Навряд чи існує в світі картина більш відома, ніж знаменита “Джоконда” Леонардо да Вінчі. Всю світову пресу двічі за останні сто років обійшли повідомлення про викрадення цієї картини, про те, яким чином її розшукували і знову повертали до Лувру, в паризький музей, де вона зберігається. Загадковій посмішці «Мони Лізи», творчій історії картини присвячені десятки статей і книг мистецтвознавців. І хоча посмішка Джоконди знайома мільйонам людей, і той, хто хоч один раз її бачив, не забуде ніколи, самим загадковим, як з’ясовується тепер, є інше: чому протягом століть цей портрет вважається портретом Джоконди?

Це не парадокс. У всякому разі, відомий знавець творчості Леонардо да Вінчі, професор М. А. Гуковський, вже давно звернув увагу на той факт, що на картині майстра зображена жінка не дуже молода. Між тим, за відомостями, що дійшли до нас, Монна-Ліза, дружина купця Джокондо, в ту пору, коли да Вінчі писав її портрет, була молодою, їй ледь минуло сімнадцять-вісімнадцять років. Але це не все. Новітні дослідження показали, що луврський портрет написаний не в 1503 році, як вважалося раніше, а в 1513. У ту пору Леонардо давно вже покинув Флоренцію. В одного письменника XVI століття збереглися відомості про те, що Леонардо зобразив Джоконду у вигляді богині весни Флори, прикрашену квітами. Письменник посилався при цьому на свідчення Франческо Мельци, учня великого майстра.

У Петербурзі, в Ермітажі, давно вже знаходиться картина, відома під назвою «Коломбіна». На ній зображена молода чарівна дівчина у розквіті своїх сімнадцяти-вісімнадцяти років. В руках у неї – квіти. Автором цієї картини вважався до останнього часу Мельци. Але ретельний аналіз за допомогою інфрачервоних і ультрафіолетових променів показав: картина була в основному написана Леонардо, а Мельци тільки закінчив її.

Дослідження ще не доведене до кінця, але є підстави вважати, вважає М. А. Гуковскій, що істинний портрет Джоконди “Коломбіна”, здавна знаходиться в Ермітажі.

А луврський портрет? Він, безсумнівно, належить пензлю Леонардо да Вінчі. Але тільки, наскільки можна судити, на ньому зображена зовсім не Джоконда, а якась знайома одного з міланських герцогів, з прохання якого майстер намалював цю картину. Недарма ж в старих каталогах вона значилася не під ім’ям «Джоконди». Джокондою її назвав абат Дан, хранитель замку Фонтенбло, в якому до Лувру зберігався портрет.

P. S. Духи вещают: Все-таки здорово, что когда-то не было фотоаппаратов, и людям желающим увековечить себя в века, приходилось заказывать художникам свои портреты (но зато благодаря этому мы имеем множество художественных шедевров, включая и легендарную Джоконду). Хотя и некоторые фотографии порой имеют не меньшую художественную ценность, чем даже некоторые картины, особенно если фотографии старые, сделанные искусным фотографом и хранят дорогую память. К слову, на сайте http://shop.familyspace.ru/service/photo_correct можно заказать ретуширование старинных фотографий, отреставрировать их, дать им вторую жизнь. Ибо фотография – тоже великое искусство, фотография – младшая сестра живописи.