«О ти, свята Свобода, прийди мешкати в цьому храмі, будь богинею Франції! .. » Співом гімну, написаного поетом Андре Шеньє, почалося 10 листопада 1793 року свято Свободи і Розуму. На стіні собору Паризької Богоматері було накреслено слово «Філософія». Повсталі парижани розбили всі соборні статуї з митрами і коронами. У головного порталу поставили погруддя Вольтера і Руссо, Монтеск’є і Франкліна. «Факел Істини» запалили на вівтарі…

Але недовго тривав культ Розуму, проголошений Великою французькою революцією. 2 грудня 1804 року в Нотр-Дам де Парі увійшов новоявлений диктатор – Наполеон Бонапарт. Біля вівтаря під 35-метровими склепіннями він вихопив з рук папи Пія VII корону і поставив її собі на голову.

… З явною насмішкою дивляться на навколишній світ язичницькі химери – кам’яні напівзвірі, напівптахи, напівзмії, що сидять на карнизах і балюстрадах християнського храму, будівництво якого почалося в 1163 році і в основному завершилося до 1257 року. Збереглися імена його архітекторів: Жан з Шеля, П’єр з Монтреіля.

«Ця головна церква, – писав Гюго, – церква – прародителька, є серед давніх церков Парижа чимось на зразок химери: у неї голова однієї церкви, кінцівки іншої, торс третьої і щось загальне з усіма».

Французький історик архітектури Виолле-де-Дюк (1814-1879) вважає, що собори типу Нотр-Дама народилися разом з комунальною свободою і стали місцем не тільки відправлення культу, але і зборів городян. Під стінами храмів влаштовували карнавальні ходи і навіть сатиричні вистави з пародіями на меси. Міські громади, на думку французького географа і соціолога Жана Елізе Реклю (1830-1905), зводили собори швидше у власну честь, ніж на славу Божу.

Творці Нотр-Даму, цього шедевра ранньої французької готики, подолали інертність і масивність замкообразних культових будівель романського стилю. Застосувавши нові, сміливі конструкції (стрільчата арка, аркбутани), вони полегшили стіни і склепіння, які кинулися до неба і створили величезний простір інтер’єру. Таємниче світло соборних вітражів справляє сильний емоційний вплив.

Дві вежі – дзвіниці західного фасаду Норт-Дама домінують над міськими дахами. Звідси, з висоти 69 метрів, можна помилуватися заходом сонця. Пригадується сумна історія про горбатого дзвонаря Квазімодо і юну красуню Есмеральду… З цими вежами пов’язана і трагічна подія майже нашого часу. Влітку 1944 року засіли серед химер есесівці відкрили кулеметну стрілянину по учасникам мітингу, організованого на площі…

Скульптури північного порталу храму переказують легенду про грішника, який продав душу дияволові, але був прощений завдяки заступництву Богоматері. Екзальтоване шанування святої Марії – особливість католицизму. Соборна статуя Мадонни з немовлям – на думку мистецтвознавців, перша спроба скульптурного зображення Богоматері, яка дарувала людям свого Сина. Існує думка, що цій Мадонні невідомий скульптор додав риси королеви Франції Маргарити Прованської.

… У ніч під Різдво в соборі Паризької Богоматері відбудеться урочиста меса. Проходячи вздовж уклінних рядів, прелат осінить кожного віруючого хрестом і покладе йому на кінчик язика облатку з прісного тіста для причастя. А з висоти Нотр-Даму будуть дивитися в католицьку ніч морди чудовиськ.

Автор: Вадим Розов.

P. S. Духи вещают: Подумалось, а ведь разнообразными химерами, подобными теми, что наблюдают Париж в крыши Нотр Дама можно было бы украсить, например, бильярдный клуб. Только представьте себе стол бильярдный с горгульками вместо ножек. Было бы креативно и необычно.