Шаманізм є однією з найперших, найдавніших форм релігії, та бере свій початок ще в далеких часах первісного суспільства. Коли зародився шаманізм точно невідомо, адже в часи кам’яних віків палеоліту зовсім не було писемності, хіба наскальні малюнки на стінах печер. Головною дієвою особою в шаманізмі є шаман – посередник між світом духів та світом людей. Наші далекі предки, що жили в первісному суспільстві, мали дуже сильну віру у багато чисельних духів, які невидимі, населяють наш світ, та мають величезний вплив на життя людей. Тому шамани як посередники та “уста духів” користувались великою пошаною серед своїх сучасників-одноплеменців.

Пізніше на зміну шаманам в якості посередників прийшли інші дієві особи: священики та жерці. Поступово з розвитком цивілізації, культури, релігії, позиції шаманізму дедалі слабішали, а шамани відходили на периферію суспільного життя, і врешті в багатьох цивілізаціях та культурах зникли зовсім. Лише у віддалених місцях, які не були зачепленні людською цивілізацією та науково-технічним прогресом, там де люди по сьогодні продовжують жити так, як жили їхні предки багато віків тому назад, (незважаючи що на дворі вже 21 століття) в таких місцях досі живе шаманізм та літає дух великого шаману, а прості шамани й до сих пір продовжують бити у свої бубни та барабани, робити магічні ритуали та спілкуватись з духами. У 20-му столітті шамани та шаманська культура ще продовжувала зберігатись серед племен американських індіанців, далеких жителів російського Сибіру (серед народностей чукчів, евенків, башкирів), в багатьох туземних племенах центральної Африки, Австралії та Полінезії.

На теренах України, нащадки давніх шаманів збереглись у мальовничих Карпатах. Українські шамани називають себе мольфарами (чарівниками) та живуть десь високо в карпатських горах, чим подалі від людської цивілізації та туристичних маршрутів. (Нашим мольфарам неодмінно буде присвячена окрема стаття)

Шамани відрізняються від священиків чи жерців тим, що часто вони стають шаманами не по своїй волі, а духи самі обирають їх для шаманства (шаманського служіння). Бути шаманом важко, дуже важко, і часто люди, на яких падав вибір духів, не хотіли ставати шаманами, однак нема на то ради, з духами не поспориш. Перед тим як стати шаманом, людина на яку впав вибір духів, проходила через обряд пересотворення, який ще відомий як шаманська хвороба. Під час такого обряду (який подекуди може тривати кілька років!) майбутній шаман проходить через не аби які страждання та випробовування. Духи можуть варити тіло шамана в казані, знімати з нього шкіру, перераховувати його кістки, інколи тіло кандидата у шамани ні з того ні з сього викривається синяками, та гулями. Зі сторони така людина виглядає глибоко хворою, подекуди вона справлятиме враження божевільної, в неї можуть бути припадки епілепсії та просто сильні болі в любих частинах тіла.

З часом така людина починає потихеньку шаманити і болі та страждання завдяки цьому проходять, наступає одужання, після якого людина стає повноцінним шаманом. За чукотськими повір’ями, людина, яку спіткала шаманська хвороба (впав на неї вибір духів) має вибір – або померти через деякий час у страшних муках, або ж почати шаманити і врешті стати шаманом. Варто зазначити, що бути шаманом було дуже почесно, і коли в когось траплялась шаманська хвороба, всі родичі та близькі тої людини починали пильний догляд за хворим, а все плем’я помагало чим могло сім’ї майбутнього шамана.

Багато спільного є між шаманами та іншими відомими релігійними фігурами – пророками. Є навіть думка, що першими пророками були саме шамани. Спільність пророків з шаманами у тому, що люди стають пророками, так само як і шамани, не по своїй волі. Можна згадати біблійну історію про пророка Йону, який замість того щоб йти проповідувати волю Божу в місто Ніневію, намагається втекти від Бога та своєї місії пророка, і в кару за це, опиняється у череві велетенської риби. Так само в описах життя деяких пророків можна помітити щось схоже з шаманським обрядом пересотворення. Наприклад, якщо взяти життєпис мусульманського пророка Мухамеда. За легендою, ангели розрізали його пополам, очистили тіло і лише після того він отримав дар пророцтва та став пророком Аллаха.

