учня дитини. Батьки приводять дитину в «центр» і спільно з фахівцями проводять заняття, отримують завдання на дім і тестують динаміку.

Коли уважно проаналізуємо сам принцип викладання в сучасних центрах раннього розвитку, якщо такі заняття проходять два-три рази на тиждень по одній годині, тим більше, коли дитині не допомагають батьки вдома, можна прийти до висновку про слабку ефективність всього заходу. Навчання йде дуже повільно, відсутня система, після тривалої перерви, дитині важко «увійти в тему». Якіснішим є «метод спільної співпраці», коли заняття проводяться в «центрі» зі спеціалістом, потім вдома мама, повторюючи пройдений матеріал, виводить навчання дитини на систему, коригуючи дії по скайпу зі своїм психологом. При відвідуванні «центру» дитина вже «в темі», залишилося тільки просуватися в динаміці розвитку.

Програма «школи майбутніх геніїв» складається з трьох великих тем: а) навчання батьків, а також психологів та педагогів з «центру» за програмою «Домашній психолог диво-дітей», б) методу підсвідомого навчання дітей в «центрі» і вдома і в) великої кількості дидактичного (навчального матеріалу для кожного навчального середовища. Якщо всі ці три пункти розглядати цілісно, то ми виходимо на вісім семінарів другого курсу «Домашній психолог диво-дітей». На першому курсі (оглядова тема нових дітей) ми не тільки знайомимося з новими дітьми, а й розробляємо концепцію (напрямок) нашої подальшої розмови. У нас немає першого та другого курсу. У нас цілісна (голограмна) програма навчання домашнього психолога.

У той же час перший курс носить пізнавальний характер для того, щоб «увійти в тему». Другий курс досить складний, як для батьків, так і для психологів з «центру», оскільки доведеться перевчатися мислити з категорій свідомого на категорії підсвідомого. Друга складність – в розумінні революційного перевороту в психіці дитини при вихованні «майбутнього генія». Адже в голограмній (авторській) педагогіці ми не вчимо дітей. Ми їх вкидаємо у відповідне навчальне середовище, і вони навчаються самостійно. Наша задача зводиться до того, щоб створити таке навчальне середовище, наситити його дидактичним матеріалом з теми, регулярно робити «провокації», змушуючи дитину «спілкуватися» з цим середовищем і вийти на самонавчання дитини в цьому середовищі. У голограмній педагогіці п’ять таких «навчальних середовищ» або «п’ять періодів цвітіння дитячих феноменів»: телепатичний період, інтуїтивний, голограмний, сенситивний і споглядальний. Дитина, потрапляючи у відповідне середовище, спочатку знайомиться, потім відкриває конкретний феномен у своїй психіці і в кінці, доводить динаміку феномену до стабільного результату.

Перший семінар другого курсу програми «Домашній психолог диво-дітей», стосується предметної розмови про нову концепцію феноменально-обдарованих дітей. Батьки повинні усвідомити те, що їм доведеться виховувати абсолютно нових дітей, не пов’язаних з інтелектуальним навчанням. Більше того, вони повинні гранично чітко усвідомлювати місію цих «нових». Диво-діти – це «перші ластівки» вже не школи і навіть не своєї країни, а цілої раси нових людей, людей надможливостей (люди «НВ»). У цих людей свідомість на два порядки вище звичайних людей (три матриці свідомості: інтелект, креатив, феномен). Відповідно, виховання цих дітей має інший формат, ніж класична (звичайна школа) і навіть альтернативна (центри раннього розвитку) система освіти.

Другий семінар під назвою «П’ять періодів цвітіння дитячих феноменів» пов’язаний з розумінням того, що дитяча психіка від народження і до п’яти років, проходить п’ять періодів «феноменального цвітіння». Кожен феномен «цвіте» в душі дитини в певний час. Наше завдання – створити всі умови для того, щоб конкретний феномен «розцвів» як можна яскравіше і приніс свої плоди для «зацвітання» такого феномена. На цьому семінарі ми конкретно розбираємо «цвітіння» кожного феномена, для того щоб при проходженні практики (решта шість семінарів) не витрачати час на обґрунтування глибоко філософських понять. Так як в голограмній педагогіці все працює в цілісному форматі, то при «входженні в тему» ми повинні навчитися цілісно «схоплювати» ситуацію. Тому я даю всі п’ять феноменів відразу, для того щоб батьки і психологи бачили всю картину в цілому.

