Є така гарна думка, яка звучить приблизно так: «Не може нещасливий зробити іншого щасливим». І знаєте, я з нею повністю погоджуюсь. Багато людей прагне знайти кохання, сподіваючись, що разом із ним до них в гості неодмінно завітає і щастя, але… Так, щастя та кохання – одвічні супутники, які завжди подорожують разом, але щастя часом буває таке непосидюче, що часом любить гуляти (чи то вештатись) само. Ото прийде воно до когось (може й до вас) в гості на чашечку чаю, як йому сподобається, то воно, можливо, покличе свою закадичну подружку – кохання. А як не сподобається, то одразу накиває п’ятами і тільки його й бачили….

За тими дещо метафоричними словами хотів донести просту (чи може для когось складну) істину – не варто чекати поки прийде кохання (разом із щастям) та зробить вас щасливим. Треба самому ставати щасливим, а як вдасться, то й кохання вже буде не за горами. І навпаки, кохання ніколи не прийде, якщо ви будете перебувати у перманентній депресії, жалості до себе любимого, апатії, ліні, страху та інших «приємних» станах. Та при цьому, чекаючи на Неї (Нього), прекрасну принцесу (чи принца), яка магічним чином з’явиться у вашому житті та зробить вас щасливим. Ні, не з’явиться, а навіть якщо і з’явиться, то одразу втече, побачивши ваш кислий вигляд у депресняку. Бо просто як вже було написано вище – не може нещасливий зробити іншого щасливим. Ці слова є істиною, причому не залежно від того, чи ми з ними погоджуємось чи ні, так є і все тут. Це можна сказати свого роду закон душевної фізики – подібне притягується до подібного, чи як гарно написано у одній Євангельській притчі про таланти: «Хто має, тому дасться, а хто не має, в того забереться навіть те що він має.» (Марка 4:25)

І щоб знайти кохання та мати змогу зробити щасливим іншу людину, треба спершу самому стати щасливим. А тут вже нам по допомогу приходить третій супутник солодкої парочки щастя та кохання – зрілість.

Що таке зрілість? Це точно не наш біологічний вік, бо часом буває, що й молодші люди є куди більш зрілими, ніж люди в літах. Зрілість це свого роду синонім мудрості, вік душі помножений на досвід. Зріла людина вміє цінувати те що має, радіти з малого, по філософськи ставитись до життєвих труднощів та негараздів (як же без них), за будь-яких обставин не впадати у відчай, завжди вірити та надіятись. (А де є віра та надія, там з’явиться і любов).

І коли щастя завітає в гості на чашечку чаю до такої людини (а воно обов’язково завітає), йому буде так файно, що воно й свою прекрасну подругу закличе. Щоб досягнути зрілості потрібна праця, праця душі, але ця праця сама вартісна та важлива з усіх праць, бо завдяки ній до вас в гості прийде щастя, а з ним і кохання. Як казала одна мудра бабця – «Справжнє кохання треба заслужити в Бога». Заслужити своєю працею, працею душі.

P. S. Духи вещают: Вот он, настоящий секрет любовной магии, хотите найти любовь – сперва станьте счастливим. И наоборот, не стоит искать любовь в надежде обрести счастье (ведь несчастный человек не в силах другого сделать счастливым), обретайте счастье и тогда найдете любовь.