Плем’я догонів живе на заході Північної Африки: поблизу кордону Малі і Верхньої Вольти (район Санга). Їх територія колись була французькою колонією. З 1931 року почалося багаторічне систематичне вивчення племені невеликою групою французьких етнологів, з Марселем Гріол на чолі. Обсяг і значимість знань догонів, зосереджених в міфі, прояснилися лише після того, як Марсель Гріоль, а після його смерті його найближча співробітниця Жермен Дитерлен, рішенням старійшин племені були посвячені в «глибоке знання». На відміну від загальнодоступного «легкого знання», «глибоке знання» містить закінчену загальну систему світобудови і доступно тільки тим, хто удостоївся найвищого ступеня посвяти.

З космологічним міфом догонів я познайомився по роботі М. Гріоля і Ж Дитерлен «Блідий Лис», опублікованій в Працях інституту етнології при Паризькому університеті (1963 р.). Ні в одній з відомих мені релігійних версій про створення світу немає такого оригінального викладу цього акту, так само як акту створення предків людини, принесення одного з них в жертву для очищення Землі і завершення на цьому створення перших людей. Згідно з міфом, спочатку Земля, вже населена людьми, перебувала поблизу зірки Сіріус, але через майбутній вибух одного з компонентів цієї зірки бог Амма переселив Землю до іншої зірки – до Сонця. Космічна подорож відбувалася в ковчезі, яким і була сама Земля.

Відомості про зірку Сіріус та її компоненти, що повідомляються міфом, отримати без використання сучасних оптичних інструментів неможливо, і проте вони є. Але вражає не тільки цей сенсаційний аспект. Система знань, викладених у міфі, володіє безпрецедентною цілісністю і глибиною. За словами одного із старійшин племені, «знання – це пізнання людини, але також і всього того, що не є людиною, так як їй було дано пізнати те, що не є вона». Догони володіють астрономією, у них є календар, рахунок, широкі відомості в анатомії і психології людини, уявлення про генетику, систематизована фармакопея. І при цьому у догонів немає писемності. Міф передається в усній традиції з покоління в покоління і спирається на існуючу у племені систему знаків і малюнків (ідіограмма). У мисленні догонів все виражається знаком і є знак.

Бог почав створення світу з того, що записав у знаках все, що буде створено, і все, що з цим створеним коли б то не було трапиться. Усе визначено, для випадковості не залишається місця. Нових знаків людина створити не може, тому що створення нового знака, ще не записаного Богом, означає акт творіння. Але людині не дано функції творця.

Згідно з міфом, першоосновою всього був бог на ім’я Амма. «Амма» означає «тримати затиснутим, сильно стискати в обіймах, утримувати на місці». Він був до появи всіх речей і ні на чому не спочивав. Його обитель (вона ж є ним самим) – яйце, повністю замкнуте і містить в собі чотири першооснови речовини (земля, вода, повітря і вогонь) – чотири основи майбутнього простору. Протоелементи всередині яйця мали яйцеподібну форму і склеювалися самим яйцем, у своїй єдності вони виглядали як зернятко проса. Тому Амма і є маленьке зерно проса білого кольору. Одна із сучасних гіпотез припускає, що народження Всесвіту відбулося в результаті нестійкості вакууму, що знаходився в особливому стані, званому вакуумоподібним.

Вакуум зосередив величезну енергію, еквівалентну, як мінімум, енергії Речовини сучасного Всесвіту. Речовина як така відсутнє, а внутрішні структури вакууму були зруйновані надмогутнім тяжінням. Зруйнованим виявився і просторово-часовий континуум, простір і час були присутні лише потенційно. Теоретична фізика стверджує, що такий збуджений стан вакууму створює в ньому сильне натягнення. Воно привело до «великого вибуху» – розширенню надзвичайно щільної речовини з первісного мізерно малого об’єму, який вона займала. У процесі «великого вибуху» відбулося народження Всесвіту.

