Дракони в міфології та символізмі
Ще зовсім трішки і настане новий 2012 рік, який за китайським гороскопом вважається роком дракона. Як на мене, дракон – найцікавіша (і найбільш екзотична) істота поміж всіх інших героїв китайського гороскопу. Дійсно, куди там зайцю, свині, чи навіть тигру рівнятись до драконів, які на відміну від всіх інших представників фауни не реальні, а здебільшого міфологічні (хоча хто їх знає, тих драконів). Живуть дракони переважно в казках, міфах та легендах (однак є ще особлива порода драконів, які косять під людей, і живуть в нашому світі, чимало таких драконів водиться у податковій адміністрації, Українській верховній зраді та серед державних чиновників різних високих рангів ну і ще іноді у вигляді тещ). 2012 рік очевидно зовсім не випадково є саме роком дракона і на його передодні просто гріх не написати щось цікавеньке про тих дивовижних істот – драконів (а цікавого про них є дуже і дуже багато)
Дракон – одна з найпопулярніших міфічних казкових істот, адже дракони присутні у міфах та казках практично всіх народів світу – чи то в українських казках, чи китайських, чи арабських, чи ескімоських, чи грецьких міфах, всюди десь там, в якійсь казці ми обов’язково зустрінемо дракона, а то й не одного. Така популярність драконів у народному фольклорі призвела навіть до появи цілої науки, яка вивчає драконів – драконології.
Характерними ознаками та рисами дракона є вміння літати, наявність кількох голів, вогняне дихання, розумність (тим більше, як не буди розумним, коли кілька голів маєш, одна голова добре, а три ж краще). Важко точно сказати, звідки взагалі взявся образ дракона, очевидно, він є однією з невід’ємних частин колективної підсвідомості людства. Тому драконячий образ (по розумному – архетип) тусується у чисельних казках абсолютно різних народів та культур.
Трьохголовий Змій Горинич – популярний герой слов’янських казок.
До речі щодо зміїв, часто драконів плутають із зміями. (Горинич тому свідок, бо ніякий він не змій, а самий, що не є порядний дракон). Але дракони, та змії є рептиліями, значить вони між собою так чи інакше родина, через то деякі дослідники драконології їх не розділяють (А деякі розділяють). У християнській традиції змій (той самий гад, який свого часу спокусив Єву) просто перетворився на дракона. У давньому англійському перекладі Біблії короля Якова слова «змій» та «дракон» використовуються як синоніми. А дракон (чи змій?) як втілення самого Сатани, був славетно переможений хоробрим лицарем – святим Георгієм Побідоносцем.
Битва святого Георгія з драконом. Паоло Учелло 1456 рік.
Тема битви дракона з якимось хоробрим лицарем (зазвичай Георгієм), є дуже популярною у живописі, скульптурі, архітектурі, у різних казках, настільки, що мені чомусь навіть стає шкода тих бідних драконів, яких то і діло тлумлять всякі хоробрі лицарі (взагалі їх скоро треба буде у червону книгу занести).
Богатир Добриня Нікітіч і щойно вбитий ним бідака Змій Горинич.
Зовсім інше, діаметрально протилежне відношення до драконів на далекому сході, у Китаї, Японії, Кореї. Якщо у європейських казках та легендах дракон, як правило, страшне чудовисько, яке кругом себе сіє хаос та руйнування, (а на обід понад усе полюбляє поласувати вродливими непорочними дівчатами) то його китайський колега куди більш цивілізований. Взагалі китайський дракон, як правило, вегетаріанець – харчується виключно вегетаріанцями, філософами та всілякими езотериками , може тому він такий розумний. Так, так китайський дракон дуже розумний звір (не то що Змій Горинич) і в китайських казках та міфах він є зовсім не поганим, а навпаки дуже добрим, справедливим та мудрим чудовиськом, часто помагає простим людям своїми мудрими порадами та консультаціями. Більше того, у китайській міфології та культурі дракон виступає символом чоловічої сексуальної енергії, (відповідальної за дітонародження, між іншим) та захисником обителі богів.
Китайський дракон на дерев’яній гравюрі, 19-те століття.
З давніх давен китайці шанують та оберігають своїх драконів, на честь них навіть встановлено щорічне спеціальне свято – «день драконіх човнів», яке святкується на початку літа. Аналогічне поважне ставлення до драконів у сусідніх країнах – Японії, Кореї (що не дивно, адже вони зазнали величезний культурний вплив з Китаю).
Пам’ятник дракону у Сеулі, Південна Корея.
Але повернімось до драконів у наших європейських казках, як знаємо в будь-якій казці є чимало мудрих повчальних символів та алегорій (Сказка – ложь, да в ней намек, добрым молодцам урок). Одним з таких повчальних символів і є наш сьогоднішній герой – дракон. (а зараз почнеться філософія з езотерикою). Отож, міфологічний дракон у казці символізує випробовування, через, які потрібно пройти герою, щоб отримати дорогоцінний скарб. (Тільки не подумайте, що герой – це якийсь чувак-лицарь, що десь там, у казці скаче на коні, зовсім ні, героями є всі ми разом взяті, адже кожен є героєм власного життя, хіба ні?) У казках, як правило, дракони полюбляють збирати біля себе величезні скарби золота та коштовностей (бо жадібні вони страшенно).
Дракон Смоук із чудової казки Д. Толкіена «Гобіт» спочиває на купі золота, нечесно відібраного у працелюбних гномів.