Третій семінар геніос-школи досить складний. Він стосується практичних занять «цвітіння» у психіці дитини першого і не явного телепатичного феномену. «Телепатичний», в голограмній педагогіці означає – глибоко-чуттєвий, пов’язаний з магічною взаємодією з оточуючим світом, особливо з душею матері. Починаючи з нульового віку і приблизно до 8-10-ти місяців, дитина спілкується із зовнішнім світом за допомогою рефлексів і телепатичного зв’язку. Спілкування дитини на рівні рефлексів нам зрозуміло і не потребує пояснень. Інша справа, феномен телепатичного зв’язку. По-перше, у нас, інтелектуально освічених людей відсутня здатність телепатичного сприйняття. Ми її втратили ще в ранньому дитинстві. Вірніше телепатичний зв’язок зі світом у нас був, але ми його не пам’ятаємо, з причини того, що ніхто не займався виявленням, відкриттям і стабілізацією цього феномену. Завдяки нашим батькам, ми просто проспали час, починаючи з нульового віку і до року, коли почали ходити. Сьогодні ми повинні розуміти те, що у дитини до року, немає іншої можливості взаємодіяти з світом, особливо з душею матері, як тільки через екстрасенсорні почуття.

Мама дитини, сама того не розуміючи, встановлює цей зв’язок на рівні «материнської любові». Улюблена дитина телепатично відчуває свою захищеність. По-друге, десь до року ми вважаємо те, що дитина ще не здатна усвідомити наші інструкції і тому спілкуємося з нею, як з живим предметом, а не як з телепатично чуттєвою людиною. Яка нас розуміє на рівні надчуттєвої взаємодії, максимально використовує чотири своїх природних рецептора: тактильний дотик, ніс, рот і вуха. Зоровий канал сприйняття світу, у неї лише тільки формується. У шість місяців вона здатна бачити кольорові рухомі плями з відстані в 30-ть см і обличчя матері, особливо дві темні точки її очей. Основну роль очі почнуть грати у віці 12-ти місяців, коли на очному яблуці сформується «ямка» концентрованої уваги. І дитина почне вловлювати всі тонкощі видимого нею світу. І по – третє, відповідаючи на питання: «Чому ми пропускаємо «цвітіння» телепатичного феномену?» можна сказати цілком банальну фразу: «Нас ніхто не вчив спілкуватися з дитиною на рівні телепатичного зв’язку».

Для багатьох батьків, мої висновки щодо телепатичного зв’язку з душею дитини, зможуть здатися дивними, якщо не фантастичними. Я досить глибоко досліджував феномен дітей вундеркіндів і виявив те, що вже у віці восьми місяців вони починають проявляти перші ознаки надранньої геніальності. Насправді пік свого розвитку вундеркінд досягає від року до півтора років. В рік дитина вже ходить, що дає їй можливість більш глибоко пізнавати світ. Очна «ямка» повністю сформувалася, дозволяє їй чітко концентрувати увагу на досліджуваному предметі. При цьому, її свідомість, в результаті цвітіння телепатичного феномена, знаходиться в надчутливому стані. В результаті у дитини вундеркінда досить швидко виробляється надцікавість на рівні тотальної (повної) уваги до навколишнього світу. Вона самостійно (без допомоги дорослих) стає дитиною диво-дослідником. Вона бере нову іграшку, уважно її розглядає, потім трясе, домагаючись характерного звучання або притискає, для того, щоб видавити з іграшки звук. Якщо цього мало, то вона пробує іграшку «на зуб». Надцікавість, тотальна (глибинна) увага, плюс надчуттєве сприйняття світу, досить швидко формують у дитячій психіці феноменальну пам’ять. Всі ці чотири якості (надцікавість до даної теми, тотальна (повна) увага на темі, феноменальна пам’ять і високий рівень самонавчання) характерні для геніально-центрованих дітей.

Автор надшвидкого розвитку дитячої психіки Павло Тюленєв (система навчання «СВІТ» – метод інтелектуального розвитку) стверджує те, що читати дитину можна навчити раніше, ніж ходити. Дійсно, якщо у дитини вундеркінда феноменальна пам’ять, то її вже в рік можна навчити читати. Тим більше навчити читати не по буквах або складах, а «схоплювати» слова цілком, те, що в голограмній педагогіці називається «горизонтальним скануванням тексту».

