По автобану шлях в Брюгге займає приблизно годину часу, якщо їхати з вітерцем. Озираючи слабо холмисту рівнину, на якій, то промайнуть будинки, то підніметься дзвіниця, розумієш, що не довелося вживати екстраординарних зусиль для створення найгустішої дорожньої мережі в Європі. В стороні від міст фламандці живуть в щільно забудованих селах з франконських будинків з двосхилими черепичними дахами або на хуторах. Жінки по урочистих випадках надягають широкі довгі спідниці і вузькі кофти темного відтінку, кольорові шалі та чіпці, що нагадують перевернуту квіткову вазу. Букет, подарований на весілля, зберігають під склом. У будинках ще зберігаються пудові табурети, старі меблі, міцні широкі ліжка, що пережили не одне покоління. Під цими ліжками ховали обвуглене святочне поліно – оберіг від блискавки. У музеях збереглися щільні сюртуки і сукні з «вічними» мереживами, які надягали по неділях, щоб йти до церкви. У ту пору по селах роз’їжджали лялькові театри з мордатими ляльками, розігрувались нехитрі сюжети …

Католицькі свята у фламандців відзначають з національними особливостями. День св. Миколая відзначається настільки ж урочисто, як Різдво або день св. Мартіна (покровителя Галлії) у валлонів. Великдень – особливо веселе свято для дітей: вони збирають фарбовані пасхальні яйця, заховані дорослими в саду, усередині будинку. Обряд хрещення випереджається ретельним вибором хресних, які потім відіграють дуже велику роль в житті хрещеників. Особливо важливий обряд – перше причастя (конфірмація).

Буденне життя фламандських сімей, особливо в сільській місцевості, протікає замкнуто, хоча фламандці і славляться гостинністю. У цьому сенсі валлони, які святкують сімейні торжества, зустрічі з друзями в кафе і ресторанах, ведуть більш відкритий спосіб життя. Фламандці обожнюють прогулянки на велосипеді.

По праву сторону залишився Гент, колишня столиця графства Фландрского, де народився Карл V – наймогутніший іспанський імператор. З його стародавніми замками (XII-XIII століть), фортецею, величезним готичним собором, старовинною ратушею, на дзвіниці якої колись красувався могутній вічовий дзвін «Роланд», розбитий за наказом Карла, який позбавив Гент його вольностей. Старий канал з’єднує з морем місто, яке завдяки цьому не втратило свого значення. І ще, кажуть, навесні Гент потопає у квітах. Квіти – також любов фламандців.

На плоскій рівнині Брюгге виникає, як казка.

В далеком Брюгге мост Зеркал
Ему сверкал;
Мосты Ткачей и Мясников,
Мост Деревянных Башмаков…

Оскільки таких інженерних споруд у місті більше восьми десятків, повністю перераховувати їх знаменитому бельгійському поетові кінця 19-го століття Емілю Верхарну довелося б досить довго.

Вода тече, і її повільно поглинає тінь вигнутого моста Дзеркал. Відбиваючись в каналі, ламається зубчаста стіна будинків XVI-XVII століть, неначе виходять прямо з води. Ось і кругла башта, під якою простягнулося озеро Любові. Дочка ватажка піратів Мінна бігла з отчого дому до коханого, кинулася вплав і загинула …

Піратство – це актуально для найбільшого порту Північної Європи в XIV-XV століттях, де знайшли собі місце італійські купці і англійські шкіпери. Фландрські міста ніколи не входили в Ганзу, яка була територіально аж ніяк не середньовічною Об’єднаною Європою, а скоріше Німеччиною в межах 1939 року. Однак тут, як і в далекому Новгороді, були факторії ганзейцев, де вони накопичували товари … Але довгу затоку Звин поступово занесли піски, і з тих пір лише численні тихі канали та передзвін дзвонів собору Богоматері (XIII століття), однієї з найстаріших будівель Європи, нагадують про минулу велич. Тільки до нинішнього століття два канали з’єднали його з морем – у Аванпорт Зеебрюгге і у Остенде – порту, який ще в минулому столітті перетворився на відомий курорт. І місто з тих пір підросло.

Тут, біля стін собору, відбувається головна католицька хода Бельгії. Трапляється це в травні, в річницю події, що відзначається вже вісім сторіч. 1149 року фландрский граф Тьєррі Ельзаський отримав в нагороду за участь у другому хрестовому поході від єрусалимського патріарха флакон з частинкою крові Христа, колись зібраної учнями з його тіла. Для зберігання ампули в Брюгге була побудована особлива каплиця, і на протязі двох наступних століть кров ця щоп’ятниці починала пінитись, але потім чудо припинилось.

І ось цей-то флакон проносить по вулицях Брюгге процесія «Холі Блад» («Божої крові») з кількох сотень людей, одягнених у вбрання середньовічних ченців, лицарів і королів. Гарцюють латники, крокують лучники і прапороносці, розспівуються псалми. Десятки тисяч глядачів, тисячі туристів з різних країн милуються яскравим видовищем.

Здіймається над Гостинним двором («ла-кенхалле») дзвіниця «Белфрі» з курантами. На зорі своєї могутності, в 1302 році, місто силами піших ополченців та спішених лицарів перемогло французьку лицарську кінноту при Куртре. Вони укріпились на виступаючій кутом позиції і лицарські «кліщі» розкришили свої «зуби» об фламандську завзятість. Битва ознаменувала початок занепаду лицарського війська.

У пору зрілості, в XV столітті, – велике культурне досягнення: брати Ван-Ейкі, зображуючи своїх сучасників в якості дійових осіб в картинах на біблійні сюжети, поклали початок новій, нідерландській школі живопису. У древній будівлі госпіталю св. Іоанна – музей їх сучасника, іншого раннього «фламандця» – художника Ганса Мемлінга.

Дамме, колишній аванпорт Брюгге, майже злився з ним. Тут на цвинтарі є загадкова плита з напівстертим зображенням сови і дзеркала. Це, за переказами, могила Уленшпігеля. Втім, хіба може бути у нього могила? Цей вічний насмішник, хитрун, городянин, гез, що народився в Дамм, – герой народних казок і пісень. Живим, реальним його зробив де Костер в своїй книзі, написаній на основі історій про Уленшпігеля і реальних історичних хронік часів війни з іспанцями. Тіль – виходець з тієї епохи, коли жінки стрибали через багаття, щоб полегшити пологи, а переслідування перевертнів велося на офіційному рівні.

Автор: Максим Войлошніков.

P. S. А ще окремої уваги заслуговують фламандські весільні традиції, які сформувались на протязі багатьох віків. Чого лишень вартує конкурс на саме дотепне привітання на весілля, чи самі цікаві тамтешні весільні церемонії. Але це вже мабуть тема окремої статті.