Вся філософія Конфуція тримається на п’яти китах – так званих п’ять чеснот «благородного чоловіка», виховуючи, які людина досягає гармонії з зовнішнім та внутрішнім світом. За Конфуцієм, якщо кожен добропорядний громадянин (чи громадянка) стане у своєму житті розвивати ці чесноти, то неодмінно настане загальний мир, гармонія та процвітання. От тільки є маленька проблема – багатьом людям трошки начхати на моральні заповіді Конфуція (хоча і не тільки Конфуція) тож як геніально сказав перший український президент: «маємо те що маємо». А ще гарно кажуть: «Хочеш змінити світ? Почни з себе». Отож до вашої уваги: п’ять конфуціанських чеснот, які ще відображають у формі п’яти сакральних ієрогліфів:

Ієрогліф «Жень»: людяність. Слідування «Жень» означає керуватись любов’ю, милосердям, гуманністю та співчуттям до людей. Це те, що відрізняє людину від тварини, протистоїть тваринним якостям дикості, підлості і жорстокості. Символом «Жень» є Дерево.

Ієрогліф «І»: справедливість. Принцип «І» оснований на взаємності, так треба шанувати батьків як вдячність за те, що вони тебе виростили. Зрівноважує якість «Жень» (тобто любов та милосердя без справедливості може привести, наприклад, до розбещеності, наглості, тощо.) і передає благородному чоловіку необхідну твердість та строгість. Як то кажуть: «Добро має бути з кулаками», «І» якраз є тими кулаками. Символом «І» є метал.

Ієрогліф «Чжи»: Здоровий глузд, мудрість, розсудливість, вміння прораховувати наслідки своїх вчинків, подивитись на них зі сторони. Зрівноважує якість «І», попереджуючи впертість та тупість (І справді почуття справедливості без шефства здорового глузду може привести не лише до впертості з тупістю, а і до більших «пригод на одне місце». «Краще з мудрим загубити ніж з дурнем знайти»). Символом «Чжи» є вода. (Гарне порівняння адже людський розум дуже схожий на потік якоїсь річки, тільки замість води в розумі ллються та течуть наші думки).

Ієрогліф «Лі»: ритуал, одна з ключових конфуціанських чеснот. «Лі» – це вміння дотримуватись необхідних церемоній, обрядів, а також повага. Мабуть на цьому треба зупинитись детальніше. За Конфуцієм взагалі будь-яка наша дія, чи то споживання їжі, привітання, чищення зубів, розпивання пива, все має відбуватись не просто так (аби було), а у формі ритуалу (чи церемонії), тобто усвідомлено, не поспішаючи, «с толком чувством расстановкой». Як на мене це сама цікава частинка конфуціанської мудрості, адже більшість своїх дій ми робимо машинально, механічно, навіть не усвідомлюючи толком, що робимо. От візьмемо до прикладу споживання їжі, коли ми гамаємо машинально, а розум зайнятий якимись своїми думками, проблемами, ми навіть толком і смак їжі не відчуваємо, якщо ж зробимо з цього ритуал і будемо гамати усвідомлено, тоді буде ням-ням як смачно. Цей принцип ритуалізації повсякденного життя покликаний дозволити людям краще відчути саме життя, його дух. Звісно будь-який справжній ритуал має бути сповнений поваги (до себе, інших людей та природи) та гідності. Символом «Лі» є вогонь.

Ієрогліф «Сінь» (ще відомий як ієрогліф серця): щирість, відкритість, відвертість, добрий намір, наполегливість. «Сінь» зрівноважує «Лі», попереджуючи лицемірство (без щирості будь-які ритуали просто стають лицемірним непотрібом). Символом Сінь є земля, яка є основою всього, опорою всьому. Так само «Сінь», щирість – головна конфуціанська (і загально людська) чеснота, без якої всі інші не матимуть жодної сили. Отож, вип’ємо за щирість!