Четвертий семінар школи «Геніос» присвячений «цвітінню інтуїтивного феномену» в дитячій психіці. Приблизно з 8-12-ти місяців і до півтора років, дитяча психіка сприятлива для розвитку інтуїтивного феномену. У дитини в цей час дві півкулі мозку ще працюють когерентно (злагоджено), оскільки немає інтелектуального навантаження на ліву півкулю. У неї феноменальна пам’ять, тобто вона все запам’ятовує не через свідомість, а на рівні глибинної підсвідомості (надчуттєво). Інтуїтивний феномен характеризується тим, що при вступі проблеми, приходить миттєве (без обдумування) її рішення. В Інтернеті ви можете зустріти дуже широке трактування самого поняття «інтуїція», починаючи від простого вгадування карток, до феномену ясновидіння. Це пов’язано з тим, що наш інтелектуальний інструментарій занадто примітивний для аналізу глибинних феноменів підсвідомості. У голограмній педагогіці я використовую дуже вузьке поняття «інтуїції», яке називаю «інтуїтив».

«Інтуїтив» – це не надчуттєвий (екстрасенсорний) феномен, а саме феномен нашої глибинної підсвідомості, тому я кажу про глибоко-чуттєвий інтуїтивний феномен. Якщо у дитини феноменальна (глибоко-підсвідома пам’ять, то один раз, на рівні тотальної (повної) уваги, пропустивши через свою душу інформацію, вона запам’ятовує її назавжди. При виникненні проблеми, інформація з глибинної підсвідомості, минаючи свідомий цензор, миттєво (базова якість інтуїції) з’являється у свідомості. Наприклад, дитина диво-поліглот знає сім іноземних мов (латинську). Раптом їй попадається латинське слово схоже на англійську мову. І вона, не думаючи, миттєво видає результат. Вона не знає правильна відповідь чи ні, але її «внутрішній голос», якому вона повністю довіряє (друга базова якість інтуїції) вказує саме на таку відповідь. Так працює (глибинна) феноменальна пам’ять . Інтелектуальна пам’ять працює по-іншому. При появі незнайомого слова, виникає сумнів.

Спрацьовує свідомий цензор. Сумнів може бути вирішений за допомогою отриманих знань зі словника латинської мови. Це тривалий і слабо-ефективний процес, пов’язаний із запам’ятовуванням обмеженого обсягу інформації. У той час як глибинно-підсвідома (феноменальна) пам’ять, здатна зберігати необмежений об’єм інформації, пов’язаний не стільки з конкретною дією в цій ситуації, скільки з багатьма варіантами цієї дії при миттєвому зчитуванні інформації.

П’ятий семінар школи «майбутніх геніїв». «Цвітіння» двох попередніх феноменів було попереднім тренуванням до найголовнішого феномену диво-дитини. Навіть якщо цим двом феноменам (телепатичному та інтуїтивному) не вдасться «зацвісти» в дитячій психіці, у батьків залишиться останній шанс, за допомогою цвітіння голограммного феномена, вивести психіку дитини на рівень феноменального розуму. Тому у всій програмі геніос-школи цьому феномену надається центральне значення. В районі півтора років, дитина починає розуміти слова. У цьому віці, згідно класичної психології, прогресує предметно-образна діяльність у психіці дитини. Вона бачить предмет (наприклад м’ячик) і намагається створити новий образ – дати йому ім’я. Дитина бере м’яч у руки, мама каже «м’ячик». Ім’я відкладається в її лівій півкулі (мовній зоні), а образ (фото-образ м’ячика) – у її правому півкулі. Якщо мама попросить: «Дай м’ячик». Слово «м’ячик» виникає в лівій півкулі мозку, а образ «м’ячика» – у правій. Дитина миттєво потягнеться до м’ячика. Так працює мозок будь-якої дитини (а не тільки у чудо-дітей), поки ви її не навчите граматичної мови. У чотири роки, коли в психіці дитини вже сформувалася матриця граматичної мови, якщо сказати їй: «М’ячик скаче по підлозі», то вона вловить сенс того, що відбувається, але правою півкулею не побачить: ні м’яча, ні підлоги, ні того, що він скаче. В її мозку вже сформувалася лівопівкульна домінанта мислення. Образне, інтуїтивне, а тим більше феноменальне «бачення» ситуації, у неї відійшло на задній план, а то й взагалі атрофувалось.

