Ось ми і пережили ніби то «страшну» дату 21 грудня 2012 року, на яку нам пророкували черговий «кінець світу» та глобальне форматування світоустрою. Як бачите нічого страшного в цей день не трапилось (а може таки трапилось, а я просто не помітив?) і ми плавно ось вже зовсім скоро розпрощаємось із 2012 роком (наробившим так багато галасу), який назавжди відійде в анали історії (най сі спочиває із миром), а попереду на нас чекає 2013 рік, зустрічаймо! 2013 рік за китайським гороскопом – рік змії. Цікаво, що змія, так само, як і пан дракон з минаючого 2012 року теж дуже цікаве та символічне чудовисько. Більше того, змія та дракон між собою далекі родичі, все таки вони як ніяк рептилії і того їх частенько плутають, скажімо, у давньому англійському перекладі Біблії короля Якова слова «змій» та «дракон» вживаються як синоніми. Або згадаймо поширений у християнському мистецтві сюжет про двобій хороброго лицаря Георгія Побідоносця із самим Сатаною, який виступає чи то в образі дракона, чи то в образі змія. Кого хоробро перемагав Георгій, дракона чи змія вже й точно не розбереш, ви як думаєте?

Але як би там не було, невмирущий образ змія посідає одне з важливіших місць нашого колективного безсвідомого та теж є частим гостем та героєм багатьох міфів, казок, легенд самих різних народів світу. І найцікавіше те, що ставлення до змія у тих самих чисельних міфах, казках, легендах дуже різне, а часом і діаметрально протилежне – від найбільшого втілення всесвітнього зла до образу космічної мудрості. От візьмемо наших предків – давніх слов’ян, окремі племена яких свого часу то поклонялись змію яко верховному Богу, то зробили з нього страшне чудовисько, відоме нам донині завдяки казкам – трьохголового Змія-Горинича. Або християнство, як знаємо з Біблії, сам Сатана, ворог роду людського саме у образі змія спокушає нещасну Єву скоштувати заборонений плід (зверніть увагу – не яблуко!) з дерева пізнання добра й зла, через що наші далекі предки були вигнанні з Раю.

Мікеланджело – вигнання з Раю.

А з другого боку вже у Новому Завіті, у Євангелії є такий момент, коли сам Ісус Христос промовляючи до своїх апостолів каже їм: «Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки» (Матвія 10:16).

Знову ж таки у єврейській (а по сумісництву і християнський) традиції Божий пророк Мойсей виводячи єврейський народ із Єгипту змагався з місцевими єгипетськими жерцями в тому чия сила крутіша, і одним із цих змагань було магічне кидання палиці на землю з подальшим перевтіленням тієї палиці на змію. В результаті палиця-змія пана Мойсея успішно з’їла аналогічні чарівні палиці-змії єгипетських жерців (себто Мойсей виявився крутіше) і це був один з дієвих аргументів для фараона таки відпустити єврейський народ з Мойсеєм на «прогулянку» у пустелю.

Мені здається, насправді ця вся історія з палицями-зміями не стільки реальна, скільки символічна, образна. Дозволю собі трішки пофантазувати на цю тему, а в колеги по фантазуванню візьму «татуся» сучасної психології пана З. Фрейда. Так от, як казав би дідусь Фрейд (а він мабуть і справді так казав у якійсь з своїх чисельних праць, які у мене не вистачило терпіння та часу проштудіювати) – змія це не що інше, а символ чоловічого дітородного начала, він же фалічний символ, його ж часом з гумором називають «однооким змієм» (що ж ви хочете, це ж Фрейд!), його ж дехто вважає «найбільшим чоловічим достоїнством», а маленькі хлопчики у пісочниці бажаючи більше самоствердитись міряються в кого він довший. Зрештою у більш дорослому віці чоловіки теж міряються, тільки вже іншими речами: розміром автомобіля, розміром гаманця, а то й інтелектуальним рівнем чи духовною просунутістю (але ми то знаємо звідки ноги ростуть).

Мойсей теж мірявся з єгипетськими жерцями своєю силою, але це вже була не просто сила його сексуальної енергії (яку пан Фрейд по науковому називав «лібідо»), а щось значно більше, Божественна сила, якою його наділив сам Бог як Свого пророка. І перемога мойсеєвого змія над зміями язичницьких жерців символізує одвічну перемогу Божественної сили над людською матеріальністю (уособленою в образі єгипетських жерців). Між іншим, у пізніших працях християнських аскетів та святих Єгипет (та Вавилон) частенько зустрічаються у символічному значенні, не як конкретна територія, а як символ матеріальної, мирської прив’язаності, а то й гріховної розпусти. Себто коли якийсь християнський аскет у своїх працях пише: «Безжально вбивайте єгипетських (як варіант вавилонських) немовлят» він зовсім не терорист, який закликає християнських подвижників вбивати справжніх невинних немовлят, просто під египетсько-вавилонськими немовлятами маються на увазі наші власні гріхи, які треба безжально вбивати та викорінювати всередині себе, причому робити це ще в самому зародку (поки вони немовлята).

А змія в цій всій історії символізує силу як таку, від звичайного фрейдівсько-еротичного лібідо і аж до всемогутньої Божественної сили, яка змінює світ, завдяки якій зникають та повстають світи. Фактично ця боротьба змій, Божественної, тої змії, що з’явився з палиці Мойсея, та інших змій, які повставали з палиць підступних жерців, ця боротьба триває всередині кожного з нас. А котра із змій переможе? Та котру будемо більше годувати. (перефразовуючи відому притчу).

Змія – завжди це пристрасть, але пристрасть може бути як руйнівною, згубною, так і навпаки, будуючою, навіть рятівною. (Саме тому у різних світових міфологіях, змія – то символ руйнівного зла, то символ життєвої сили та мудрості). І від того куди ми направимо своїх зміїв, свої пристрасті, матимемо відповідний результат. Бажаю всім файних результатів у прийдешньому 2013 році, а журнал «Пробудження» до настання року змії підготував ще кілька цікавих статей, присвячених головним героям прийдешнього року – змійкам, тож заходьте ще.