Традиційна тибетська медицина (ТТМ) заснована на вікових знаннях про здоров’я, які мають визначення в найширшому сенсі, тобто, даний вид медицини слід розуміти як комплексну систему про добробут, що характеризується гармонією, як щодо внутрішнього функціонування організму, так і у взаємодії між тілом і наявною частиною фізичного світу (що, звичайно, безсумнівно є невід’ємною частиною фізичного світу), в тому числі включаючи все те, що є на землі і у Всесвіті і за її межами.

Баланс у всьому – це найголовніша і центральна концепція TTM, так як балансу завжди передує гармонія. Ще однією центральною і баланс-орієнтованою концепцією TTM є поняття цілковитої підтримки циркуляції всіх життєвих аспектів, таких як, фізична і психічна рівновага, так само як і духовна рівновага. На вчення про духовний вимір глибоко вплинула релігійна система вірувань тибетського добуддійського напрямку – широко поширене вчення на сході – відоме як анімізм, або віра, яка вважає, що всі речі в природі, як неживі, так і живі, мають дух.

Згідно з давніми віруваннями тибетців, гарне здоров’я є результатом життя в гармонії з внутрішніми і зовнішніми життєдайними силами природи. Ця гармонія визначається як чиста і проста. Там де є постійний баланс, абсолютно немає місця для хвороби. Але там, де виникає дисбаланс, хвороба може дуже швидко пустити своє коріння на різні життєво важливі органи, ще задовго до того, як хвороба вкорениться. Саме тому TTM фокусує всю свою увагу на вивченні тіла і всіх його проявів, щоб завчасно виявити найменший дисбаланс і його витоки, що дозволяє завчасно вжити заходів щодо виявлення і запобігання в розвитку хвороби людського організму.

Також варто зауважити, що тибетська медицина зовсім не суперечить традиційній і не відкидає, наприклад необхідність прийняття ліків при певних хворобах. І принагідно зауважимо, що знайти потрібні ліки в Україні дуже зручно на сайті лики юа, це по суті всеукраїнський портал та довідник по всім лікарським засобам.

Історія

Стародавні тибетці з часом набули величезного джерела медичних, філософських та духовних знань про те, що представляє здоровий розум, тіло та дух, але тибетці, незважаючи на власний багатовіковий досвід, завжди були відкриті для отримання нових знань від інших, отриманих з інших подібних питань. Зі збільшенням контактів між Китаєм, Тибетом та Індією – особливо починаючи з початку IV століття нашої ери – до Тибету прибували нові товари та нові ідеї. Серед нових індійських вчень, які були запозичені в Тибеті були Буддизм і Аюрведична Медицина, причому остання широко пов’язана зі знанням про здоров’я, суть якого полягає в підтримці балансу, що є в якості основної заповіді аюрведичної медицини.

У другій половині VII століття і на початку VIII століття, тибетці, будучи відкритими людьми для будь-яких знань, запросили інші народи, що володіють знанням, прийти і поділитися з ними своїм джерелом знань про здоров’я – про те, як краще зберегти його, які превентивні заходи слід вжити, якщо щось піде не так. Спеціально організовані зустрічі – або як у нас зазвичай називають конференції, були проведені таким чином, де зібралися медичні вчені різних наукових ступенів (має визначення в найширшому сенсі) з сусідніх країн, таких як Китай і Індія, а також з таких далеких місць, як Персія, Аравія і Греція, приїхали до Тибету представити свої новаторські ідеї щоб, обговорити їх і подискутувати з іншими вченими-медиками, які зібралися на з’їзді.

Ті медичні вчені, чиї ідеї і методи були найбільш привабливими були запрошені залишитися в Тибеті і практикувати свої методи, а також навчити цим методам тибетських неофітів. Таким чином, Тибет отримав колосальне джерело знань завдяки своїй тактиці дипломатичних відносин з країнами всього світу. У свою чергу, TTM розроблена і вдосконалювана в Тибеті мала величезний вплив, особливо на своїх найближчих сусідів, Китаю та Індії.

Обсяг знань ТТМ, кодифікований в XI столітті, являє собою зараз синтез елементів знань про здоров’я з Тибету, Китаю, Індії, Персії, Аравії та Греції, знань які посилаються на певне число показників, таких як вивчення пульсу і показники сечі (“визначення причини виходячи з наявних показників”) сприятливе використання певних видів трав і мінералів, з метою протидії дисбалансу або відновлення балансу, коли він порушений, а також використання фізичних методів лікування, таких як голковколювання і припікання.

Основоположні медичні концепції, які лягли в основу TTM, такі як Буддизм сам по собі, вважають, що всі хвороби виникають з одної з трьох “шкідливих” деструкцій: сліпої прихильності до чого-небудь (неприборкане бажання), такої руйнівної складової як надмірна неприязнь (ненависть) і невігластво.