Депресія
Депресія з латинської мови перекладається, як давити, подавляти. Симптомами цієї психологічної хвороби є поганий настрій, відсутність радості, байдужість до життя, занижена самооцінка, апатія, тощо. Мабуть, не має в світі таких людей, в яких не було б цієї хвороби. Звичайно, депресія буває різною по формі і масштабам, від хандри (хандра – то найлегша форма депресії) до депресивно-маніакального психозу (тут вже територія психіатрії). А що таке взагалі депресія, чому вона виникає і як її уникнути і позбутись про це ця стаття.
Депресія – це агресія, направлена до самого себе. Таке визначення на перший погляд видається дивним, якщо депресія проявляється як апатія, то до чого ж тут агресія? Все діло в тому, що людська психіка не така проста річ, як може здаватися. Це великий і складний механізм, в якому багато різних колесиків, шестеренок, гайкових ключів і воно все крутиться, крутиться, крутиться. Шестеренки труться об колесики, від їхнього тертя в нас народжуються думки. Різні думки народжуються від різних колесиків і шестеренок. Більше того, ці всі колесики не прості бездушні куски металу, вони живі, і являють собою складну мозаїку нашої особистості. (Умовно цими колесиками є наші емоції, відчуття, передчуття, інстинкти.) Наше Я – це великий пазл, загадка, конструктор, що складається з багатьох частинок, часом ці частинки суперечать одна одній. Кожний раз, коли ми сперечаємось з собою, вагаємось у прийняті рішень, сумніваємось, в той момент одне наше Я бореться з іншим Я. А в середині тих всіх колесиків нашої психіки є одна дуже важлива деталь – совість.
Що таке совість? Мені дуже сподобалось таке її визначення, яке дала свого часу релігія Вуду: совість – це посол Бога. Або ж був ще такий афоризм Клайва Стейплза Люїза: – “Спочатку Бог говорить до нас шепотом любові, якщо його не чуємо, тоді голосом совісті, якщо і його не чуємо, тоді рупором страждань”. Кажуть, в деяких людей совість спить, можливо, але коли вона проснеться, їм буде не переливки. Коли ті всі колесика нашої особистості крутяться невпопад, вони тим самим сильно напрягають нашу совість (звісно якщо вона в цей момент не спить) і совість не може мовчати, вона злиться, вона кипить, і від цього кипіння йде їдкий пар, цим паром і є депресія.
Виходить, що депресія то не завжди погано. (Цікавим фактом є те, що багато видатних і творчих людей страждали важкою формою депресії, серед них Бетховен, Моцарт, Вінсент ван Гог, Уінстон Черчіль). Депресія – це просто сигнал про те, що з нашою особистістю не все в порядку. Так само, коли на нашому зубі є карієс, зуб починає боліти, і цей біль є сигналом того, що з зубом не все добре, на ньому карієс, ми йдемо до стоматолога і лікуємо зуба.
А з особистістю рідко в кого все в порядку, тому і багато людей неодмінно стикаються з цією психологічною хворобою. Щоб уникнути депресії треба добре розібратись в самому собі. Нажаль, сучасна психологія і психотерапія при лікуванні депресії, здебільшого лікують лише симптоми (тобто поганий настрій, апатію, занижену самооцінку, тощо) а не саму причину депресії. То все рівно, якби стоматолог при лікуванні зубного болю, знімав просто сам біль, але ніц не робив з його причиною – карієсом. Звісно, час від часу, зуб починав б боліти знову, і клієнт справно відвідував б тоді стоматолога на протязі багатьох років, платячи йому гроші за те, щоб той знімав йому зубний біль. Саме така ситуація і є в сучасній західній психології.
Але, щоб вирішити проблему треба виявити її причину. Що зараз і спробуємо зробити.
Першою і головною причиною депресії є беззмістовне життя, коли ми не знаємо куди йдемо (по життю), навіщо ми взагалі живемо, коли ми не задумуємось над тим, хто ми такі і яке наше призначення, в чому зміст нашого життя. В такому стані ми можемо жити доволі довго, і не зазначаючи депресії, – це лише говорить про те, що совість тихенько похрапує на бочку. Однак коли вона почне прокидатись, а вона почне, таку людину, звісно, буде ковбасити від депресії. До більшості людей велика депресія приходить у віці приблизно 40 років. В психології то ще відомо як криза середнього віку. Тобто 40 років – це вже не аби що, а екватор людського життя, з висоти якого людина може оглянути своє життя, свої досягнення, звершення, надбання. А що робити, якщо оглядати особливо нічого? Бамц!!! І депресія настала, то просто совість нарешті прокинулась, яка проспала весь той час, поки людина марнувала своє життя перед телевізором, п’янками-гулянками, і іншими бездумними розвагами. Виходи з цього стану є два: перший заглушити совість, а потім її знов усипити, хай собі дрімає. Для заглушення прекрасно підходить, горілка, вино, пиво (у великих кількостях), інші алкогольні напої, анти-депресанти, наркотики (але є ризик, що заглушиться не тільки совість, а взагалі життя). А другий вихід, який доволі простий – наповнити життя змістом. Деякі психологи радять людям з депресією знайти собі якесь хобі, на мою думку це абсолютно слушна порада, єдине, хобі має бути конструктивним, творчим (хобі по розпиванню пива в барі навряд чи підійде). А взагалі в світі є стільки всього цікавого, цікавтеся, захоплюйтесь і депресія омине вас стороною.