Акт творіння Амма почав з того, що накреслив в собі салом, тобто всередині яйця, план майбутнього Світу і його розширення. Накреслено це було «водою» – у вигляді системи з 266 «знаків Амми». Міф детально описує символи, їх ієрархію, розташування в яйці, а також спосіб «повідомлення життя» – перетворення знаків у речі і подальший їх вихід з яйця у вигляді вихрових спіральних потоків. Створивши «проект», Амма розпочав виготовлення проторечовини з чотирьох первинних елементів. Він пошарово склав елементи, склеївши їх своєю слиною. Вийшло зернятко (це було насіння акації), яке лягло в основу першого варіанту світу.

Сам процес створення описаний дуже детально: Амма зібрав якусь інженерну споруду, в якій утворилися вихідні зародки речей і зерен диких рослин. Спорудження віддалено нагадує реактор, з якого ці зародки викидалися в світ, де вони повинні були розвиватися. Ось цікавий фрагмент опису дії «реактора»:

«Амма помістив «руку Лиса» (центральну деталь інженерної композиції у формі ковша) між верхньою і нижньою голками, і цим почалися речі. Амма змусив повертатися «руку Лиса» між вістрями, розсипаючи те, що знаходилося в ній: всі різновиди речей вийшли звідти. Рука Лиса, будучи вгорі утроби, містила всі сущі речі світу; перекидаючись вниз, всі речі розкидала». Можна припустити, що так звані голки створювали невідоме поле, в якому і працював ківш-утроба.

Однак перша спроба створення світу виявилася невдалою: пошарове з’єднання протоелементів в «зерно» було неміцним, і «вода» покинула його. І Амма зруйнував все створене, він залишив лише насіння акації і зародки диких рослин, а потім впровадив їх у новий варіант світу. Це насіння – єдині свідки «світу, який передував».

Я звернув увагу на наступні моменти в цій частині міфу. Створення світу Амма почав з «проекту» тобто з неминучої в нашому світі процедури, що передує творенню. Не слід тільки забувати, що за поданнями догонів знак і річ, яка йому відповідає, – поняття еквівалентні, тому намалювати знак вже означає створити основу речі.

«Проект» містив «програму» утворення та розвитку створюваного світу. Програма нагадує відому в науці генну програму розвитку будь-якого організму, закладену в зародку і визначальну вигляд і шлях розвитку майбутнього організму в часі і просторі. Конкретну роботу по створенню світу Амма почав з експерименту, в ході якого він виявив прорахунок в наміченому способі створення речової основи свого дітища. Експеримент проводився на створеній для цієї мети установці, що нагадує реактор, який працює на невідомих нам принципах. В інших відомих нам космологічних міфах нічого подібного немає.

Новий акт творіння Амма почав з виправлення початкових «проекту» і «програми». На цей раз передбачалося створення не тільки рослин, але і людини, яка ставала центральною частиною «проекту». Амма розробив нову технологію створення речовини з протоелементів: пошаровому їх з’єднанню він віддав перевагу перемішуванню безперервним рухом, внаслідок чого вони міцно об’єдналися в нову субстанцію. Такою субстанцією стало зерно проса По, Зерну По було надано подвійний початок: чоловічий і жіночий.

«Проект» світу Амма умістив в зерні По. Знаки, складові По, розташовувалися в яйці Амми по спіралі. Спіраль висловлює внутрішній рух, життя. Закінчивши «проект», Амма впливав на знаки, він «відкрив око», тобто ініціював вихід спіралі з яйця. Спіраль прийшла в рух, стала «повертатися в іншому напрямку» і проткнула оболонку утроби Амми. Його «очі» опинився в дірі і стали світлом, яке освітлювало світ та пробудило реалізацію «програми».

