Сьогодні в нас на календарі 1 серпня, а значить настав початок останнього літнього місяця, який на багатьох мовах носить римську назву – “Август”. Цей день є присвячений великому християнському святому, який носить назву цього місяця, а звали святого Аврелієм Августином. Августин один із найвпливовіших та харизматичних засновників християнської церкви, народився у 354-му році на півночі Африки у провінції Нумідія, (нині територія Алжиру) в сім’ї багатих римлян.

Мати хлопця звали Монікою, вона була віруючою християнкою, і мала великий вплив на маленького Августина. Однак його батько був затятим язичником, і теж мав значний вплив на сина, який нівелював християнські цінності, що намагалась причепити хлопцю мати. З молоду Августин отримав дуже хорошу освіту, вільно володів грецькою мовою, та латиною, багато читав, особливо полюбляючи праці класиків античної літератури.

В свої молоді роки, майбутній святий, (зрештою як і багато юнаків у всі часи) вів вельми розгульний спосіб життя, з активними вживанням спиртних напоїв в гучних веселих компаніях та залицяннями до вродливих дівчат. Від одного такого залицяння в нього (точніше від нього) навіть народився позашлюбний син. Проте в один прекрасний момент жага до знань та мудрості, яка палала у хлопці від народження, пересилила жагу до задоволень, таку характерну для юнацьких літ. Можливо, поштовхом стала прочитана книжка Цицерона «Hortensius», яка надихнула його на пошуки чогось вищого.

З усією силою своєї юнацької пристрасті, юний Августин пірнає у море філософської літератури, вивчаючи праці славетних грецьких філософів: Платона, Аристотеля, Плотина. Філософські пошуки приводять його до секти маніхеїв, яка бере свої початки від вавілонсько-халдейської релігії. В основі вчення маніхеїв лежить ідея вічної боротьби світла і темряви, добра і зла. На протязі довгих семи років Августин був адептом цієї секти. Однак вчення маніхеїв теж не змогло задовольнити допитливий, спрагнений до мудрості, розум Августина, що, врешті, привело його до великого розчарування у цій секті. Після того, як самий головний маніхейський жрець не зміг нормально відповісти на питання хлопця, Августин назавжди покинув маніхейство, а в подальшому став його непримиримим противником.

У 384-му році Августин відправляється до Мілану, де отримує запрошення стати вчителем красномовності. В Мілані він знайомиться з місцевим єпископом Амвросієм, і завдяки якому, знову відкриває для себе християнську мудрість. Особливе захоплення викликають послання Апостола Павла, які він активно читає в цей період свого життя. Через недовгий час він навертається у християнську віру, приймає хрещення і стає християнином. А оскільки Августин був на рідкість освіченим чоловіком, він досить скоро сам стає християнським єпископом.

Останні роки свого життя Августин присвячує активному проповідництву християнства. Зокрема він організовує кілька монастирських обителей, пише релігійно-філософські трактати, найбільш відомий з який “Сповідь”. На той час християнська церква переживала досить не простий період становлення, кругом точились релігійно-богословські суперечки, так звані “ересі”, які постійно розколювали тогочасну християнську спільноту¹. У своїх релігійно-філософських трактатах Августин доклав чималих зусиль, щоб перемогти “ересі”, та виробити загальну християнську релігійну систему, яка б об’єднала християнський світ. І йому це вдалось, саме тому його ім’я назавжди вписалось в історію, а самого Августина рахують одним із засновників християнської церкви.

І на завершення пропоную послухати гарну німецьку пісеньку про цього святого, “Лібер Августін”.