Або замість золота дракони ще люблять викрасти якусь надзвичайно вродливу принцесу (чи просто панянку) за яку любому нормальному хлопу просто гріх не вступити з драконом у смертельну сутичку. Приз, який отримає герой після перемоги над драконом (чи то вродлива панянка, чи золото з коштовностями, неважливо) символізує ні багато ні мало – безсмертя душі. Але, щоб його отримати пройдеться здолати випробовування – перемогти дракона, який насправді живе в середині кожного із нас, дракон – це наша грішна природа, егоїзм, чисельні гріховні пристрасті та вади – лише різні голови того багатоголового внутрішнього дракончика, якого нам аки лицарю рано чи пізно доведеться перемогти (або піти з драконом на пиво). Отак то, бажаю всім успішної перемоги, а як ні, то домашнім драконам мої привіти у прийдешньому 2012 році дракона.
P. S. Духи вещают: А еще драконы вполне могут быть далекими (или близкими) родственниками динозавров – таких громадных рептилий, которые некогда (если верить археологии и палеонтологии) населяли нашу зеленую планету.
12 thoughts on “Дракони в міфології та символізмі”
Для мене 2012 рік має стати переломним. Хто знає про що я, той знає. Або туди, або туди назад дороги нема.
А щодо драконів, пам’ятник такий нічого, чи то навіть скульптурка))))))
А Горинич рулить))))
А що Воробусе женишся у 2012 році? 🙂
Дракон
Есть старый рассказ об охоте на змей:
Внемли и понять его тайну сумей!
Охотник старался змею изловить,
Чтоб ею людей на базаре дивить.
Без отдыха шел он весь день напролет,
Блуждал по горам, где сугробы и лед,
И, жаждой наживы все дальше влеком,
Вдруг видит: валяется мертвый дракон!
Сколь мало о людях мы знаний имеем,
Сколь часто дивимся драконам и змеям!
Мы – высшее чудо и гордость Творца —
Готовы на гадов глазеть без конца:
За то и лишаемся мы благодати,
Забыв об Адамовых сане и стати!..
…Охотник был счастлив, он гордо сказал:
«Возьму я дракона с собой на базар,
Небось, о подобном чудовищном гаде
Ни разу не слышали люди в Багдаде!»
Дракон был ужасен, огромен, тяжел
И толст, словно древнего дерева ствол,
И долго охотник отвратного гада
Волок: ведь его ожидала награда!
И вот, наконец, из последних он сил
Ту жуткую тварь на базар притащил.
Но в туше ужасной таилась угроза:
Дракон не издох – лишь застыл от мороза.
Чтоб чудо увидеть, сошлись все и вся,
Добывшему змея монеты неся.
И сотни и тысячи – стадо людское —
Вкруг змея сновали, не зная покоя.
Охотник, безмерно гордясь, делал вид,
Что страшный противник им в битве убит,
И, чтоб убедить всех глазеющих в том,
Связал он дракона толстенным жгутом.
Однако же солнце все выше всходило,
Согрело дракона, в нем жизнь пробудило:
Змеиною злобой душа распалилась,
И тело огромное зашевелилось!
И дали зеваки тогда стрекача,
Безумно крича и упавших топча.
Услышав же вопли и стоны людей,
Порвал свои путы чудовищный змей —
И с ревом взвился, словно вихрь, над толпою,
Почти полумертвой, от страха слепою!
Вот тут-то ловец себе задал вопрос:
«Ужель свою гибель с горы я принес?!»
И впрямь его змей разъяренный схватил,
Как зайца, разумную плоть проглотил,
И, морду подняв, завывая от злости,
Прижался к столбу и смолол его кости…
…Ты хочешь понять, в чем великий секрет
Твоих неудач, и болезней, и бед?
Для злой твоей воли обилье невзгод —
Спасительный хлад, усыпляющий лед!
Ты буйством страстей свою душу не грей,
Пусть спит, леденея, прожорливый змей!
Ты сердце соблазнами в грех не вводи,
Дракона застывшего не разбуди!
Проснется – тебе его не усыпить,
Напрасно ты станешь молить и вопить!..
Ще такий гарний вірш суфійського поета Румі пригадав.
Павло, думаю тебе вженити)))))))))))
Та невже, шукаеш приводу випити чвертку 🙂
Що ти мелеш??? яка чвертка???? 😛
Пана П треба оженити)))
Та невже 🙂
Пане Воробусе, щось ви таким жорстоким віршем розродилися. А мені подобається дракон “бойся бой”, який став горобчиком і став цвірінькати.
Та то не Воробус вірша написав, і не я, а Румі – класний мусульманський поет, який жив у середньовіччя, вірш дуже симвлоічний – дракон символізує наше Его, яке проснулось від льду і згамало бідного мисливця – душу. Якось так.
як Ви тоді поясните той факт цитую доповіді архіологічних розкопок:
“10.06.2008р. Після тривалих досліджень в Альпійських печерах ми натрапили на скамянілість котра нагадує міфічну істоту котрих ми називаємо”ДРАКОНАМИ”. Після ретельного огляду одного з лабіринтів ми натрапили на ще цікавішу картину, ми знайшли обгорілі тіла в рицарських обладунках, те що було виявлено далі нашу команду здивувало більше всього ми натрапили на дитинча дракона, після сканування скамянілостів драконів було виявлено що в правому мішечку серця дракона знаходився уламок меча. Коли були оглянуті тіла людей ми знайши заманого меча частина якого и знаходилась в серці дракона. “
Alex цікаві такі археологічні розкопки, а дайте но будь-ласка на них лінк. А тож немов із якоїсь казки вони: обгорілі тіла в рицарських обладунках, зламаний меч в сердці дракона. Може то ви самі придумали?