Обряд під час якого шаман спілкується з духами називається – камланіє. (це слово тюркського походження, кам на тюркській мові – шаман) Під час камланія шаман входить у транс або ж екстаз. Сучасна психологія (яка між іншим, останнім часом проявляє великий інтерес до явища шаманізму) такий стан шамана, коли він під час спілкування з духами входить у транс, називає по науковому – “змінений стан свідомості”. В цьому стані свідомість шамана розширюється, він бачить речі, які неможливо побачити в звичайному стані. Під час камланія шаман може стрибати на одній нозі, кататись по землі, танцювати гопака, бити в бубен, брати голими руками розпечене залізо, а може нічого не робити, просто собі лежати на землі, в той же час мандруючи з духами десь в інших місцях.

Бубен – особливий шаманський інструмент. Шаманами бубен сприймається як живе створіння, яке уособлює духа-помічника шамана. Без нього шаман губить свою силу. Якщо ж в шамана під час обряду камланія порветься бубен, такий шаман навіть може загинути.

Так виглядає типовий шаманський бубен, хоча в різних шаманів різні бубни.

А це очевидно бубен великого комп’ютерного шамана Біла Гейтса.

А це бубни комп’ютерних шаманів поменше.

Цікаву розповідь можна знайти в працях російського вченого етнографа Попова, який багато часу присвятив вивченню шаманської культури, живучи в тундрі серед чукотських племен.

В січні 1931 року під час сильної пурги не повернувся з тундри один з мисливців. Щоб його знайти, родичі мисливця звернулись за допомогою до місцевого шамана. Шаман погодився знайти мисливця, для цього він провів обряд контакту з духами – камланіє, увійшовши у транс. Перед тим шаман зав’язав собі очі, а з одягу мав лише сорочку, одягнуту на голе тіло. В такому одязі з зав’язаними очима шаман три дні бігав по тундрі, шукаючи загубленого мисливця. Температура в тундрі була щонайменше – 30 градусів по Цельсію з знаком мінус, шаман же бігав в одній сорочці, босим та ще з зав’язаними очима! Родичі мисливця весь цей час слідували за шаманом на нартах. Нарешті, на третій день вони знайшли мисливця, який холодний, але ще живий, лежав в снігу. Шаман же прекрасно себе почував і навіть не змерз!

Спілкуючись потім із вченим, шаман пояснив йому, що під час входження у транс він зав’язує свої фізичні очі, оскільки духи йому відкривають інші очі – духовні, якими він може бачити набагато краще та гостріше. Цими очима він і шукає втрачені предмети, зокрема людей. Також духи відкривають йому духовні вуха, якими він чує мову дерев, кущів. “Я і сам іноді дивуюсь, коли який небудь пеньок чи сосна дає мені вказівку куди йти та де шукати зниклого мисливця”, – каже шаман.

Для своїх одноплеменців шамани, передусім були лікарями, адже по віруванню багатьох первісних племен, будь-яка хвороба, що трапилась з людьми є наслідком негативного
впливу духів. А кому ще розбиратись з духами як не шаману? Також шаман є вісником волі духів, може бачити майбутнє, передбачити погоду. За віруваннями деяких племен шамани є провідниками померлих людей у загробний світ.

І на останок пропоную переглянути цікаве відео з обрядом камланія північного шамана.

Хоча сам обряд може бути показовим, для туристів. Варто зазначити, що в 1992 році в російському місті Якутськ відбулась міжнародна конференція з вивчення шаманства, але до участі в ній не вдалось залучити, жодного справжнього шамана.

P. S. Духи вещают: А еще некогда давно именно древние шаманы индейского племени майя (которое, к слову было весьма высоко развитым) породили страшное предсказание о том, что человечество ожидает конец света 2012. Поскольку знаменитый календарь майя заканчивается 21 декабря 2012 года. А значит, 21 декабря 2012 года нам всем настанет маленький каюк. Но пугаться не стоит, может просто майя надоело делать свой календарь и они остановились на том злополучном 2012 году.