«Коли Амма розбив яйце світу і вийшов з нього, виник вихровий вітер. Зерно По, яке є найменша річ, було створено, невидиме, в центрі; вітер був самим Аммою». Прорив оболонки яйця супроводжувався виведенням назовні простору. Як повідомляється в міфі, Амма створив 14 «нашарованих » просторів, в яких потім були утворені 14 різних світів. При цьому сам Амма і зерно По залишалися першоосновою всього. Всю просторову структуру світу Амма загорнув спіраллю, спіраллю завернулися і зірки Всесвіту. Після «вибуху» зерна По сталися вибухи ще семи зерен, які народили в кожному з просторів спіральні зоряні світи. Згідно з міфом, Сонце і Земля знаходяться в четвертому зоряному світі, що став місцем життя людей.

Вийшовши з яйця, зерно По оберталося і випромінювало частки речовини, що супроводжувалося звучанням і світінням, але при цьому все залишалося нечутним і невидимим . Це було скоріше думкою, ніж словом. У новому варіанті творіння зерно По стало відображенням сутності речовини.

Наведу одну, з моєї точки зору, важливу цитату з праці Гріоля. Таким чином, в силу своєї малості По є поданням початку всіх речей. (Усі створені Аммою речі починаються як маленьке зерно По.) І в силу цієї нескінченної малості створювані Аммою речі утворюються кінцевим з’єднанням однакових елементів: «Амма почав робити речі дрібненькими, як По; він продовжував додавати маленьке до маленької цієї речі, річ ставала великою».

Амма ніби уособлює фундаментальну силу, яка утримувала матерію у вихідному вакуумоподобному стані, а потім викликала фазовий перехід, про який у нас вже йшла мова. При цьому реалізувався простір – час, виділилася величезна енергія, яка перетворилася в речовину, почалося розширення речовини з початку малого обсягу, який вона займала. Інакше кажучи – відбувся «Великий вибух». Дуже цікаве уявлення догонів про структуру простору світу, про існування чи то семи, чи то 14 структур простору, кожного зі своїми спіралеподібними зоряними світами.

Виникає природне питання яким шляхом отримані знання, відображені у міфі? За нашими уявленнями, вони недоступні людям, які не мають писемності і ведуть (в наші дні) дещо примітивний спосіб життя. Автори справедливо відкидають припущення про наукову несумлінність М. Гріоля і Ж. Дитерлен, про фальсифікацію ними міфу. Наукова репутація Гріоля бездоганна. Що стосується його співавтора, Дитерлен, то вона не володіла необхідними для такої містифікації знаннями в області астрономії та космології. Неспроможне також припущення про сучасне «засмічення» міфу цивілізованими знаннями («гіпотеза місіонера»).

Цілком можливо, міф свідчить про те, що колись людство (або якась його частина) володіла досить глибокими знаннями, але втратила їх з невідомих нам причин (швидше за все, катастрофічного характеру) . Можливо, існувало письмове джерело, що концентрувало космологічну і світоглядну частини цих знань. Відлуння загубленого знання з досить низькою їх збереженням відбилися в більшості космологічних релігійних міфів. Версія, відображена в міфі догонів, виявилася ближчою до першоджерела завдяки усній традиції її передачі без змін з покоління в покоління. Швидше, за все, істотний пласт вихідних знань все ще прихований в символіці міфу, в системі знаків і малюнків.

Не менш цікава й інша частина міфу, що розповідає про створення Аммою людини і перших 60 років її життя на Землі.

Автор: Р. Е. Ровинський.

P. S. Духи вещают: Все таки удивительно, откуда у вроде бы первобытных догонов такие глубокие знания по астрономии, физики, информатики. Думаю, попади бы какой-нибудь догон в нашу среду, то из него получился бы отличный программист, разрабатывающий первоклассное программное обеспечение, (там программу для такси, программы для авиа перелетов, регулировки светофоров и множество других). А может именно догоны – наследники какой-нибудь древней, забытой цивилизации, стоявшей на гораздо более высоком уровне, нежели даже наш современный мир?