За останні десятиліття накопичилася величезна література, присвячена загадці Стонхенджа – гігантського пам’ятника кам’яного віку в південній частині Англії. Археологічна реконструкція показує, що цей монумент, споруджений, мабуть, між 2000-1500 роками до н. е., представляв собою коло, утворене вертикально встановленими кам’яними блоками, які були увінчані горизонтальними кам’яними пластинами на зразок величезних воріт. Порівняно недавно археолог Обрі виявив, що по зовнішньому периметру споруда була оточена кільцем з 56 рівновіддалених один від одного ям.

Осторонь від Стонхенджа лежить так званий підпяточний камінь. Якщо в день літнього сонцестояння встати в центрі споруди і подивитися на камінь, то саме в цій точці горизонту можна спостерігати схід.

До сих пір вважали, що «ями Обрі» використовувалися в якості календаря, заснованого на 56-літніх циклах сонячних затемнень.

Нещодавно співробітники лабораторії прикладної фізики університету Джонса Хопкінса (штат Меріленд) прийшли до переконання, що «ями Обрі» використовувалися не як розклад сонячних затемнень, а як місячний календар.

Вчені виявили існування 111 або 112 місячних циклів, які збігаються з молодиками в літню пору.

Звідси і виникло припущення, що стародавні жителі Стонхенджа вміли передбачати молодика, використовуючи для цього коло, що складається з 112 ям. Якщо ж удвічі менша точність задовольняла їх, вони могли обійтися і 56 ямами.

І, нарешті, ще одна версія. Можливо, там жили 56 сімей, кланів чи інших суспільних груп, які мали відношення до будівництва Стоунхенджа і отримали право вирити по ямі, щоб проводити в них ритуал кремації. Суперечки навколо кілець Стоунхенджа тривають.