З давніх часів Місяць відігравав важливу роль в основних світових релігіях. Багато посилань на Місяць можна знайти в різних писаннях і сакральному мистецтві. Крім цього Місяць також вплинув на місячні календарі, які застосовуються до сих пір. Християнство, яке використовує «сонячно-місячний» календар, в основному використовує місяць, щоб визначити час настання найважливішого свята – Великодня.

Як розраховується дата святкування Великодня?

• Великдень має бути в неділю.
• Ця неділя має слідувати за 14-м днем Пасхального Місяця.
• Пасхальний Місяць – це повний Місяць, що настає після дня весняного рівнодення.
• Весняне рівнодення зафіксовано в календарі 21 березня (в рівнодення тривалість дня і ночі рівна).

Таким чином, Великдень не може наступити до 22 березня і не пізніше середини травня.

Християнський календар не має інших подій, які пов’язані з Місяцем, хоча дата Великодня є основною відправною точкою для багатьох інших християнських свят, таких як початок Великого посту (період посту), П’ятидесятниці (Зішестя Святого Дух на апостолів) і Вознесіння (вознесіння Христа).

Ісламський місячний календар

Найпоширеніший чисто місячний календар – це ісламський календар відомий також як календар Хіджри. Особливістю ісламського місячного календаря є те, що рік завжди дорівнює 12 місяцям, що складаються з 354,37 днів. Місячний календар повертається до того положення, яке він займав по відношенню до сонячного року приблизно кожні 33 роки. В Ісламі місячний календар використовується в основному в релігійних цілях для визначення всіх важливих мусульманських свят, в першу чергу Рамадану.

Місячний календар майя

Календар майя був системою місячного календаря, заснованою на сільськогосподарських вимогах життя в тропічному лісі. Насправді майя винайшли безліч календарних систем, але найважливішою з них був священний місячний календар Цолькін. Цей календар складався з 260 днів і мав два повторюваних цикли. Один цикл складався з 13 пронумерованих днів, а інший цикл складався з 20 названих днів.

Вавилонський місячний календар

Вавилонський місячний календар складався з 12 місяців, які чергувалися між 29 днями і 30 днями. Місяці з 29 днями називалися порожніми, а місяці з 30 днями – повними. Цей календар використовувався протягом більше 3000 років, не виходячи з ужитку до 238 року до нашої ери.

Китайський місячний календар

Спочатку китайці використовували систему місячного календаря, щоб визначити найкращі часи для посадки, збору врожаю та проведення своїх численних релігійних свят. Хоча більшість сучасних китайських громадян використовують західний сонячний календар для більш практичних питань свого повсякденного життя, Старий місячний календар все ще використовується для визначення дат свят та фестивалів. Китайський народ давно прийняв це співіснування двох різних календарних систем.

Єврейський місячний календар

Єврейський календар використовувався з біблійних часів. Він встановлює цикли Місяця і Сонця. Насправді він заснований на вавилонському календарі. Єврейський закон традиційно наказує, що місяці тісно слідують за рухом Місяця. Закон також встановлює, що місячні місяці завжди повинні відповідати сезонам року. Наприклад, місяць нісан, який включає свято Великодня, повинен завжди наставати навесні.

Ранні вавилоняни виявили, що якщо календар заснований тільки на Місяці, він швидко вийде за рамки пір року, що слідують за циклом Сонця. Це те, що відбувається в ісламському календарі. Тому вавилоняни вирішили, що, оскільки пори року управляються Сонцем, слід прийняти календар Місяця і Сонця. До 9 століття до н. е., після багатовікових спостережень, вавилонські астрономи прийшли до висновку, що в циклі з 19 років по 12 місячних місяців кожен, якщо ви додасте ще 7 місяців, ви повернетеся майже точно до того ж сезону. Китайці вже знали це, і їх календар грунтувався на тій же системі, відомій як Метонний Цикл. Метонний цикл 19 років використовує 3-й, 6-й, 8-й, 11-й, 14-й, 17-й і 19-й роки як високосні.

Індуїстський місячний календар

Індуїстський календар – до 1957 року – був плутаниною сонячних, місячних і місячно-сонячних періодів часу. У 1957 році уряд втрутився і прийняв в основному ті ж правила, які застосовуються до григоріанського календаря, який є сонячним календарем (і тим, який ми використовуємо).

Буддійський місячний календар

Складний тибетський календар, який використовується в буддизмі і деяких інших східних релігіях, заснований на місячних циклах. Оскільки місячний цикл становить менше 30 днів, а рік ділиться на 12 місяців, різні прийоми застосовуються для компенсації різниці між 12 місячними циклами приблизно за 354 дні і фактичними 365 з чимось днями року. Для цього іноді дати з’являються двічі або не з’являються взагалі.

Заключення

Як ми бачимо, Місяць відігравав важливу роль в різних релігіях щодо календарів і святих днів. У той час як ніколи не було ніякого поклоніння Місяцю – за винятком язичницьких релігій, Місяць завжди відігравала важливу роль в людській культурі. Фази Місяця були найважливішим способом вимірювання часу до того, як були розроблені інші методи, і до сих пір існують у багатьох культурах. З давніх часів люди спостерігали за сходом і згасанням Місяця і дивувалися його красі.

Переклад з англійської.