З настанням святкового новорічно-різдвяного періоду, цього року, як і рік тому дедалі більше лунають суперечки у соц. мережах (особливо фейсбуку) щодо того, коли правильно святкувати Різдво в Україні. Щодо цього питання люди умовно поділились на 2 табори, одні кажуть, що оскільки ми українці «йдемо у Європу», то і святкувати це головне з християнських свят потрібно зі всіма європейцями – за католицькою і протестантською традицією – 25 грудня, а святкуючи 7 січня ми таким чином підтримуємо «русский мир». Інші їм заперечують, що їх предки, дідусі і бабусі святкували Різдво 7 січня за православною традицією, і те що крім нас по суті тільки росіяни та білоруси святкують це свято в такі дати, це лише прикра випадковість і не треба задля цього зраджувати власні українські традиції. На мій же погляд всі ці суперечки щодо правильності дати святкування Різдва абсолютно безглузді і ось чому.

В чому загалом сенс святкування Різдва? Кожний знає, що це свято символізує народження Сина Божого, Ісуса Христа. Але далеко не кожний знає що дата Його народження точно не відома, у Біблії немає жодних вказівок щодо цього. І виходить, що обидві дати святкування Різдва, що 25 грудня, що 7 січня фактично «висмоктані з пальця».

А знаєте звідки взагалі з’явилася традиція святкування Різдва саме в зимовий час? З язичницького римського свята Сатурналій.

Якби наші далекі предки, ще в дохристиянську епоху розуміли важливість свят, які мають не лише релігійний символізм, але й суто практичний, їх мета – прикрасити буденність людського існування, часто свято були пов’язані з різними кліматичними періодами та сільськогосподарськими циклами. Зимою ж як то кажуть «сам Бог велів святкувати», уявіть, що ви наприклад середньовічний селянин, який цілий рік важко працює: весною садить, осіню збирає врожай, і лише зимою припадає такий час, коли річний врожай вже зібраний, весняні роботи попереду і є час відпочити від роботи, а значить і посвяткувати. Звісно погода в зимовий час теж бажає кращого і святкування – найкращий засіб розвіяти зимову нудьгу. І свої свята були в усіх народів, германців, кельтів, слов’ян, китайців, звісно були вони і в античних греків та римлян. В останніх хоча не було сніжної зими як у нас, але й там погода в зимовий час теж не дуже гарна, як правило дощова (зрештою наша зима цього року не краща). Тож римляни на протязі кількох століть в кінці грудня святкували велике язичницьке свято Сатурналії, присвячене богу Сатурну, він же Кронос (або Хронос) у грецькій міфології – бог часу. Символічно коротали час за святкуванням на честь «бога часу».

Після утвердження християнства в якості домінуючої релігії римської імперії з Сатурналіями треба було щось робити, бо то якось не дуже пристойно, коли римляни, які вже стали християнами продовжують святкувати язичницьке свято на честь якогось Сатурна. З другого боку відмінити свято зовсім теж було не комільфо, дуже вже мешканці «римського світу» Pax Romana (не плутати з «русским миром»)) звикли до цього свята. І от «отцям церкви» прийшла в голову ідея, просто замінити Сатурналії Різдвом. Власне так і почалася традиція святкування Різдва, фактично з IV століття. До речі пізніше схожі речі відбувались і з іншими язичницькими святами, наприклад наше словянське і суто язичницьке свято Купала, що святкувалось в день літнього сонцестояння чомусь з’єднали з Іваном Хрестителем і назвали «Івана Купала», хоча Іван Хреститель жодного відношення до нашого свята Купала не мав.

Повертаючись до нашого холівару про правильність святкування Різдва: на мій погляд абсолютно не важливо святкуємо ми 25 грудня, чи 7 січня, з таким же успіхом його можна було б і 7 лютого святкувати. А чому б і ні, якраз можна було б останній зимовий місяць теж прикрасити святковою атмосферою.

До речі ранні християни до IV століття Різдво не святкували, наслідуючи їх, його не святкують сектанти самої популярної на сьогодні секти – свідки Ієгови. Але я вважаю, що святкувати таки Різдво потрібно, навіть попре те, що ми не знаємо точної дати народження Ісуса. Адже важлива тут не історична достовірність, а саме свято, його дух, атмосфера, яка дійсно може творити справжні дива.

Одне з таких див на Різдво сталось під час Першої світової війни, коли англійські та німецькі солдати у Святу ніч перед Різдвом раптом зрозуміли всю абсурдність та безглуздість їх військових дій, і замість того, щоб і далі стріляти один в одного почали брататись, ця безпрецедентна історична подія відома як «Різдвяне перемир’я».

Один з безпосередніх учасників цих подій, англієць Джон Макатчен навіть написав чудову пісню про це, яка так і називається «Christmas in the Trenches» – Різдво в окопах. Власне ось вона.

Важливо не те, коли ми святкуємо Різдво, а як, в якому настрої, з яким серцем, і яким сенсом наділяємо це Свято особисто для себе. Всім бажаю гарного святкування Різдва, чи то 25 грудня (себто сьогодні) чи то 7 січня.