Якщо почати тренувати дитину словам та образам, починаючи з півтора років ( у вундеркіндів з одного року), то десь до двох років, при розвинутій феноменальній пам’яті, можемо вийти на «момент феноменального прориву», коли дитина здатна лавиноподібно запам’ятовувати велику кількість слів. У мене розроблено багато варіантів дидактичного (навчального матеріалу на основі «гештальт-карток») запам’ятовування слів семи іноземних мов за програмою: «Діти диво-поліглоти». Тому немає необхідності цю головну тему обговорювати в цій оглядовій статті. Одне, що можна відзначити, так це те, що феноменальну пам’ять дитини можна просто перевірити за допомогою FQ-тесту (тесту феноменальної якості). Якщо дитина пройшла FQ-тест в півтора року він вундеркінда (надрання геніальність). Якщо у 2-2,5 роки, дитині вдалося вийти на «момент феноменального прориву» – вона диво-дитина (рання геніальність). Якщо вона не пройшла досить простий тест на три роки, то будьте дуже уважними, бо живучи серед інтелектуально-освічених людей, вона дорослішаючи, досить швидко перейде на рівень слабо-ефективної інтелектуальної пам’яті. В її психіці припиниться «цвітіння феноменів». Далі буде садочок, школа, в результаті чого в її психіці остаточно згасне можливість стати генієм. У психологічній літературі є дані про те, що із сотні вундеркіндів, геніями у дорослому житті стають всього лише 2-3%, тобто максимум три людини. Це говорить про те, що в ранньому дитинстві дитина мала геніальні можливості, але потім інтелектуальне навантаження в садку і школі повністю нівелює феноменальні можливості.

Шостий семінар. Після двох років диво-дитина феноменально запам’ятовує слова і тому батьки в районі 2,5 років поспішають навчити її граматичної мови. Мається на увазі не розмовляти, а розуміти мову дорослих. В цьому є навіть не те, що велика, а фундаментальна помилка феноменального навчання. Як тільки дитина почне розуміти людську мову, в її психіці феноменальна пам’ять непомітно стане змінюватися на інтелектуальну. До чотирьох років глибинно-підсвідома пам’ять зникне зовсім. З метою не допустити такого переходу, я вводжу спеціальний семінар стабілізації феноменальної пам’яті та гальмування фонетичної мови. Все це необхідно для того, щоб батьки, разом з психологами, зрозуміли наскільки шкідливою для диво-дитини в цей період може бути людська мова. Я не кажу про те, що необхідно відмовитися від розвитку мовлення. Питання в іншому, поки йде «цвітіння голограмного феномену», необхідно на деякий час (мінімум до трьох років) відмовитися від мови, а значить перестати навантажувати психіку інтелектом. Психологи говорять про те, що якщо не розвивати психіку дитини через мову до трьох років, то дитина відстане в психічному розвитку. Я теж кажу про те, що психіка дитини від моменту «феноменального прориву» і до тих років повинна розвиватися. Тим більше розвиватися феноменально і з максимальним навантаженням на дві півкулі мозку. Тому з метою стабілізації голограмного феномену в психіці диво-дитини, в період від двох до трьох років, я вводжу програму «Діти диво-поліглоти», за вивчення слів семи іноземних мов. Для цієї мети я розробив чотири дидактичних посібники :«Гуллівербук», «Вундербук», «Универчита» і «Універсальні гештальт-картки». Є також інші допомоги по стабілізації феноменальної пам’яті, виключаючи розвиток фонетичної мови.

Сьомий семінар школи «майбутніх геніїв». Після стабілізації голограммного феномена, будемо вважати те, що в дитячій психіці сформувалася матриця (базисний навик) феноменальної пам’яті. Тим більше цю пам’ять легко перевірити FQ-тестом. Ми вже можемо приступати до розвитку фонетичної мови на феноменальному базисі свідомості. Для цієї мети продовжуємо навантажувати психіку диво-дитини іншими феноменами. Оскільки психіка дитини заснована на двох базових якостях (образи і почуття), то розвиток тотального (повного) образу ми проходили при «цвітінні» голограмного феномену. Залишилося розвинути повні почуття. З трьох до чотирьох років з розвитку феноменальних почуттів, я пропоную програму «Діти диво-сенситиви». Тим більше до цього часу у дитини вже розвинені сюжетно-рольові ігри, що дає нам можливість навантажити психіку дитини не інтелектом, а уявними почуттями.