Хоча не зовсім так, щодо захоплення. Занадто надмірне захоплення може також привести до депресії. Взагалі, все що занадто, то нездорово. Отож, другою причиною депресії є розчарування, коли не виправдались наші очікування, захоплення або іншими словами, просто наші бажання не були задоволені, так як нам того хотілось. Ця форма депресії є не такою поганою як перша. В основному її переживають якраз молоді люди, ідеалісти, з палкими серцями, але яким однак бракує здорового глузду (так ще молоді, зелені) щоб тверезо оцінити ситуацію, в яку вони потрапили. Через це і трапляються розчарування, але якщо є розчарування, значить, перед цим було очарування. Як казав Уінстон Черчіль (здається) : “Хто в молодості не був революціонером, той не має серця, але хто на старості не став консерватором, той не має голови” Здоровий глузд приходить з роками, з часом і досвідом, та зважує нестримний ідеалізм. Тож періодичні перебування молодих людей в таких депресіях є цілком нормальними. Звісно, трапляються такі форми депресії і з старшими людьми, значить, здоровий глузд до них в гості не завітав, тут вже нічого не поробиш. Кращими ліками від такої депресії є час.
Ще є одна дуже небезпечна під форма цієї причини депресії пов’язана із неадекватною самооцінкою. Коли самооцінка завищена, чи навпаки занижена, це стає причиною хворобливих захоплень, які неодмінно будуть приводити до сильних розчарувань і важкої депресії. В багатьох відомих і талановитих людей (в основному музикантів) якраз часто трапляється така форма депресії, причина якої – завищена самооцінка, коли людина себе рахує пупом землі №1, генієм, суперзіркою. Об’єктом захоплення в такої людини стає вона сама, людина робить ідола з себе, звісно совість такого неподобства терпіти не може і лупить по повній. Доходить навіть до суїцидів та самознищення (Курт Кобейен, Джим Морісон, Джимі Хендрікс яскраві приклади)
І остання причина депресії пов’язана з життєвими втратами. Наприклад, коли померла близька нам людина. Тут нічого не поробиш, хорошими ліками від такої депресії є смирення перед долею, глибока Віра та час. На завершення можна пригадати слова молитви матері Терези, в якій була така фраза: “Господи дай нам сили прийняти те, що ми не можемо змінити, змінити те, що ми можемо змінити і мудрість відрізнити одне від іншого”.
P. S. Духи вещают: Еще избавиться от депрессии можно, если купить отличное новенькое лобовое стекло для хундай гетц, с помощью которого ваш железный конь станет не отразим, а любая депрессия испарится (на время).
7 thoughts on “Депресія”
Дякую автору за змістовну статтю, одразу ж помітно що людина має в цій темі толк.
Тепер своя думка. Дуже часто в людей виникає депресія по одній причині: вони не мають супутника (супутниці) по житті. Це дуже погано.
А чому так? А тому що молодість профукуєте пянками, всякими непотрібними речами і так далі. Потім дивишся а тобі вже 30. Тоді вже важко знайти знайти свою половинку, але реально.
З жінками те саме. Скільки є дівчат які мають активну молодість, перестрічаються з всіма з ким можна а життя пов’язати з кимось згодом не можуть.
І насамкінець найголовніше, щоб взнати якусь проблему людини треба з нею поговорити по душам. Запам’ятайте, інколи може бути все серйозніше чим ви думаєте.
Дякую!!!
Щодо другої половинки то тут все буває по різному, наприклад Піфагор одружився лише у віці 60 років (а до цього, весь той час все навчався та й навчався), його дружині було лише 20 років. І в них був щасливий шлюб, вони прожили разом 20 років, (у віці 80 років Піфагор помер). Дружина подарувала йому 3 дітей. Кохати в любому віці не пізно 🙂
Та нє)))) 60 років це не прикол. Ти вже старий, хватка не та:D.
Воробус! Ти мене в депресію вганяєш! Мені 30 і я нежонатий, то по-твоєму мені вже пора переживати?
Головне бути молодим в душі, якщо ти молодий в душі то і в 60 років будеш почуватися як в 20. А є і такі кадри, з яких і в 20 років все сиплеться, немов їм 60.
Пвс я на твоєму місці би вже переживав. Ще пару років і хто тебе схоче? 🙁 В смислі яка дівка. Вони скажуть хочу молоденького.
Воробусе, що я думав в твому віці, в тому числі і про женячку – зараз аж смішно згадати… А якщо дівчині потрібний “молоденький”, “багатенький”, “роспиздяйкуватий” чи ще якийсь там, але не потрібен САМЕ Я, не важливо під скільки її критеріїв я підпадаю, то все одно нічого доброго з того не вийде.