Богів в релігії давніх греків трохи багато, але всі вони є дуже цікавими і харизматичними особистостями. Варто зазначити, що боги грецького пантеону, навіть більше схожі на звичайних людей, ніж власне на богів. Як то кажуть, якщо боги створили людей за своєю подобою, то люди відплатили їм тою ж монетою. Словом, грецькі боги мають всі ті самі вади, що і звичайні смертні, часом вони такі ж самі заздрісні, пихаті, хитрі, (навіть підступні) люблять посваритись одне з одним¹, зробити якісь пакості і так далі. Може штука в тому, що через міфічні історії про богів, творці тих міфів, на прикладі богів, якраз і хотіли показати якраз багато чисельні людські вади і недоліки. Недарма в Євангелії написано: Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: «Я сказав: ви боги?» (Івана 10:34)

Отож, читаючи міфи про богів, не читаємо їх про богів, а читаємо їх про нас із вами, якось так.

Це скульптурне зображення грізного бога Зевса (Ермітаж, м. Санкт-Петербург) – головного патрона всіх грецьких богів, який велично сидить на троні у своїй божественній обителі на горі Олімп. Зевс – бог неба, блискавок, і самий верховний бог греків. То він розділяє добро і зло на землі. В правій руці Зевс тримає маленьку крилату панянку. Це Ніка – богиня перемоги, вірна соратниця Зевса, за її підтримки той у всьому добивається перемоги. (Зокрема в любовних справах, до яких Зевс великий ласун)

А це богиня Гера (ще відома як Юнона) – вірна дружина Зевса, богиня шлюбу, покровителька материнства. А ще Гера дуже ревнива, і є чого їй ревнувати, адже її божественний чоловік Зевс той ще ловелас та не аби який любитель піти на ліво (скочити у гречку), постійно зраджує Гері з різноманітними земними красунями. Тож ревнива Гера в багатьох міфах постійно намагається помститись своїм земним суперницям та їхнім героїчним синам (народженим від Зевса), таким як Геркулес, Тесей, Еней. Згадаймо Енеїду в перекладі Котляревського: “А Юнона, суча дочка, розкудахкалась як квочка”

Одною з найпопулярніших грецьких богинь є славетна Афіна. Саме на її честь було названо столицю Греції – місто Афіни, а сама Афіна вважалась покровителькою цього міста. Афіна – донька Зевса, богиня мудрості, за легендою, Афіна була народжена із голови Зевса. Сидів собі Зевс та й думи гадав, аж раптом голова його заболіла сильно-сильно. І тут з голови його почала вилазити мудра Афіна, яка виявилась не тільки мудрою, а й войовничою, адже народилась одразу в шоломі, та зі списом. Афіна стає покровителькою багатьох хоробрих і відважних героїв і воїнів, то вона помогла Персею перемогти Медузу-Горгону, підказує Одіссею ідею про троянського Коня, допомагає Гераклу та Тесею.

Цікавим грецьким богом є Аполлон. Аполлон був народжений від Зевса, та його матір’ю була прекрасна німфа Латона, яка звісно викликала не аби який гнів ревнивої Гери. Гера відправили страшного дракона – Тифона, щоб той переслідував вродливу Латону. Ховаючись, Латона знайшла притулок на острові Делос, де в неї народилось двоє божественних діточок: Аполлон та Артеміда. Після того як Аполлон виріс та змужнів, він відправився в мандри до печери страшного Тифона, та у двобої перемагає страшну потвору. На місці своєї перемоги Аполлон заснував храм на свою честь, потім навколо нього виросло давньогрецьке місто Дельфи, а храм став відомий як Дельфійський оракул. Аполлон став богом-покровителем науки, мистецтва, керівником муз. Часто Аполлона зображають з кіфарою (щось типу давньогрецької гітари) на якій Аполлон грає дивовижну божественну музику. Син Аполлона – напівбог Асклепій був видатним лікарем.

Артеміда – рідна сестра Аполлона. Стала богинею полювання, покровителькою лісів, лісних тварин, рослин. А ще завжди юна Артеміда продовжує лишатись незайманою та є символом жіночої цнотливості. Скульптурне зображення Артеміди у вигляді римського варіанту назви – Діани, зокрема є моєму рідному місті Лева, у самому його серці – на площі Ринок.

Арес – син Зевса та Гери, бог війни, та жорстоких битв. В давній Греції цей бог втілював ідеал хороброго воїна, хоча порівняно з іншими богами користувався значно меншою повагою. Це пов’язано з тим, що Зевс дуже не любив свого сина Ареса, через його жорстокість. У римлян Арес дістав назву Марса. Планета ж Марс була названа в честь цього бога, через те що її поверхня червоного кольору, як кров, яку так любив проливати на полі битви жорстокий Арес.

На цьому завершую першу частину оповіді про грецьких богів, адже їх є багато, і всі вони цікаві, тож продовження в наступних частинах.

P. S. Духи вещают: А еще все эти греческие мифы и захватывающие рассказы про олимпийских богов так и вдохновляют немедленно пойти в турагентство электросталь и купить тур на родину Гомера. Вот, правда, только не всегда финансы это позволяют, но если не позволяют, то можно путешествовать самым дешевым (точнее даже бесплатным) методом – силой воображения.