Поезія хайку
Тихо, тихо.
Повзе слимак
По горі Фудзіяма.
(Кобаясі Ісса)
Хайку – особливий вид японської поезії, коротенький вірш, який складається лише з трьох рядків. (Японці не є багатослівними). В японській культурі поезія хайку надзвичайно популярна, і являє собою велику культурну спадщину цієї унікальної країни. “Краткость – сестра талана”, – саме в цьому полягає мистецтво поезії хайку – 3-ма рядками, (де всього кілька слів) передати велику гамму відчуттів та переживань людини. Поезія хайку появилась у середньовічній Японії як похідний жанр від іншого японського стилю поезії – ренга. Ренга з японської значить – нанизування строф і складається з двох рядків. Хайку значно многослівніша за ренгу. (Аж на цілий рядок!)
Великий вплив на японську поезію хайку та ренга мала традиція дзен-буддизму, яка прийшла до Японії із сусіднього Китаю. Монахи-послідовники традиції дзен, годинами перебували в безмовній медитації, мандруючи глибинами своєї підсвідомості, а коли повертались з такої мандрівки, описували свій досвід двома чи трьома поетичними рядками. Так і з’явилась поезія хайку.
Старый пруд!
Прыгнула лягушка.
Всплеск воды.
Ці 3 рядки написані легендарним японським поетом Мацуо Басе, скільки в них краси та символізму!? Їх можна потрактувати буквально: гарний ставок і жаба скочила у воду. А можна і дуже символічно. От уявив собі як Мацуо сидить у медитації біля такого ставку і тут раптом жаба скочила та відволікла поета з медитації. А може ніякого ставка і жаби в реалі не було, а ставок то алегорія розуму поета, який у стані медитації перебуває в абсолютному спокої, вода його чиста та прозора. Тут раптом думка прилетіла, (думка то і є жаба) сплеск води – пішли хвильки (теж думки), вода ставку затуманилась, медитації кінець.
Парящих жаворонков выше,
Я в небе отдохнуть присел, –
На самом гребне перевала.
Мацуо Басе був найвідомішим поетом хайку. Для японців Мацуо Басе те саме, що для українців Шевченко, чи Пушкін для росіян. Народився Басе (1644-1694) в сім’ї японського самурая. В юнацькі роки отримав хорошу освіту, та деякий час працював на державній службі. Однак життя держ. службовця було поету, немов тортури, і він скоро то кинув, та став вчителем поезії. Звичайно, окрім хайку, Мацуо Басе багато писав і звичайні вірші та прозу, але найбільше прославився саме завдяки хайку.
Це Мацуо Басе
Мабуть, щоб в повній мірі відчути красу поезії хайку, необхідно володіти японською мовою, а оскільки володіти нею трохи складно, доводиться читати переклади. Останнім часом поезія хайку стала дуже популярною не лише в Японії, а і по всьому світу. Багато людей з великим натхненням писали хайку на англійській мові. (особливо письменники-бітники у 50-х роках минулого століття, велике враження на них справив дзен, то і хайку вони увагою не оминули).
На території колишнього радянського союзу (тепер СНД) є велика спільнота людей, які захоплюється поезію хайку, та пишуть хайку російською мовою. До речі, люди, які пишуть хайку, називаються – хайдзінами. Нещодавно до Львова приїздили російські хайдзіни з міста Москви, та провели дуже цікаву лекцію – розповідь про поезію хайку, з літературними читаннями кращих віршів. Частково вони мене і надихнули на написання цієї статті.
Російські хайдзіни видали вже 4 альманахи, (збірники) куди ввійшли кращі твори поезії хайку російською мовою, серед авторів-хайдзінів є люди з Росії, України, Білорусії, Казахстану та інших країн колишнього радянського простору. Ознайомитись з тою поезією можна на сайті їхнього альманаху http://haikumena.haiku-do.com/
Ну і на завершення теж вирішив написати своє невеличке хайку українською мовою (а то російською пишуть, а українською ж теж треба). Отож, медитнув, почесав потилицю і прийшли такі слова
Сонце
На запах кави
Поїхав трамвай.
Вийшло справжнє хайку по Львівське.
P. S. Духи вещают: Подумалось, а ведь можно сочинить и маленькое бизнес-хайку, например такое:
Сидит менеджер на крыше
А в голове: паробарьер цена Киев
И ветер свищет…
2 thoughts on “Поезія хайку”
Хайку вразило! (Те, що про Львів).
Легко здогадатися!
Я, звісно, не Бозна-який поціновувач поезії – але символізм відчув чудово. Справді!
А скажіть, чи пише хтось із Українців хайку? Чи є хоч десь хоч пару (вже не питаю про збірника).
Орекуші радий що вам сподобалось 🙂 Щодо українскього хайку, то наскільки мені відомо у Києві є цілий гурток поціновувачів цієї японської поезії.