В природі існує велика кількість звуків, які дитина здатна відчувати феноменально. Доросла людина не здатна відчувати ці звуки феноменально, оскільки її інтелектуальний розум обмежений лише смисловим рядом. Якщо нас запитають: «Як виражає свої емоції зозуля?», ми відповімо: «Вона кує ку-ку». Насправді, якщо людина з музичним слухом прислухається до природного кукування, то вона почує звуки «у-у», «у-у» в різній тональності. Візьміть жабу, яка, як нам здається «квакає». Прислухайтесь уважно до звуків річного нічного ставу і ви почуєте дуже рідкісне «ква-ква» в оркестрі жаб. Ми не вміємо слухати природу, тотально розчинивши свою увагу в природних звуках. Ми лише знаємо і можемо відрізнити трель солов’я від пісні жайворонка. Запитайте у школярів в класі: «Як радіє жайворонок небу, сонцю, своєму гнізду в полі?» І ви не почуєте відповіді. Всі чули спів жайворонка, але мало хто пам’ятає цю мелодію.

Феноменально навчена дитина може не тільки слухати природу на рівні тотальної (повної) уваги, а й імітувати ці природні звуки. Адже цей природний звук вона чує всередині себе у вигляді «внутрішнього голосу». Феноменально імітувати не тільки звук, а і запах (наприклад, жасмину), або смак уявного апельсина. Диво-дитина дивиться на картинку з розрізаним апельсином в режимі тотальної уваги і відчуває цей смак на своїй мові. Або візьміть феноменальні кінетичні відчуття, наприклад у футболі. Геніальний футболіст, завдяки своєму феноменальному розуму, здатний обробляти миттєво великий обсяг інформації і приймати миттєве, єдино правильне рішення. Для того щоб футболіст мав такі геніальні здібності, спочатку необхідно навчити його дві півкулі мозку працювати в голограмному (цілісному) режимі. І лише після цього приступати до тренування футбольного таланту. Без тотальної роботи мозку, футбольний геній неможливий.

Восьмий семінар школи «Геніос». Тут ми будемо розглядати споглядальний тип розуму, пов’язаний з уявною грою двох базових якостей: феноменального образу і феноменального почуття. У голограмній педагогіці «феноменальний образ» має назву «ейдос» , а «феноменальне відчуття» – «феном». Феноменальне з’єднання «ейдосу» з «феномом» в режимі тотальної роботи двох півкуль мозку, породжує феномен під назвою «тота-псі-феномен» або повний феномен глибинної підсвідомості. На цьому етапі феноменального навчання відбувається стабілізація двох феноменів («ейдосу» і «фенома») в їх цілісності шляхом тотального «провалу» у фантастичну реальність. Так як у віці від чотирьох до п’яти років, у психіці дитини розвинена мрійлива уява, то для диво-дітей саме час зайнятися фантастичною уявою і прийти до ігрової форми феноменальної медитації. Феноменальна медитація (повний провал в уявну реальність) дуже популярна гра у дорослих геніїв. Наприклад, Ейнштейн, фантастично уявляв себе літаючим на кінчику світла.

Феноменальна медитація – це вже творчий процес створення нової уявної реальності. Чим більше таких диво-реальностей творить дитина, тим стабільніше стають її феноменальні можливості. Вершиною творчого споглядання є момент тотального переходу в нову реальність, коли мрійлива уява доходить до повного формату (феномен «холіос» – цілісний), а саме, диво-дитина бачить відкритими очима те, що уявляє (творить).

Ось вам вісім семінарів феноменального навчання батьків та дитини по програмі «Домашній психолог диво дітей». Більш детальну і предметну розмова ви можете почути на очному семінарі в центрі раннього розвитку або семінарах дистанційного навчання, що проводяться психологом-практиком.

Олександр Гален, розробник феноменального навчання школи «Геніос».