Сьогодні ми з вами, немов на підводному човні, будемо ниряти в глибини захоплюючої грецької міфології. Адже надзвичайно цікаві грецькі міфи є справжньою серцевиною релігії давніх греків. Саме слово “міф” з грецької мови може перекладатися як сказання, слово, розповідь або вчення. Так вже вийшло, що грецькі міфи то не просто цікаві історії, а і надзвичайно символічні послання, в яких закладено багато важливих речей. Може в цьому і полягає секрет такої великої популярності грецької міфології по всьому світу.

Одним з головних міфів є міф про створення світу та богів. Отож, спочатку був лише Хаос, і нічого окрім нього та темряви довкола. І стало тому Хаосу, мабуть, сумно самому і от вирішив він одного прекрасного дня (хоча днів тоді теж не було) стати джерелом Життя. І народилась тоді з Хаосу велика сила – Любов, або ж Ерос. І стала Любов-Ерос все оживляти та народжувати, так почав створюватись наш світ. Першою повстала богиня Гея – матінка Земля, широко розкинулась вона своєю могутністю, даючи життя всьому, що живе та росте на ній. (Зокрема і нам, людиськам) Також могутня Гея-Земля породила безкрайнє голубе Небо – Урана, і розкинулось Небо над Землею. Уран-Небо взяв Гею-Землю собі за дружину. (Деколи поетично кажуть, якщо йде дощ, значить Небо кохається із Землею, а оскільки в нашому Львові дощ йде трохи частенько, значить в нас просто дивовижний край кохання)

Шість синів та шість дочок було в Урана та Геї. Їхні дітки були могутніми та грізними титанами. Їх син, титан Океан породив всю воду, моря, річки, озера, океани. Титан Гіперіон із дружиною Теєю породили Солнце – Геліоса, Місяць – Селену, та ранкову зірку – Еос (або ж Аврору, в честь якої і був названий той клятий крейсер в Петербурзі, що стрілив раз, а 70 років радянської влади всіх ковбасило). Від титанів Астреї та Еоса народились всі зірки в нічному небі та всі вітри: суворий північний Борей, засушливий східний Євр, вологий південний Нот, та приємний західний вітерець Зефір.

Окрім титанів породила могутня матінка Земля трьох велетнів циклопів (хлопаків з одним оком) і зовсім великих велетнів, 50-голових та сторуких гекатонхейрів.

Десь так може вони виглядали. Ці велетні стали причиною великого конфлікту, бо зненавидів Уран-Небо своїх дітей велетнів та заточив їх в надра Землі, щоб ті ніколи на поверхню не виходили, та страдала Гея-Земля від того. І вирішила вона (мабуть в дусі сучасних феміністок) показати хто в їхній сім’ї головний. Викликала до себе своїх дітей титанів та стала їх переконувати повстати проти свого батька Урана-Неба. Та ніхто не наважився з них підняти руку на батька, окрім молодшого сина, хитрого титана Крона (все руйнуючого часу).

Крон (або ще Хронос, що і означає “час”) хитрістю скинув свого батька Урана з трону та забрав собі його владу. Богиня Ніч в кару Крону за цей вчинок породила цілу купу темних богів: Таната – смерть, Еріду – сварки, Апату – брехню, Кер – руйнування, Немесіду – помсту, та Гіпноза – сон.

Крон звісно не був певен, що влада назавжди залишиться в його руках. Він дуже боявся, що і проти нього повстануть його діти, та його спіткає та сама доля, як і його батька. Щоб того не трапилось, він велів своїй дружині Реї приносити всіх народжених дітей, яких він безжалісно проковтував. Жахливо було Реї бачити, яка доля чекає на її дітей. 5-ьох проковтнув Крон: Гестію, Деметру, Геру, Аїда та Посейдона. Останнього сина, яким був Зевс, вдалось врятувати, замість нього Рея підсунула Крону великий камінь, завернутий в дитячі пелюшки. Крон його спокійно проковтнув та не помітив, що його обдурили¹.

Тим часом маленький Зевс таємно ріс на острові Кріт, де місцеві німфи леліяли божественного малюка, годували його молочком священної кози Амалвеї, бджоли носили йому свій мед.

Виріс та змужнів могутнів бог Зевс. Він повстав проти свого батька Крона і заставив його відригнути своїх старших братів, проковтнутих тим раніше. Так почалась велика боротьба між богами та титанами, яка тривала 10 років, і ні одна сторона не могла здобути перемогу. Також деякі з титанів стали на сторону богів, і один з перших, був величний морський титан Океан. На допомогу богам прийшли циклопи, вони кували Зевсу блискавки, які той кидав з високого Олімпу на своїх ворогів титанів. Врешті решт, титани були переможені, боги-олімпійці скували їх разом та заточили у темний Тартар – місце одвічної пітьми.

Так боги на чолі із Зевсом стали правити цим світом, правда, поділивши свою владу, Зевс став правити небом та землею із своєї високої гори Олімп. Його брат Посейдон (він же і Нептун) став правителем морського царства. Аїд (або ж Плутон) став шефом потойбічного царства, світу померлих. Але головним поміж них лишався Зевс, грізний бог-громовержець.

Наступні частина буде присвячена грецьким богам.

P. S. А еще множество имен из древнегреческой мифологии воплотились в названии современных фирм и компаний, так что порой если вы думаете купить готовую фирму с расчетным счетом в Москве, то она вполне может быть названа в честь какого-нибудь греческого бога или богини, легендарного героя и прочая (например ООО «Персей», фонд «Меркурий», компания «Афина»).