Проблема зв’язку молодих мужчин зі старшими жінками не теперішня, хоча останніми часами вона все частіше виступає навіть у таких подружжях, де не лише матеріальний інтерес зближує молодого чоловіка до значно від нього старшої жінки. Колись молоденька дівчина шукала в подружжі зі старшим мужчиною опіки і духовної опори — сьогодні мабуть того самого шукає мужчина у жінки, яка вже з природи схильна опікуватися слабим і кволим, а нині вже і так духовно піднеслася, що може дати і моральну поміч. В літературному світі ця проблема не нова і в історії великих людей зустрічаємо чимало імен старших жінок, які мали величезний вплив на поетів, письменників, артистів.

Двадцятилітній хлопець, розмріяний неясним почуттям сили кохання, зустрічає одного дня сорокалітню приятельку. Усі страждання самітно прожитих літ, усі сподівання на майбутнє щастя, уся радість щедрої сучасності, які придавлені дрімали в ньому, зненацька прокидаються — і рвучою бистриною жалів, засмучення, мрій про буденність, любовної туги виливаються на кохану. Але вона підхоплює ті хвилі і вмілою рукою повертає їх у потрібне русло, щоб нагромаджена енергія не проливалася в порожнечу.

Цей двадцятилітній, нескладний, здоровенний, мало ще відомий молодик був Бальзак; жінка, яка принесла йому небуденне щастя — пані де Верни. Пані де Верни мала усі ті прикмети, які у жінки доспівають вповні щойно в полудні життя: щиро товариська, без відтінку заздрості і суєти — готова до послуг, не дбаючи про матеріальні вимоги дня. Вона була доволі багата, щоб тримати зв’язок, який таїв у собі велику трійцю кохання, материнства і приязні — дари, які збагачували Бальзака і які йому, як кожному творчому духові, помогли до повного розвитку; таких дарів не може ніколи дати молола дівчина.

Коли простежити життєві дороги геніальних людей, так вони багато більш цікавіші, ніж найсміливіший роман — це жива дійсність з кров’ю та подихом, сильніша ніж якийсь твір, написаний ними. І так та частина життя, в існуванні Бальзака, яку провів він з панною Верни, це наймогутніший роман — саме життя написало його. Розчарований невдачею своєї трагедії «Кромвель», по якій сподівався слави і грошей, зустрічає він пані Верни, жінку майже сліпого чоловіка і матір дев’ятьох дітей. Вона «торгує вівсом, рисом, збіжжям і пашею, бо по сорока літах додумалася, що гріш є всім».

Ця жінка, яка без радощів проживала при боці хворого, докучливого чоловіка, дістала в спадщину по батькові, німецькому музикантові з Весляру, артистичний хист; своєму шляхетському вітчимові завдячувала дитячим спогадами про Версальський двір; пережила французьку революцію, невдалу спробу порятунку Марії Антуанети, її смерть на ешафоті: перейшла наскрізь цілим тим середовищем і його звичаями. На 16-му році життя одружилася з дрібним шляхтичем, родила йому дітей, помагала провадити інтереси, щоб відтак, коли він занедужав, повести їх дальше на власну руку. Ця жінка, яка поетові стала музою, помічницею, матір’ю, коханкою, а може теж і літературною співробітницею, належала своїм вихованням і духовною структурою до кінця 18-го століття, століття найвищого розцвіту багатьох культур.

Дарма і питати, що спонукало цю жінку зложити все своє єство в жертву Бальзакові; своєю геніальною інтуїцією вона відчула всю велич його індивідуальності, попри всі його людські недоліки. Поет не міг її обманути. Вона зайнялася його заплутаними грошовими справами, не пощадила частини свого майна для його видавничої катастрофи, вона як мала дівчинка старалася впорядкувати його занедбані бухгалтерські книги.

І воно зовсім не важливо, що ця жінка на цілу четверть століття була старша від молодого поета. Вона була для Бальзака великою дамою, жінкою, життєві погляди і досвід якої промостили хлопцеві шлях з дрібноміщанського середовища до іншого світу. Їй завдячував Бальзак витонченню мистецького смаку — вона навчає його, відчуженого від людей і товариства, доброго тону — вона зробила з нього письменника, якого прийняли в аристократичних колах Сен Жермену. І ще більше зробила ця жінка заради творчих успіхів поета: вона вже в його молодечих творах, яких пізніший Бальзак відпекувався, відкрила великий талант і навчила поета відділяти чисте зерно від полови; вона дала йому — хоча Бальзак може і не відчував цієї педагогіки — субтельне, духовне виховання: вона втягнула його в сферу вищої одухотвореної культури.

Дрібні душі можуть посміхатися, що пані де Верни була вже бабусею, коли Бальзак її пізнав. Для нього вона була «Ділєкта», кохана, мати і помічниця. Її ім’я символізувало його працю, перші успіхи, благородне товариство; з нею нерозривно пов’язане ціле його життя. А коли вона, чим раз більше старіючись, відчула, що інші жінки увійшли в переживання її приятеля, вона дала йому волю і не втратила через те поета ні тоді, ні пізніше, бо ніколи його не тримала, і не в’язала собою, не неволила. І коли «чужениця», немов серафим, виринула на шляху Бальзака, коли його уява рвалася до незнайомої, в той час сповідався тій «новій» в листах повних захоплення: «Моє серце, моє серце вже раніше пізнало єдину в світі жінку».

Її образ проглядається в багатьох жіночих постатях пізніших творів Бальзака. Вона щедро берегла молоді пагінці на дереві життя поета; збирала перші овочі, які в її життєдайнім світлі доспіли. Вона була для Бальзака сповненням мрії, яка мучила Мікеланджело, Шекспіра, Флобера, бо не знаходили вони в жодній жінці тої великої гармонії духа, тіла і душі, яку малювала їм їхня уява.

Невмолима іронія долі: та інша жінка, яка в житті Бальзака мала відіграти таку визначну роль, «чужениця» пані Ганська, тільки так довго була його музою, доки не пізнав її особисто. Їх перша зустріч і пізніше подружжя – це немов страшна трагікомедія. Ділєкта ж вічно живе в сяйві поезії поета.

Автор: К. М.

P. S. Духи вещают: А еще женщины такого типа как муза Бальзака – госпожа де Верни бывают очень деловитыми, а часто и вовсе превращаются в настоящих бизнес-леди, имеют свой бизнес, часто мужской, (там строительство, автосервис), отлично решают мужские вопросы (скажем, знают где дешевле всего можно купить сотовый поликарбонат), и вообще очень бойкие и пробивные.