Сьогодні на нашому сайті цікаве інтерв’ю з керівником та організатором громадської організації “Плече”, діючим психіатром Ларисою Вікторівною. ГО “Плече” – волонтерський та соціальний проект, головна мета якого – допомога людям з ментальними порушеннями адаптуватись у людському соціумі, знайти друзів та однодумців, задовольнити потреби у живому спілкуванні та взагалі відновити навички повноцінної участі в суспільному житті.

– Доброго дня Лариса Вікторівно, як давно ви працюєте психіатром?

Працюю психіатром з 98-го року, з проходження інтернатури, в диспансері з 2006 року.

– Чи подобається вам ваша робота?

Звичайно, дуже подобається. Працюючи психіатром з кінця 90-х років зрозуміла, що мені не достатньо простих академічних знань – фармакотерапії, клінічної психології. Тому я паралельно проходила навчання у Львівському навчальному психотерапевтичному проекті в психоаналітичній групі, навчання в якому дуже допомогло мені особисто і допомагає в моїй роботі. Як то кажуть: «Пізнай себе – пізнаєш світ».

– Розкажіть, як прийшла в голову така класна ідея – організувати ГО “Плече” і як давно вже існує ця організація?

Я вже працювала тут в диспансері, і в якийсь момент в нас був такий круглий стіл з представниками кафедри, ми мали дискусію стосовно того, що психіатри не повному обсязі дають допомогу, ту що потребує пацієнт. Пацієнт приходить раз в місяць, чи два рази в місяць, (хай навіть п’ять раз в місяць) але всі інші дні він лишається за кадром, і ми не знаємо, що з ним відбувається. Ми виписали рецепт на препарат, він отримав, ми проконтролювали, записали, що він отримав. А як він проводить свій вільний час, чим займається, яке коло його інтересів, які його потреби взагалі, які в нього умови проживання, того всього ми не знаємо. І якось поступово виникла така ідея створити організацію неурядову, яка могла б розширити коло роботи не тільки з надання медичної психіатричної допомоги, а ще й соціальної. Ідеєю нашою було – створити місце зустрічі для таких пацієнтів, де вони могли у свій вільний час, в проміжках між відвідуванням лікаря, спілкуватися, обговорювати свої проблеми,плани,труднощі, тощо.

І от ми так і зорганізувались в тому напрямку та створили таку організацію “Плече”, як центр соціальної реабілітації та адаптації для людей з ментальними порушеннями. Тут є не лише психічно хворі люди, які стоять на обліку, тут можуть бути будь-які люди, які мають проблеми ментального характеру, які якось не змогли адаптуватись в сьогоднішньому житті, яким на даному етапі потрібна якась підтримка, допомога, які почуваються самотніми, яким потрібно «плече» (власне тому так і назвали нашу організацію -“Плече”).

– Чим зараз займається ГО Плече, які напрямки діяльності та діючі проекти?

Ми існуємо більше трьох років, зараз намагаємось структурувати свою роботу, створити таку свого роду концепцію надання соціальної реабілітаційної допомоги пацієнтам. Плюс налагоджуємо стосунки, контакти і партнерство з іншими установами, які також працюють в тій сфері. В нас є певні напрацювання. Так, наприклад ми вміємо непогано робити відкритки, ляльки,оформляти пляшки, бокали, та багато іншого. Зараз ми шукаємо місця для реалізації нашої продукції. Що буде заохочувати нас до вироблення наступних «шедеврів». Ми розширюємо своє поле діяльності, пробуємо виходити в соціум. За межі диспансеру з метою інтеграції самих пацієнтів та проведення психоедукаційної роботи серед громади міста. (Подумалось, что было бы здорово, если бы к помощи этой волонтерской организации подключились различные богатые компании и корпорации, ведь если послушать корпоративное общение, то все компании пропагандируют гуманистические ценности, а реальная их помощь была бы практической реализацией этих самых ценностей. Примечание редактора).

– Які плани щодо майбутнього організації?

Плани звісно грандіозні (сміється). Нам важливо, коли в нас є фінансування, тоді в нас більше активності. Але є речі, які ми робимо перманентно. Плани – приймати активну участь у різних конкурсах громадських організацій з питань соціально-культурних проектів, залучати до проектів більше молоді, мати завжди ресурс людей. Хочемо створити такі центри в кожному районі міста, для зручності добирання відвідувачів, мати банк волонтерів, людей завжди готових допомогти. Адже персонал, який працює в диспансері, не може здійснювати соціальний супровід, не є пристосований для такої роботи, плюс немає таких штатних одиниць як реабілітолог чи соціальний працівник. Все що робиться в нас в реабілітаційному центрі, все робиться на волонтерських засадах. Це люди просто в свій вільний час приходять і працюють.

Однак, важливо. що багато хто знає – таке місце є, що можна завжди прийти, тебе тут почують, зрозуміють, і це дуже важливо. Тож в планах в нас створення центру для реабілітації, який би був на постійних професіональних засадах.

– Чи допомагає вам у вашій роботі наша держава, місцева влада, якісь спонсори чи фонди?

Допомагають, коли ми організовували день психічного здоров’я (10 жовтня) то міська рада нам дуже допомогла, забезпечили інформаційну підтримку. Маємо плідну співпрацю з «Самопомічю».

– На завершення, що можете побажати нашим читачам?

Бажаю всім щоб ми всі були милосердними, а милосердя – це любов, тільки це врятує наш світ, бо все що ми робимо, ми робимо з любов’ю до ближнього. Бажаю бути милосердними.

Дякую Ларисі Вікторівні за цікаве інтерв’ю і бажаю організації Плече подальшого розвитку у їхній такій потрібній та не простій діяльності.

P. S. Окрім всього цього можна придбати вироби зроблені руками пацієнтів Центру реабілітації та соціальної адаптації, який знаходиться на базі психоневрологічного диспансеру у м. Львові по вулиці Коціловського, 30, на 3 поверсі. Запрошуємо відвідати, для ознайомлення з нашою роботою. Тут можна замовити щось для себе та своїх друзів, родичів: різдвяні подарунки, відкритки, будь-які інші вироби, які зроблені руками, є аутентичними та неповторними.

Контактниі телефони центру 2761335, 0679473018 або 0974921999 Емейл: larvikt@gmail.com

Журнал Пробудження запрошує своїх читачів з міста Львова при нагоді завітати до центру та придбати якісь файні вироби до свят (навіть цим ви суттєво допоможете), а може і долучитись до волонтерської діяльності центру (як будете відчувати таке покликання душі). Милосердя врятує світ.